неділя, 19 квітня 2015 р.

Перша ластівка з "хмарного" гнізда

Коли створювала дистанційний курс "Проектування україномовного електронного освітнього середовища" на авторській хмарі, навіть гадки не мала, скільки часу, очей забиратиме цей ресурс. Проте сьогодні, після тримісячного навчання дивосвітівців, усвідомлюю, наскільки дистанційне навчання набирає сили в освітньому хмаро зорієнтованому середовищі. Куферок проектів поповнився цікавими напрацюваннями членів кафедри Малобілозерської естетичної гімназії-інтернату "Дивосвіт" (так-так, саме з цього закладу вийшов відеоролик "Пригоди Колобка в Дивосвіті" (автор Олефіренко Л.О.), який набув популярності. Хоча насиченою була програма, однак, без фанатизму, колеги впоралися, створили креативні ресурси, які гідно влиються в українську блогосферу. Сподіваюся (та й щиро вірю!), що й надалі  знаходитимуть час для наповнення навчальних майданчиків і використовуватимуть електронні засоби навчання у своїй діяльності. За кропітку працю вони отримають сертифікати від "Науки України", за що я їй (в особі п. Дениса) "безсмертно" вдячна за підтримку, можливість бехмарно працювати у Хмарах. 

Роздуми над результатами заочного етапу конкурсу "Учитель року"

 І не думала грішити у святу неділю. Та, власне, думки про заочний етап конкурсу не є гріхом, а скоріше риторичними запитаннями, які хоча б декого (я на це сподіваюся?!) заставлять замислитися над його суттю. Нарешті все збулося! Підведено підсумки, оприлюднено рейтинг, а гіркота побаченого мене вразила. Боронь, Боже, я  НЕ про некомпетентність журі, а всього-на-всього про ті ресурси, які ще раз переглянула після оприлюднення результатів (хоча на нараді в МОН України, яка відбулася 25 лютого, п. Олена Артеменко запевняла, що все буде вчасно, відкрито, прозоро...). Почну з блогів. Не вважаю себе знатним блогером, але працюючи з ресурсом уже 1 рік, 7 місяців і 1 день, взявши участь у Міжнародному конкурсі, (де у 2014 році посіли І місце, у 2015 - ІІІ місце) залишилася в роздумах над критеріями оцінювання блогів під час проведення конкурсу (правда, їх я обмізковувала вже не раз - взяти хоча б статтю в "Дивослові" (2015, №1)). Якщо власний ресурс був однією із умов конкурсу, то наскільки об'єктивно буде оцінене його змістове наповнення, коли вочевидь, що створювався у грудні місяці, а вже потім день у день хаотично наповнювався, або створений у 2011 блог дрімав, через п'ять місяців появився пост, а потім раз у 4 чи 5 місяців за нього згадали... (це я про деякі блоги переможців. Зважаючи на етику, не буду робити посилання, оскільки кожен має можливість переглянути)? Як на мене, то блог повинен стати навчальним майданчиком, на якому чітко простежується логічність дій учителя, змістове наповнення тощо (а тут радила б  забігти на гостину до  нашої учасниці - Шиліної Г.А.). Щодо майстер-класу, то варто було б розробити Положення, виробити чіткі критерії його проведення й оцінювання, бо виникали в журі труднощі під час проведення обласного етапу. Не можу нічого сказати про фахове тестування (за умовами конкурсу учасники працювали одноосібно), але, як на мене, чому б не розробити запитальник чи темарій, як це прийнято в європейській практиці, щоб кожен міг підготуватися до тестування?  Сподіваюся, що висловлені мною роздуми не будуть сприйняті, як ложка дьогтю в бочку меду, а знайдуть відгук "наверху" щодо удосконалення проведення такого важливого професійного випробовування.
Результати