неділя, 14 жовтня 2018 р.

НУШ: комунікативний тренінг "Навчаємо українською"

9-11 жовтня 2018 року на базі КЗ "Запорізький ОІППО" ЗОР відбувся комунікативний тренінг "Навчаємо українською" для філологів, які  в жовтні-листопаді проводитимуть навчання педагогів-предметників Запорізької області, що працюють у школах (класах) із навчанням мовами національних меншин. На сьогодні створено Програму, майбутніми тренерами розроблено контент, упорядковується навчально-методичний посібник. Фоторелакс. Щоденник-релакс.

субота, 22 вересня 2018 р.

Камертону філолога - 5

У вересні 2013 року народилося дитя, яке заполонило моє професійне життя неймовірним бажанням творити, спілкуватися, знаходити однодумців. Це вже тепер, із п'ятирічного його віку усвідомлюю, наскільки народження було необхідним і бажаним. Завдяки Камертончику (так із ніжністю називають друзі) в нас була можливість радіти успіхам, співпереживати за колег, ділитися науково-методичними смаколиками, сказати Слово про... Це на сьогодні ми впевнені в собі, знаємо, чим і як зацікавити спільноту. Пригадую, як ставали на ноги, як завдяки міцному плечу підтримки всіх небайдужих до українськомовного ресурсу у тримісячному віці посіли І місце в Міжнародному конкурсі на кращий веб-ресурс у номінації "Зробив сам". Було  по-всякому... Однак і тепер до нас  забігають на гостину з усіх куточків світу, нами цікавляться, про нас пишуть... Щиро вдячні всім, хто з нами. Зі сподіваннями на продовження діалогу...

субота, 1 вересня 2018 р.

