Показ дописів із міткою Педпрактика. Показати всі дописи
Показ дописів із міткою Педпрактика. Показати всі дописи

субота, 17 червня 2017 р.

Про джерело розвитку вчителя української й Новопетрівську педгостину, або КПК відбулися

Бердянськ. Місто на північному узбережжі Азовського моря, з яким асоціюється відпочинок, розваги. Однак для вчителів української із м. Бердянськ, Бердянського та Приморського районів саме в гарячу пору випала можливість пройти КПК, занурившись у світ пізнання, натхнення, праці. Незважаючи на освітянські червневі жнива, нам пощастило причаститися духовністю й доторкнутися до джерела творчості в Новопетрівській ЗОШ  (директор Ковбаса Т.С., вчителі Байбара З.М., Колесник Г.А.), куди було запрошено на педагогічну практику; відчути управлінське сприяння Бердянського ВО ВК Бердянської міської ради (керівник Липський В.М., зав. методкабінету Скиртач Н.В., керівник ММО Ткачова К.М.), моральну, технічну підтримку колективу Бердянської ЗОШ № 3 (директор Онищенко О.О., вчителі української Космикіна В.М., Бібєрова С.Ф., Садиріна Л.М., Ніколаєва О.В., Ревіна О.Д., Сашко Н.М., учитель інформатики  Погорело А.О.), де відбувалися курси. Щиро вдячна Світлані Бібєровій, старості, яка підставляла дружнє плече організаційної підтримки. Звичайно, моїм колегам, викладачам ЗОІППО, особлива шана, бо дорога на Бердянськ забирає чимало часу, але бажання донести інноваційне бере верх, незважаючи ні на що. З користю для себе відзначила креативний подих молодості й мудрості. Курсова гостина відбулася. Відлунюватиме ще довго традиційним і новітнім. Усім щиро зичу позитиву від спілкування, професійного зростання (а не вигорання), сонячної відпустки з присмаком літнього дощу й постійного бажання йти назустріч пізнанню. Тадиційно на спомин світлини.




неділя, 23 квітня 2017 р.

Про вишивану Україну та педгостину для слухачів КПК у Костянтинівській СШ "Прометей"

Холод пробирав до кісточок. Здавалося, що повертається зима. Так незвично було спостерігати у квітні, як сніжинки доторкалися до вишневого цвіту й залишали крижаний поцілунок на тендітній квіточці. Перепадало всім: тюльпанам, первоцвіту, нарцисам. Дісталося й нам, слухачам КПК учителів української мови та літератури, які поспішали на педагогічну гостину в Костянтинівську спеціалізовану різнопрофільну школу І - ІІІ ступенів "ПРОМЕТЕЙ" з поглибленим вивченням предметів, що на Мелітопольщині (з легкої руки керівника РМО Ситник З.І. вже вдруге в цьому навчальному році). Однак вулична прохолода залишилася за дверима школи, а ми потрапили в атмосферу гостинності і творчості філологів. Із деким  була знайома давно, проте, це був день відкриттів. Разом із шестикласниками та Анастасією Левченко занурилися у хмарний дивовижний світ займенника; по-інноваційному вразила нас вишиваною Україною Тетяна Тутік із семикласниками; не залишили байдужими слова про тернистий шлях української мови з Інною Біленькою та Оксаною Квітко... Дійсно, свято майстерності вигравало всіма веселковими барвами. На  душі, незважаючи на весняну прохолоду, було сонячно й тепло від побаченого й почутого. Щиро зичимо колективу (директор Сігіда А.В., заступник Квітко О.В.), щоб не змовкала пісня творчості під мирним небом. На спомин  залишаємо світлини й надію на запросини повернутися в Костянтинівку ще не раз.

четвер, 13 квітня 2017 р.

Про незвичайних учителів української в Запорізькій ЗОШ № 75

Квітневі передвеликодні дні сповнені сонця, тепла й життєдайності. Сьогодні, поспішаючи на педгостину в Запорізьку ЗОШ № 75, вимальовувала сценарій зустрічі. Була впевнена, що слухачів КПК учителів української пригощатимуть методичними смаколиками із присмаком креативу, професіоналізму. Із великим задоволенням переступаю поріг школи, зустрічаючи привітні обличчя учнів, ловлячи слова запросин моїх любих педагогів.  Щораз, потрапляючи у творчий дивосвіт філологинь, дивуєшся їхнюму вмінню  навчати, пізнавати, думати, шукати істину. Про минуле й сучасне, родовідну пам'ять,  загальнолюдське мудрували семикласники з Людмилою Миколаївною Корчевою (яка, до речі, запросила нас на педгостину); ток-шоу з Вікторією Анатоліївною Камінською подарувало нам зустріч із переможцями конкурсів; хвилюючою була інсценівка казки про Мову, яку підготувала Лариса Миронівна Некіга зі своїми зірочками... Ще довго відлунюватимуть у наших душах слова зі "Щоденника" Діани Ахметової про нелегкі будні її батька - бійця АТО; не раз задума окутуватиме серце про витоки патріотизму в цьому закладі.  Педгостина відбулася... І дай, Боже, педагогічно-учнівському колективу сімдесят п'ятої (директор Гончаренко Р.В., заступник директора Єрмак Л.Ю.) рясно засівати й щедро збирати на освітянській ниві під мирним небом. На спомин світлини.