Учителька

Учителька сиділа на ослінчику й підпирала старість грушею. Власне, груша була єдиною вірною подругою з тих пір, як вона пустила коріння в цьому селі. Думалося, на рік-два, поки відпрацює за направленням...
Гадалося, та не зналося, що доля підготувала щирий дарунок. І ось уже шостий десяток, як у далекому від батьківської хати краї пролетіли молоді літа, як волосся вкрилося життєвим сріблом, як тільки уві сні бродить лугом і пасе корівку-годувальницю...
Думки неспокійно рояться в голові, однак, передчуття святковості вперто заповзає в душу. Вона вміє очікувати. Роками виглядала чоловіка з Афганістану. Діждалася. А вже третій рік як очікує на повернення онука зі східного пекла. Тривожно.
Перший вересневий день виграє ніжними осінніми барвами. Однак сонце ще вперто припікає, а вірна подруга груша, вже неспроможна подарувати прохолоду. Отак удвох і застигли в очікуванні.
- Добридень, Оксано Петрівно! Стрепенув від роздумів знайомий голосочок.
- І тобі, горличко! Куди несешся,- привітно глянули на дівчину вицвілі волошки, обрамлені теплоусміхом. Такий погляд зігріває кожну родину, бо не одне покоління виростало на уроках добра й мудрості Вчительки. Було по-життєвому. Однак ніхто не тримав серця. Знали, Оксана Петрівна слів на вітер не кидає, а якщо перепадало на горішки,- заслужено!
Марійка Підгайська була пізньою дитиною в родині. Старші порозліталися по світах, а дівчина залишилася біля батька, який уже років десять, як прикутий до ліжка. Вона дівчинкою взяла нелегку ношу на тендітні плечі, коли матір утекла, як тільки батько вкалічів. Оксана Петрівна допомагала по сусідству чим могла. Вони зрослися людськістю. Чужі стали рідними. Правда, кожна по-своєму виколихувала надію на те, щоб поріднитися. І ось сьогодні Марійка сподівалася почерпнути пригорщу новин про най-найлюбішого, який уже третій рік зустрічає сонце надії на сході.
Роки навчили вчительку берегти дитячі серця. Вловивши несміливий усміх дівчини, сказала: "Як завжди, там припікає". Розуміли одна одну з півслова.
Марійка, зашарівшись, простянула букет айстр, улюблені квіти Вчительки,- відповіла: "Знаю. Просив передати. З Днем народин і Першовереснем привітати!"
Марійка помітила, як Учителька стиснула в руці надію: маленький телефон, який був зв'язковим між двома світами.
- Не хвилюйтеся,- він обов'язково вийде на зв'язок. Розраджувала дівчина вчительчину самотність. - А це вам від батька. Зі святами.
Марійка передала згорток, по-святковому перев'язаний жовто-блакитною стрічкою.
Оксана Петрівна, зворушена увагою свого першого учня, розв'язала пакуночок і застигла у здивуванні. На картині побачила віддзеркалення власної долі. Це він, її улюблений непосида, пам'ятав про День народин і вмів дивувати...
Спогади півстолітньою пеленою накрили душу. Перед очима пропливало вчительчине життя, всіяне веселковими кольорами. Загалом, доля дарувала світлі тони, але життєве надвечір'я, яке невідворотно пригинало до землі тягарем утрат, давалося взнаки. Зачастило сумом: відійшов в інші світи Петро, єдина любов; захмарилося над сестрою, яка втопилася в болячках. Уже третій рік, як випрошує в Бога повернення онука з війни.
На мить, відірвавшись від картини, Оксана Петрівна кинула поглядом на дівчину, яка застигла в очікуванні.
- Все буде добре. Вір і надійся на повернення Андрія... Без віри й надії не буде любові,- мовила Вчителька.
Дівчина зашарілася й несміливо, але із впевненістю в голосі відповіла: "Я знаю, моє кохання поверне його додому". Попрощавшись, вона крутнулася на одній нозі, й побігла доганяти втрачений час.
"Гарна буде пара для Андрія. Вміє любити й чекати",- теплоусміхом глянула вслід дівчині.
На деякий час подарована картина знову заполонила все її єство. Сергій, батько Марійки, мав золоті руки. Але це вже аж у класі дев'ятому проявилося, коли він привіз приз із конкурсу. А довгих сім років увесь колектив терпів норов хлопця. Терпіли до тих пір, поки вона не знайшла путь до його душі. Це зовні він був йоршистий, а насправді мав усерозуміюче серце. Виношував мрію стати художником. Мабуть, від прадіда Олексія передалося, який писав образи. Та не було можливості піти в науку. Батько рано помер, а він залишився за старшого... Та й із дружиною не поталанило: повіялася, втекла від каліки...
Отак перебираючи нитки життя Сергія та Марійки, Оксана Петрівна дочекалася першовересневого заходу сонця. Щорічно цей день усміхався айстрами, тривожив душу дзвінками, залишав надію на пам'ять.
- Але чому не телефонує він, єдиний онук (має ще й три онучки: Віру, Надію, Любов)?- не заспокоюється серце. Вони настільки приросли одне до одного, що...
- Бабусю!- дзвінко покотилося від воріт.
Перед Учителькою-бабусею стояв змужнілий красень, білозубо розсіваючи навколо радість. Йому личила військова форма, яка додавала виправки. Він припав на коліно, цілував руки, які не раз пестили його кучеряву голівоньку.
- Андрійчику, ріднеснький, ти якими вітрами, - вмивала сльозами кожне слово. - Війні прийшов кінець? Учителька, цілуючи, пестячи онука, невгамовно випитувала-випитувала.
- А Марійка, айстри? Чому не дав знати?- невгавала. - А не хотів тривожити, не відав, чи доберешся, - сама ж відповідала.
А він мовчав, упиваючись її голосом. Щастя повернення й зустрічі витало навколо них, насідало розпитуваннями, обіймами... Лишень стара груша скоса поглядала на подарунок, який юнак залишив біля її підніжжя.
Оговтавшись, Андрій із рюкзака дістає коралі. Те саме намисто про яке бабуся йому повідала, коли він збирався на схід. Це була родовідна пам'ять, оберіг, який передавався від матері до доньки не одне коліно.
-Звідки?- видихнувши хвилювання, запитала. - Я вже й несподівалася відчути родовідну теплінь.
Андрій розповів, як йому наснилося, що в дуплі старої груші на обійсті його прадідуся, звідки родом бабуся, захований згорток. Він його повинен дістати і привезти в той день, коли вона народилася. А ще він повинен продовжити життя її подрузі...
Оксана Петрівна не йняла віри, слухаючи юнака. Вона боялася признатися, що й до неї приходив віщий сон. Однак не дуже розбиралася у цьому, але глибоко в душі берегла образ молодого дубочка, який їй наснився. Щодня в думках вона його поливала, плекала... А на сьогодні ще й листочки появилися...
Обоє розчулені, вони, перебиваючи одне одного, ділилися пережитим і виболеним. Учителька перебирала кожну намистинку, прикладала до вуст, цілуючи. Здавалося, вона доторкувалася до подиху століть, які берегли всі родовідні таїни. І тепер, віднайшовши загублене, Андрій допоміг повернути до спокою серце бабусі, яке не одне десятиліття плекало надію, що загублений родовідний скарб знайдеться.
- Дякую, Андрієчку, ти подарував мені щастя померти спокійно.
Вицвілі волошки зросилися розчуленістю. Юнак стрепенувся, пропустив повз вуха бабусині слова про смерть і завзято вигукнув: "Жити!" Підскочив, взяв у руку деревце, яке стало свідком їхньої зустрічі, й упевнено сказав: "І воно житиме!"
Тільки тепер Учителька помітила тендітне деревце, яке вичікувало свого місця в родинному спомині. Андрій, перехопивши погляд бабусі сказав: "Груша. Посадимо в садку. На оновлення".
Бабуся-вчителька, опираючись на роки, разом із найдорожчим гостем направилися до оселі. Їм услід дивилася подруга-груша в передчутті власного продовження. Життя...
#Новела #Галина_Корицька. Запоріжжя. 31 серпня 2018 року.