четвер, 16 березня 2017 р.

Про сонячний настрій у "хмарному" середовищі й педпрактику для вчителів української в Запорізькій № 20

Весна... Однак  п'ятнадцятий день березня народився в сірості, й ніяковіючи, загравав із кожним, хто поспішав у буденність. На перший погляд здалося, що така настроєвість поселеться в душу на весь день... Поспішаючи в Запорізьку ЗОШ № 20, куди напросилися на педгостину, із закутків душі витягувала промінчик надії, що природна сірість залишиться за дверима. Так і сталося. Теплом, щирістю, гостинністю зустрів нас педколектив закладу (директор Шульга В.І.), де чекала незвичайна хмарна подорож із п'ятикласниками. Легко, невимушено Світлана Миколаївна Богдзієвич, учитель української, влилася у нашу хмарну команду. Спостерігала за її креативом, дивувалася силі волі цієї тендітної жінки. За півроку наполегливої праці впевнено набирала обертів разом зі своїми хмаровичками... І релаксуючи після побаченого й почутого, радію, що знову ж таки потрапила в "десятку", що нарешті у великому місті появилася інноваційна хмаринка, для якої сонячний настрій створюють небайдужі й  наполегливі, закохані у слово вчителі української.

неділя, 12 лютого 2017 р.

Назустріч учителю-філологу, або інтегровані КПК відбулися

Такого ще в Запоріжжі не було... Незважаючи на зимову пору, в Запорізькому ОІППО жнивували... ...Щедро, професійно, креативно. Це вже історія. Прокручуючи стрічку трьохтижневої праці, усвідомлюю, скільки розуму, мудрості, виваженості вклалося викладачами ЗОІППО, щоб колеги-філологи могли зібрати методичний куферок для професійної діяльності в майбутньому. Не лавровий вінок приміряємо сьогодні, а релаксуємо: жнивування вдалося (зі слів слухачів КПК). Не один день (та й ніч) мудрували над специфічними програмами, виважували кожну тему, наповнюючи відповідним змістом. Пішли назустріч учителям української, зарубіжної, російської, які на сьогодні викладають деякілька предметів. Вдалося... Педагогічні практики в Запорізьких гімназіях № 11 та № 45 вирізнялися, бо довелося колегам-філологам "інтегруватися"; спецкурси "затягували", бо створювався методичний продукт для корисного  споживання як учнів, так і вчителів... Незвичайною видалася зустріч із всебічнообдарованою колегою Вікторією Міхеєнко (ЗЗОШ № 33), котра презентувала власну книгу "Дзібальдоне. Репертуарна збірка". Зворушені зустрічі відбулися в Запорізькій обласній універсальній науковій бібліотеці (вдячні Мариній Веселовій-Сотник та її колегам), де випала нагода доторкнутися до святая святих. Відбулося... А на спомин залишилися світлини, слова вдячності й бажання зібратися на інтегрованих КПК.

четвер, 2 лютого 2017 р.