середа, 4 липня 2018 р.

Наукові розвідки: Використання веб-квест технології в навчанні учнів української мови на засадах діяльнісного підходу

У статті розглядається проблема застосування веб-квест технології в навчанні української мови учнів на засадах діяльнісного підходу. Обґрунтовано дидактичні компоненти: умови, принципи, методи, прийоми; виокремлено етапи, навчальні дії ...   Більше...
На світлині Подлєсна Ірина Сергіївна, вчитель-методист Новоспаської ЗОШ І-ІІІ ступенів Приазовської районної ради Запорізької області. Захід: проведення спецкурсу "Е-learning – мовна школа" для учнів 6-7 класів у рамках регіонального інноваційного освітнього проекту «Хмарно орієнтоване освітнє середовище навчання української мови учнів»

субота, 16 червня 2018 р.

Пейзажні ідеї, навіяні дорогою, морем і життям


Макове диво
Зачервоніло при дорозі ніжно-ніжно. По-особливому краплинки дива зібралися в чарівний килим і манять своєю незайманістю. І чим ближче наближаєшся до цього природнього дивотвору, тим дужче відчуваєш ніжний подих життя квітки, яка, трепетно піддається настирливому поцілунку  вітру. Нахиляюся, заглядаю в її лоно і спостерігаю, як все єство польової красуні виграє від настирливості вітру. Зеленувате її серце дихає в ритм, а ворсисті цяточки душі розмірено, в унісон природі, наповнюють дивовитвір життям... Марево..
Запоріжжя-Бердянськ, 4 червня 2018 року





середа, 16 травня 2018 р.

Е-лінгводидактичний фест-драйв по-запорізьки

Травневе сонечко якось по-особливому всміхалося всім, хто поспішав на фест-гостину в Кушугумський НВК "Інтелект". Мабуть, цьогоріч важливу роль відіграла магія числа три, бо саме три роки тому тут зародилася ідея, яка об'єднала вчителів української Запорізького краю, що зголосилися навчати дітей на засадах електронної лінгводидактики. Вже тепер, пройшовши тернистий шлях пізнання незвіданого (більше на сайті), усвідомлюємо, скільки терпіння, виваженості, сил вклалося в бажання стати "агентами" змін. Балабинська гімназія "Престиж" (учасник проекту Пересунько Т.М.), Енергодарська ЗОШ № 2 (учасник проекту Пелипенко С.І.), а сьогодні й Кушугумський НВК "Інтелект" (учасник проекту Колесник Т.А.) стали свідками творчості й неймовірного розкрилля інноваційних філологічних душ. Слово й технології сплелися воєдино, щоб реалізувати мрію - навчати учнів української в цифровому форматі. На сьогодні, незважаючи на проблеми, вчителі української моделюють уроки з використанням цифрових, хмарних технологій, проводять навчання в АПМ, захоплюють колег на тренінгах і щедро діляться напрацьованим. А ще мріють: про цифрові кабінети, про сучасні дивайси, про серйозну фінансову підтримку!? Поспілкувавшись із батьками кушугумських семикласників, які підтримали ініціативу адміністрації влитися в інформаційний простір; побачивши, наскільки в унісон б'ються вчительсько-учнівські-батьківські серця, усвідомлюєш, що за цією тріадою майбутнє. Відрадно зауважити, що знаходяться небайдужі до наших ідей селищні голови (Сосуновський В. (Балабине), Загребельна Г. (Кушугум), Дзюба О. (Новоспаське)), які щедро інвестують в українське майбутнє. Фестиваль відбувся. Сподіваюся, що однодумці щасливо дібралися до домівок...І буде завтра, сповнене новотворчості, неспокійності, здійснення мрій. І релаксу... 
Слова вдячності завідувачці Запорізького райметодкабінету Холод М.В., педколективу Кушугумського НВК "Інтелект" (директор Апостолова Т.О., заступник директора Колесник Т.А., вчителі української Бабкина Т.А., Юдіна М.М.) за надійне плече підтримки у проведенні  заходу. 
Світлини на спомин. Відеорелакс (у процесі).





неділя, 13 травня 2018 р.

У День Матері...

Сьомий рік пішов, як я перестала бути дитиною... Не один день печуть мене слова, сказані родичкою після того, як найрідніша людина відійшла у вічність: "Кріпися, Галинко, тепер ти вже мама, твоє дитинство закінчилося". Ніяк не збагнеш, не приймеш ці слова, однак, усвідомлюєш, що залишається пам'ять і спокута: недоказала,  недослухала, недовчилася. За все, що маю й чим дорожу, вдячна Богові й Батькам. І коли випадає нагода, стараюся завітати до рідного гніздечка, де опірювалася, де набувала життєвої мудрості. Щирий матусин усміх зігріває з кожного куточка обійстя... А ще до цих пір переслідує мене запах їхнього хліба. Такий  уміли випікати тільки вони... Як відчувала, коли відновили піч, що варто зафіксувати цю магію. Й не гадалося, що то буде востаннє, коли матуся чаклувала над дійством народження хліба...


Е-лінгводидактичний креатив по-запорізьки, або тренінг відбувся


Післятренінговий релакс...
Перед  тренінгом хвилювалася.  Чи зможу? Чи встигатиму? Але тривога  була марною.  Вдячна Галині Романівні за цікавий і корисний тренінг, робота була організована бездоганно. Удосконалила свої знання й пізнала чимало нового. Обов’язково використовуватиму  в роботі. (Шевчук В. І.).


четвер, 19 квітня 2018 р.

Як берегині рідної мови потенціал міжпредметних зв'язків розкривали, або семінар відбувся

Василівщина не перестає дивувати філологів методичними смаколиками... Квітневі дні 2018 подарували щастя творчої зустрічі із колегами двох неймовірних закладів: КЗ "Малобілозерська спеціалізована естетична школа-інтернат ІІ-ІІІ ступенів "Дивосвіт" ЗОР та Енергодарською багатопрофільною гімназією "Гармонія" Енергодарської міської ради. Зібранню керівників РМО вчителів української, методистів сприяла проблема, яка на сьогодні залишається актуальною для педагогічної спільноти "Розкриття потенціалу міжпредметних зв’язків для формування ключових компетентностей школярів в умовах упровадження концепції  Нової української школи". Два дні неймовірного міжпредметного драйву, сподіваюся, спонукатимуть колег - керівників РМО, методистів - до народження інноваційних ідей. 

понеділок, 9 квітня 2018 р.

Витоки: Поливальний понеділок

Серед великодневих свят чи не найцікавіше відзначали другий день. У різних регіонах він мав свої іменні назви: Волочильний, Обливальний, Поливальний, Водяний понеділок. На Слобожанщині це був день Богородиці. Понеділкові обряди розподіляються на два окремих дійства: так звані христосувальні обходи («нести калача»), що й дало назву Волочильного понеділка, та обливання водою — Поливальний понеділок.

 Більше... 
Фільм 12. Великдень. Поливаний понеділок.

неділя, 8 квітня 2018 р.

Витоки: Виграє Великдень дзвоном...

Виграє Великдень дзвоном,
Воскресіння сповіщає,
Хай добром і світлим миром 
До оселі завітає.
Хай гаївками лунає
Від Дніпра до Сяну,
І писанками виграє 
В днину цю весняну.
Щоб щасливилося всім
Від хати до хати,
Добра, сонця і життя
Хочу побажати. (Г.Корицька)


Про свято:
В.Скуратівський "Дороге яєчко к великому дню!"
"Великдень на Запоріжжі"

пʼятниця, 6 квітня 2018 р.