Про волю, вчительську долю й витоки патріотизму в Запорізькій гімназії № 45

Курсуємо... Передчуття весни й щедрої педагочної гостини  поспішало сьогодні зі мною на Бабурку. Внутрішня святковість заполонила все єство. З надією на пізнання інноваційного від креативних філологинь гімназії № 45 відчиняла двері закладу. Й не помилилася. Теплом, привітністю зустріли нас дівчата-гімназистки, турботою про зігрівання від щедрих поцілунків морозу перейнялися господарі... Ніякої метушні. Спокоєм та робочою атмосферою віддавало з кожного закутку. Та інакше не могло й бути! Вже вкотре філологи-хортичанки приймають слухачів КПК Запорізького краю, а щораз можуть здивувати чимось незвичайним, творчим. Та й ми не залишаємося в боргу... З радістю підтримуємо колег у професійному рості, бо виростаємо ж разом! Участь у діяльності обласних творчих груп, конференціях, семінарах, "круглих столах", проведення педагогічних гостин, - це вже як насущний хліб для них, поміркованих, виважених філологинь гімназії № 45. Та й сьогодні ми радо привітали Юлію Вікторівну Клим із присвоєнням звання "вчитель-методист". Заслужено. До такого результату вона йшла не один рік. Не просто йшла, вона відчувала постійну підтримку адміністрації: директора Мєркіної А.Л. і заступника Бровко О.В., кафедралок. Тут уміють підтримувати, цінувати, захоплюватися й щедро ділитися творчістю. Сьогодні ми "інтегрувалися". Методичний мікс уражав по-новому, коли ми разом із восьмикласникакми занурилися в незвичай світ творчості М.Коцюбинського. Ключове слово "воля" наскрізно пройшло через серця й душі як учнів, так і вчителів української. Не кожного разу на педагогічній гостині обдаровують колеги аплодисментами. Література, психологія, технології, музика... Не хотілося прощатися як із Юлею Вікторівною, так і з її сонцесяйними вихованцями. Однак розставалися, щоб потрапити у хмарний світ і креативний дивоцвіт Бровко О.В., Котенкової Л.Б., Максимович Т.П. І знову: мова, література, психологія, "хмари". Постійно прокручуючи почуте й побане, внутрішньо виникало: "Звідки?", "Чому?", "Як?", "Де?" витоки такого пружного струменя  вчительської душі й всепоглинаючої учнівської любові до українського слова? І зрозуміли, коли побачили, як гімназисти разом зі своїм національно-патріотичним ідеологом Наталею Анатоліївною Собко дискутують на теми вічного - любові до рідної землі, батьків, як занурюються у глобальність думки, щоб знайти відповідь на запитання, які потребують щирих, відвертих відповідей. А ще тут уміють пам'ятати, співпереживати, віддавати, ділитися, опікуватися... Педагогіна гостина відбулася. З надією на повернення ми залишали острів духовності, креативу, людяності. І щиро зичимо педагогічному колективу (з таким неймовірно магнетичним керівником!) щедрих освітнських ужинків під мирним небом. Для колег- педрелакс.

четвер, 26 січня 2017 р.

Про розкрилля філологічних душ, калину-горобину, думки про вічне та педпрактику в Запорізькій гімназії № 11


Ранок морозного січневого дня лукаво доторкався до кожного, хто поспіхом старався заховатися за дверима розкішної будівлі, яка манила своїм незвичним фасадом. Зауважу, що завжди, проїжджаючи повз неї, здавалося, що в її нутрі криється таїна, строгість... Однак, як тільки переступаєш її поріг, потрапляєш в узвичаєний ритм шкільного життя. Кудись дівається строгість, неприступність, а тобі назустріч усміхаються гостинність, привітність. Так було і сьогодні. На педагогічну гостину напросилися, бо знали, що тут буде чим поживитися філологам області. Вже й не пригадую, скільки разів, але щораз відкриваєш для себе неймовірне джерело життєтворчості двох креативних колег - Тетяни Вікторівни Михайленко та Тетяни Василівни Настич. І сьогодні нам, слухачам інтегрованих курсів ПК, вдалося потрапити на "суперечку" двох літератур у шостий клас та зібрати розкішне гроно знань шестикласників, доторкнутися до тонких душевних струн старшокласників, котрі висловлювали думки про вічне... Цікаво було завітати на "хутір поблизу Диканьки", де творилися традиційні дива (за М.Гоголем) із вкрапленнями сучасності... Час творчості збіг непомітно. І вже повертаючись із педгостини, прокручуючи стрічку почутого й побаченого, розумієш, що не зміліє духовне джерело гімназистів, допоки біля його витоків стоять такі Учителі. А колективу Запорізької гімназії № 11 (директор Непрядкіна С.Ю.) зичимо й надалі світитися знаннями, випромінювати радість успіху та щедро засівати ниву духовності. А на спомин світлини... та відеорелакс


середа, 9 листопада 2016 р.

Про дівчину в жовто-блакитному й закоханість у неї учня Запорізького НВК № 42

Осіннє Запоріжжя вранці на Дмитрія щедро вкрилося туманом... Сіро, буденно метушилися люди, поспішаючи в повсякденність життя, клопотів, надій... Переповнений автобус мчав, догоджаючи кожному. Та хіба догодиш? Здавалося, настрій погоди передавався й пасажирам. Мені пощастило, бо, пересівши в напівпорожню маршрутку, зразу опинилася сам на сам зі своїми думками, визбируючи тільки позитив. Міська суєта відійшла на задній план, а серце сповнювалося млосним щемом спогадів, які щораз гріють душу, коли радію минулому. Цього разу перегортала сторінку за сторінкою наших інтелектуальних жнив і тішилася, що вони були щедрими на перемоги, на знайомство з новими й зустріч із неодноразовими переможцями конкурсів, олімпіад... Поспішаючи на педагогічну гостину в Запорізький НВК № 42, сподівалася на зустріч із Олександром Смирновим, котрий запам'ятався сонцесяйністю, неординарним мисленням, украпленням у творчу роботу поетичних рядків, переможцем конкурсу ім. Т.Шевченка, олімпіади з української... У задумі підходжу з колегами до школи. І все ж таки приємна несподіванка  - Сашко. Усміхнений, щасливий поспішав до Наталі Володимирівни. Як рідний ... Підбіг, привітався. Перекинулися про минуле й сучасне... Вже у класі, де на нас чекали колеги, зрозуміли, що Сашко великий син шкільної родини, бо саме вона (школа) зростила його. Щиро, відверто вже сьогодні студент філологічного, стипендіат Кабінету Міністрів України, релаксував Олександр Валентинович участю в конкурсі, олімпіаді. А ще зворушливо висловлював слова вдячності Зубець Н.О. (доценту ЗНУ), Цвєтанській Г.В. (вчителю із Приазов'я) (та й мені перепало!) за організацію і проведення відбірково-тренувальних зборів, де він був учасником; за підтримку, яку кафедра філософії та суспільно-гуманітарних дисциплін ЗОІППО надала для рекомендації на здобуття стипендії Кабінету Міністрів України... Непомітно збігала педагогічна гостина. У теплі, спокої, мудрості слів. Вслухаючись у розповідь заступника директора Карась А.І., переймаючи досвід Бачурської Н.В. щодо роботи з філологічно обдарованими учнями, усвідомлювала, що в маленькій школі на окраїні Запоріжжя, творять люди з великою любов'ю в серці до дитини, до української мови... Щиро вдячні педагогічному колективу Запорізького НВК  № 42 (директор Могилін О.В.) за тепло зустрічі й щирості слів. Із роси й води Вам на довгі роки, хай не зміліє джерело Вашої духовності.
PS. Повертаючись із педагогічної гостини, релаксувала почутим і побаченим, а в голові відлунювали слова Сашка "Про дівчину в жовто-блакитному", слова народжені серцем і болем: 
"Сонце диктує дрес-коди

обрію в па̀лких тонах"...
І вже сьогодні, в День української писемності та мови, зичу всім нам незрадливої любові до мелодії рідного слова.

вівторок, 27 вересня 2016 р.

У пошуках літери "Ї", мовних смаколиків і витоків патріотичного в Запорізькому класичному ліцеї


 Початок навчального року, як завжди, сповнений приємних несподіванок, цікавих зустрічей. Упевнена, що для педагогічного колективу Запорізького класичного ліцею (директор Баньковська О.Г.), куди вчителі української, слухачі КПК, були запрошені на педагогічну гостину, наші відвідини не завдали великого клопоту. Принаймні, ми в цьому переконалися, коли разом із Сергієнко О.В. та її вихованцями вирушали на пошуки літери "Ї", коли насолоджувалися мовними смаколиками разом із п'ятикласниками та їхньою вчителькою Рибак К.Б., коли доторкнулися до витоків національно-патріотичного виховання десятикласників, котрих упевнено вже не один рік Захлюпана О.С. виховує словом і серцем. Щораз, потрапляючи у педагогічний дивосвіт учителів української мови та літератури, цього напрочуд креативного закладу, усвідомлюєш, що не зміліє джерело духовності, що українське слово надійно утвердилося в душах ліцеїстів. Руку на українськомовному пульсі впевнено тримає Василенко Л.П., заступник директора. Упевненість ця, вочевидь, має міцне підґрунтя, бо живиться вона злагодженістю, поміркованістю, виваженістю, шанобливістю і щирою любов'ю до дитини, колег... Педагогічна гостина (уже вкотре в цьому закладі!) залишила відгомін життєдайного щему не на один день. Творчі, активні,  інноваційні вчителі української впевнено тримають курс на гідне майбутнє. Вони не чекають на зміни, вони світ змінюють самі. З роси і води їм на довгі роки.
Світлини на згадку.

неділя, 21 лютого 2016 р.

У День рідної мови про тих, хто її навчає, або курси відбулися

На душі нам було сонячно, незважаючи на трьохтижневе "курсування" (а ми "вебИлися", ділилися досвідом, відвідували педагогічну гостину, отримували неймовірний енергетичний заряд від науковців). Час пролетів непомітно, а період простуди хоч і вносив корективи, однак, не зміг вплинути на життєдайність двадцяти п'яти філологинь і (пощастило!) одного філолога. Мудрість, досвід переплелися воєдино з молодецьким духом. Для себе зауважила, що легко, невимушено спілкувалися колеги й під час навчання на Веб 2.0, й під час проведення практичних... Творили, ділилися педзернятками й пізнавали шляхи саморозвитку. А ось такий коментар релакс-коментар надіслала  Victoriya Miheenko (Міхеєнко В.Г.) "Шановна Галино Романівно! Щиро дякую Вам і Вашим колегам за організацію змістовних, інформаційно насичених, душевно теплих та психологічно комфортних занять. Три тижні цікавої напруженої роботи, щирого та корисного спілкування з колегами - це потужний стимул для роботи на іншому, більш "продвинутому", рівні. Розсунулися професійні обрії, впали до рук нові "інструменти" (мережні технології), збагатилася скарбничка досвіду... Але головне - відчуття, що знаходишся на правильному шляху; радість, що науковці все ж рухають освіту назустріч дитині; сподівання, що прийде час, і скеровувати освітній процес будуть не знеособлені СТАНДАРТИ, а нові документи, зорієнтовані на ТВОРЧИЙ  розвиток дитини. Бажаю Вам здоров'я, творчих сил, наснаги й терпіння. Робите важку і шляхетну справу - вартуєте українське Слово, щоб було розумне і живе; гуртуєте філологів, щоб міцніла громада свідомих і палких; надихаєте дітей і дорослих на плідну працю й творчість на Запорізькій землі. Хай Вам щастить!" Сьогодні, в День рідної мови, бажаю всім нам незрадливої любові до рідного слова, плекати його, пишатися ним і щедро засівати в дитячих душах. На спомин світлини .   

четвер, 18 лютого 2016 р.

Про пошук щастя, добра, "капелюшки" й педагогічну гостину на Бабурці

Передчуття весни й бажаної зустрічі не підвело, коли лютневим ранком поспішала на педагогічну гостину в Запорізьку спеціалізовану школу I-III ступенів №40 (директор Пискунова І.В.). Разом із несміливим усміхом сонця потужним струменем пробивався на світ божий творчий енергетичний заряд філологинь із Хортиці, котрі вже вкотре разом зі своїм керівником МО Сеник С.І. вели нас дорогою в пошуках щастя, добра й милосердя, запрошували до "щоденника подвійних вражень", приміряти креативні "капелюшки", визначати "світлі та темні тексти" у творі, створювати стіннівку... Запрошували у професійний дивосвіт. Щирість думок і помислів звучали з вуст учителів української мови та літератури Хортицького ТВО Євтушенко В.В., Романцової С.В., Акімової Н.І., Клим Ю.В., Григор'євої Л.В., Перепелиці Н.В., Ільченко А.О., Антонової Н.М., Балабухи Т.М. Уже прощаючись, спостерігала за колегами-курсантами, які з цікавістю спілкувалися, обмінювалися думками... Уже вкотре переконуюся, що не зміліє джерело життєтворчості українського вчителя, бо в основі єства його, - добро, милосердя, взаєморозуміння, взаємопідтримка й жагуче бажання пізнання. То ж щиро зичу, щоб так було завжди. Усім нам весняного оновлення під мирним небом... й незрадливої любові до вчительської Долі.

четвер, 10 грудня 2015 р.

Про активних, інтерактивних та Святого Миколая в Запорізькій ЗОШ № 92


Останній місяць року сповнений життєвими клопотами. Однак, незважаючи на буденність справ, передчуття святковості огортає все єство - не за горами Новий рік, Різдво... В атмосферу див і щедрості  душі сьогодні пощастило потрапити вчителям української мови та літератури - слухачам курсів ПК. Уже вкотре, переступаючи поріг Запорізької ЗОШ № 92, милуєшся розміреністю, виваженістю творчого колективу. Помірковано, діяльно зустрічає нас Надія Іванівна Румянцева, берегиня закладу, яка, власне, й запросила на педагогічну гостину. Знаючи директора не один  рік (21!!!), бачу, як вболіває вона за кожного вчителя, скільки душі вкладає, щоб підняти на професійні ноги! І це їй вдається. Сьогодні, разом із п'ятикласниками та вчителем Чечель Л.М., розгадували таємниці храму Орфографії; занурювалися в дивосвіт прикметника з М.Л. Федорченко та її старанними шестикласниками... Завітали ми й на дива Святого Миколая, який щедрою рукою обдаровував школярів. Не порушуючи традиції, Шклярова О.О. та Федорченко М.Л. компетентно реалізовували соціокультурну змістову лінію... Свято спілкування добігло кінця. Прощалися ненадовго, бо в суботу на базі закладу відбудеться конкурс знавців української мови ім. П.Яцика...
... Релаксуючи, знову і знову перегортаю сторінки педагогічної гостини. Звичайна школа, настояна на духу творчості й незбагненній життєдайності, щораз вражає нас щедрістю душі педагогічного колективу та вихованців. Щиро зичу їм якнайбільше різдвяно-новорічних див, на які заслуговують. Вірю, що так і буде. На спомин світлини.

четвер, 16 квітня 2015 р.

Кузня благородства, й про тих, хто гартує душу ліцеїста

Запоріжжя. Квітень. По-весняному розгулює вітерець, обціловуючи містян своїм прохолодно-теплим подихом. Ледь кидаючи поглядом навколо, але любуючись зеленню, яка все сміливіше тягнеться до життя, поспішаю на педагогічну гостину. Сьогодні нас, учителів української мови та літератури, слухачів курсів ПК, запрошено в незвичайний заклад - Запорізький обласний ліцей-інтернат з посиленою військово-фізичною підготовкою "Захисник". Уперше переступаю поріг закладу, в якому навчаються одні юнаки, які живуть строго за розпорядком, де відчуваєш урочистість у всьому. Однак із посмішкою Ганни Володимирівни, яка щедро ділиться радістю творчості в чоловічому колективі, розумієш, що в цих стінах є місце добру, натхненню, дружбі. По-домашньому, щедра на похвалу, керівник МО розповідає про свята і будні, радість і смуток, перемоги своїх ліцеїстів. Фільм, який створив на спогад про ліцей батько-режисер, допоміг зануритися у вир життя закладу. Магнетизм слова учителів був неймовірним. Разом із Ганною Володимирівною Горенко прожили урок "Джерела українських фразеологізмів". Цікаво було спостерігати,  як юнаки вишукано й вміло розкривали єство фразеологізмів. Креативним шляхом повела в  "Похід за щастям" (практикум НЕвдалих походів (на прикладі драми-феєрії Лесі Українки та повісті М.Коцюбинського "Тіні забутих предків")) Інна Олександрівна Назаренко (кандидат філологічних наук!). Будучи майстром слова, викладач створювала неймовірні колізії, але ліцеїсти природньо, без будь-яких зусиль, дололали перешкоди в пошуках шляху до щастя для героїв... Активно, співпереживаючи, роздумуючи.
 Сьогодні відбулася одна із тих гостин, коли не хотілося прощатися з господарями. Спілкувавння переростало в ідеї, задуми... Хочеться щиро побажати колективу (директор ліцею Стрельников Микола Васильович), щоб все задумане здійснювалося, мирних і щасливих днів, якнайшвидшого повернення колег із АТО, нескінченного бажання начати й творити.
На спомин - світлини.


середа, 18 лютого 2015 р.

Про веб-квест, "Бабая" та критичне мислення в гімназії № 6, й про педпрактику вчителів української

Добряче пощипує лютневий морозець. Дарма… Передчуття весни зігріває душу, а ще думка про те, що й Запорізька гімназія № 6, куди поспішають на педагогічну гостину вчителі української, слухачі курсів ПК, зігріє теплом і щирістю сердець. Упевнена, бо кожного разу, потрапляючи в цей навчальний заклад, дивуєшся виваженості слів і глибині помислів. І насправді, захопившись разом із п’ятикласниками осмисленням українського «Бабая», занурившись у технологію критичного мислення з дев’ятикласниками, відчуваєш силу слова й майстерність педагога, яка вміло спрямує його в русло животворчості. Оригінальність суджень і висновків, взаємоповага між учителем і учнями, співпереживання за результат, - таким є стиль роботи Тараніної Ольги Юріївни, яка на сьогодні взяла весь удар на себе (сама ж напросилася!). Яким же було наше здивування, коли п’ятикласники, заглядаючи в клас, запитували про «підвищення» своєї любої вчительки (знали, що Ольга Юріївна атестується). Хоча гріх не зауважити про дух взаємопідтримки, який панує на кафедрі: Світлана Валеріївна Кочергіна щедро поділилася веб-квестівськими напрацюваннями; Богдана Юріївна Залевська, заступник директора з НВР, ґрунтовно ознайомила нас із реалізацією принципів діяльнісного підходу в навчанні… Час спілкування збіг непомітно. Прощаючись, отримували знову ж таки запрошення на педагогічне гостювання. Щиро зичимо колективу (директор Бєлік Л.В.) наснаги й всеохоплюючого визнання своїх вихованців.
17.02. 2015 Запорізька гімназія № 6 by

вівторок, 20 січня 2015 р.

Стежками творчості вчителя української, й дещо про педагогічну практику


Січень. Ранок. Запоріжжя. Туман щедро обціловує місто. Якась незвична погода для зимового дня. Однак учителям української мови та літератури, слухачам курсів підвищення кваліфікації, затишно й гостинно в навчально-виховному оздоровчому комплексі 110 (директор Демченко А.Г., заступник директора Зайдман А.А.), який гостинно нас зустрів. Пахне кавою й щирістю спілкування. Вперше ми у цьому закладі на педагогічній практиці, тому й цікаво було дізнатися про школу, яка не тільки навчає, але ще й переймається оздоровленням вихованців. Із пошаною тут ставляться до вчителя, зокрема української мови та літератури. Не кожен може похвалитися затишним кабінетом, обладнаним сучасними технічними засобами. Тетяна Василівна Рухляда, яка запросила нас на гостину, щедро ділилася своїми педагогічними напрацюваннями (а їй є чим пишатися!). За скромним, ніяковілим усміхом криється стрижень її наполегливості й незвичайності. Навчати учнів мислити по-сучасному, вправно скеровувати їхні думки в життєве русло, піднімати не зовсім «зручні» проблеми – стиль діяльності педагога… Ще довго в душі залишалося сум'яття від почутого й побачено на уроці. Зачепило. Вразило отим бажанням учителя навчити вихованців дошукуватися істини, бути терпимим до оточуючих, виважено ставитися до минулого. Такі уроки життя складають суть єства Тетяни Василівни. 
Засиділися на гостині. Прощаючись, щиро бажали колективу дорожити теплом взаєморозуміння й підтримки, ще довго черпати наснагу з джерела творчості.

пʼятниця, 28 листопада 2014 р.

Сучасна поезія в Запорізькому класичному ліцеї, й про педагогічну практику вчителів української

Радість зустрічі з друзями, та ще й із давніми, для мене завжди - позитив. Так було й цього разу. Припорошена стежина привела до Запорізького класичного ліцею, куди із задоволенням і користю (уже вкотре!) йдемо на педагогічну гостину. Кожного разу на слухачів курсів ПК, учителів української мови та літератури, чекають методичні родзинки. Саме у цьому затишному закладі вперше доторкнулися до дивосвіту відеопоезії; ліцеїсти із музикою (!!!) неодноразово зустрічали учасників Міжнародного конкурсу ім. П.Яцика… А ще тут навчають любити й творити слово. Музику душі випромінювали восьмикласники у літературній вітальні. Звучала поезія сучасна. Кожне власне створене слово сповнювалося вболіванням за долю України, відгукувалося надією на мир і спокій. Роздумуючи над почутим, дивувалася, звідки в не по-дитячому осмислених словах стільки співпережиття, мудрості, сили слова? Мабуть, життя заставляє дорослішати. А ще ліцей, багатий на творчість і пізнання, став осередком духовності, де зберігаються національні традиції, де по-родинному збираються на свята. Щиро зичимо педагогічному колективу  (директор Баньковська О.Г., заступник Василенко Л.П.) світлості душі й сили слова ліцеїстів.

понеділок, 6 жовтня 2014 р.

Кушугумське джерело духовності, й про те, як слухачі курсів ПК із нього снагу черпали

Жовтневий післясвятковий (вчора  - День учителя!) ранок у Запоріжжі. Проте для багатьох із нас, слухачів курсів підвищення кваліфікації при ЗОІППО, передчуття продовження свята не підвело. Сьогодні ми вирушили на гостину в Кушугумський НВК «школа І-ІІІ ст. - гімназія «Інтелект» (директор Апостолова Т.О., заступник директора Колесник Т.А.), в царину духовності й розуму, мудрості й досвіду, де нас завжди щиро приймають і щедро діляться напрацюваннями колеги - вчителі української мови та літератури: Бабкина О.А., Забєйворота І.М., Гарьковина Т.М., Юдіна М.М., Сеник О.О. Із великим задоволенням разом із шестикласниками й вчителькою української Гарьковиною Т.М. доторкнулися до витоків творчості Дмитра Луценка; отримали заряд позитиву на святі «З Україною в серці» … Повертаючись у місто, перебираю в пам'яті «сценарій» педагогічної гостини. Щиро, по-справжньому, без будь-якої метушні нас зустрічають у цьому величному храмі знань. Виважено, продумано добирається кожне слово, яке обов'язково ще довго відлунюватиме в серці кожного, хто став співучасником такого цікавого й корисного дійства. І вже вкотре зі словами вдячності звертаюся до педагогічного колективу закладу, який, незважаючи на негоду (практика переносилася із-за вередування погоди), післясвятковість, сприяє проведенню педагогічної практики. Хай не зміліє джерело Вашої духовності, з роси й води Вам на довгі роки.
На згадку світлини


середа, 14 травня 2014 р.

Про творчий розмай Запорізької ЗОШ № 92, й про радість спілкування на педпрактиці




Весняним розмаєм окутана Запорізька ЗОШ № 92. На підході до закладу неймовірні пахощі акації полонять все єство. Не змогла не зафіксувати розкішну акацію, яка напоювала повітря щемливим запахом. А на думку спадають слова дідуся, коли приносила радісну звістку "Канікули!" Дідусь Микола, лукаво посміхнувшись, казав: "Дочекалися свого - вакації".  Сьогодні, побувавши на педагогічній практиці в ЗОШ № 92, аж ніяк не відчували "вакаційного" (тобто канікулярного) настрою. Як завжди, притаманно цим щиросердним людям, нас зустріла творча атмосфера педагогічного колективу. І без метушні, професійно, правда, ще не позбулися колеги скромності, вчителі української мови та літератури з цікавістю подорожували з п'ятикласниками (учитель Федорченко М.Л.) стежками "значущих частин слова", разом із дев'ятикласниками доторкнулися до проблеми патріотизму й історичних подій у романі П.Куліша "Чорна рада" (до речі, бінарний урок, який проводили вчитель української літератури Кушнаренко В.О.  та вчитель історії Олійник І.В., стає гарною традицією для пізнання історії та літератури). Разом із вихованцями (Шклярова О.О.) доторкнулися до святая святих - образу матері. Співпережиття, співтворчість відчувається на кожному кроці в цьому звичайному закладі із незвичайними людьми. Вдячна Надії Іванівні Румянцевій, директору школи й моїй любій, надійній подрузі, яка запросила нас на свято педагогічного пізнання. Щиро радію, що "відкриті" уроки колег стають відкриттям їхнього творчого завзяття й професійності. Недивлячись на закінчення навчального року, вони  не розслабляються, а вміло, вправно доводять справу до логічного завершення. Хай гаряча екзаменаційна пора порадує вчительсько-учнівський колектив щедрими  ужинками. З повагою. 

середа, 12 березня 2014 р.

Педагогічна практика в 92-ій, й про те, як учителі української до творчого дивосвіту колег доторкнулися


 Березневий ранок із несміливими проблисками весняного сонця. Йде до тепла... На душі затишно. У голові рояться думки про вчительське буття. Знову поспішаю назустріч творчості. Шлях до такого спілкування з колективом Запорізької ЗОШ № 92 сповнений передчуттям позитиву й упевненості, що їхні запросини на педагогічну гостину будуть насичені креативом. Власне, так воно й сталося. А по-іншому й бути не могло. Вже не один рік придивляєшся до колег, учителів української, на курсах, у творчій групі. Справжні, розумні, творчі, а ще скромні й виважені в усьому. Усвідомлюю, що такими можуть бути люди, які відчувають підтримку однодумців. Це здорово, коли тебе цінують, пишаються твоїми набутками, а ще підставляють плече підтримки. Про кожного з ніжністю й трепетом, із повагою й зачаруванням. Відчуваю, тут цінують тих, хто любить творити. За впевненістю в щоденній, та ні, в щогодинній підтримці проглядається особа директора школи Надії Іванівни Румянцевої, яку знаю не один десяток років, бо й сама пліч-о-пліч працювала з нею в дев'яностих. Такою й залишилася: за всіх дбати, всім перейматися. За півдня в школі з п'ятикласниками занурилися в історичне минуле українського народу (вчитель української літератури Плотнікова А.А. та вчитель історії Олійник І.В.); із семикласниками та вчителем української мови Шкляровою О.О. вдосконалювали навики грамотного письма; із великою учнівською громадою причащалися словом Шевченка (Федорченко М.Л., Кушнаренко В.О., Шклярова О.О.). 
Педагогічна практика відбулася. Проте творчим відгомоном ще довго віддаватиме в стінах дев'яносто другої. Й дай, Боже, щоб на роки цим багатим на радість і щирість спілкування людям, рясно засівалося й щедро жнивувалося на освітянській ниві. З повагою й вдячністю, Галина Корицька.

  .

середа, 19 лютого 2014 р.

Сучасну українську літературу читають, й про те, як учителі КПК у ЗОШ № 75 на педпрактиці побували

Зимовий ранок. Проте не з тих, коли від морозу аж дух перехоплює. Поспішаю на педагогічну гостину в ЗОШ № 75. Проблиски сонця віщували погідний день, на душі було затишно й спокійно. Передчуття не підвело. Щораз, заходячи в цей навчальний заклад, впевнена, що вчителям української мови та літератури, слухачам КПК, буде цікаво й корисно доторкнутися до творчого дивосвіту колег сімдесят п'ятої. Звичайна загальноосвітня, але творять у ній люди з великим серцем, й творять професійно. До речі, самі "напросилися". Не буду лукавити, ми були зацікавлені в таких запросинах, бо тут є що подивитися, на кого подивитися, й є чому повчитися. А на сьогодні (уже вкотре!) ми доторкнулися до витоків професійності Людмили Миколаївни Корчевої, яка (нарешті!) вирішила долучитися до когорти вчителів-методистів. Давно пора! Щораз буваючи в неї на уроці, відкриваєш її по-новому. Загадковість душі й глибина розуму криються в цій тендітній жінці. Не кожному словеснику вдається зацікавити учнів новочасною літературою. А на уроці ми стали свідками глибокого аналізу творчості О.Ірванця з багаторівневими проблемами, які на сьогодні залишаються мегаактуальними. Учням пощастило, що з ними працюють креативні, згуртовані спільними ідеями вчителі. Надзвичайно цікавим виявився творчий проект "Ім'я Шевченка стукає в серця" (керівник Христич С.В.), який презентували нам школярі. Здавалося б, що можна маловідомого виокремити у творчості Кобзаря? А знайшли: "Шевченко й математики"! Цікаво, захоплююче...
Повертаючись після проведення педпрактики, постійно прокручую стрічку побаченого й почутого. Вже вкотре переконуюся, що вчителю літератури належить одна з найважчих, але, водночас і найпочесніша місія, - формувати душу майбутнього України. І дай, Боже, педагогічно-учнівському колективу сімдесят п'ятої (директор Гончаренко Р.В., заступник директора Єрмак Л.Ю.) рясно засівати й щедро збирати на освітянській ниві.
З повагою й вдячністю за організацію й проведення педагогічної практики, Корицька Г.Р., кандидат філологічних наук, доцент Запорізького ОІППО; Шацька Н.М., кандидат педагогічних наук, доцент Запорізького ОІППО.