Фінальні радощі в Запоріжжі конкурсному, або VІІІ Міжнародний відбувся

Інтелектуальною святковістю сповнений сьогоднішній квітневий день. Із щедрим сонячним усміхом увірвався у тривожне очікування заключний результативний акорд VІІІ Міжнародного мовно-літературного конкурсу учнівської та студентської молоді імені Тараса Шевченка. Вітаємо переможців і колег-філологів, які доклали немало зусиль, щоб утриматися на конкурсному олімпі. 
Радіємо й релаксуємо - УІІІ Міжнародний.  
Диплом І ступеня
8 клас – Залевська Ольга Володимирівна (Запорізька гімназія № 6 Запорізької міської ради Запорізької області)
11 клас – Щебликіна Валерія Миколаївна (Комунальний заклад «Веселівська районна різнопрофільна гімназія» Веселівської селищної ради Запорізької області)
Студенти ВНЗ III рівнів акредитації (гуманітарний профіль) Чернова Анастасія Євгенівна (Запорізький гуманітарний коледж Запорізького національного технічного університету)
Диплом ІІ ступеня
5 клас – Жаркова Анна Олексіївна (Комунальний заклад «Михайлівський навчально-виховний комплекс «загальноосвітня школа І-ІІІ ст.- гімназія» ім. Героя Радянського Союзу І. А. Найдьонова», Запорізька область)
7 клас – Жданова Еліза Віталіївна (Запорізька гімназія № 46 Запорізької міської ради Запорізької області)
8 клас – Чистобородова Катерина В'ячеславівна (Запорізький колегіум «Мала гуманітарна академія» Запорізької міської ради Запорізької області)
Диплом ІІІ ступеня
5 клас – Ревіка Вероніка Андріївна (Атманайська загальноосвітня школа І - ІІІ ступенів Якимівської районної ради Запорізької області)
6 клас – Семеренко Яна Віталіївна (Комунальний заклад «Кам'янська загальноосвітня школа І - ІІІ ступенів» Василівської районної ради Запорізької області)
7 клас – Крюков Олег Русланович (Запорізька загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів № 38 Запорізької міської ради Запорізької області)
8 клас – Хелемендик Олександра Максимівна (Запорізька суспільно-гуманітарна гімназія № 27 Запорізької міської ради Запорізької області)
ПТНЗ Михайленко Владислава Віталіївна (Державний навчальний заклад «Михайлівське вище професійне училище» Запорізької області)
Студенти ВНЗ I-I рівнів акредитації (негуманітарний профіль) Котельникова Тетяна Юріївна (Економіко-правничий коледж Запорізького національного університету)
Студенти ВНЗ IІІ-IV рівнів акредитації (негуманітарний  профіль) Ісаєва Єлизавета Олександрівна (Комунальний вищий навчальний заклад «Хортицька національна навчально-реабілітаційна академія» Запорізької обласної ради)

четвер, 5 квітня 2018 р.

Витоки: Чистий четвер

Три останні дні напередодні Великодня люди вважали жалобливими, «бо Ісус Христос покутував за наші гріхи». Найбільш богомільні не тільки «носили жалобу» — голосно не розмовляли, не сміялися, не встрявали в суперечки — а й не вживали їжі, даючи напередодні сувору обітницю, «щоб Бог допоміг позбавитися гріхів та хвороб». Здебільшого це стосувалося Чистого четверга (Живильного, Страсного, Великого, деінде Нявського Великодня).

неділя, 1 квітня 2018 р.

Витоки: Не я б’ю - верба б’є

Усе ближче й ближче кінець Великого посту. Віддавна особливу радість приносили шоста неділя й останній перед Великоднем тиждень, який має кілька народних накличок: Чистий, Жилавий, Білий, Вербний, Цвітний (Квітний) тиждень, Лазарева субота тощо. На Галичині Вербний тиждень ще називали Шутковим. Із нетерпінням чекали останньої неділі посту діти, «бо то їхнє свято». Напередодні, тобто в суботу, майже всі сільські підлітки йшли на узлісся, щоб удосталь заготовити вербових гілочок і принести їх до церкви. У неділю біля храму відбувалася посвята червоної верби. Більше...

субота, 31 березня 2018 р.

Інтелектуальна настроєвість по-запорізьки

Фінішували… І так уже шістнадцятий рік релаксую після проведення конкурсів й олімпіади. Було всього: злети й падіння; радощі перемог і болісні розчарування від невдач… Однак на сьогодні (вірю, що й на майбутнє) в учнів Запорізького краю залишається неймовірна залюбленість в українське слово! З кожним роком бачу їхню жагу до перемоги, як крок за кроком, уперто виборюють право бути серед найкращих. Вилітають із інтелектуальних гнізд одинадцятикласники, однак, упевнено вливаються у студентську родину й уже на іншому рівні «тримають марку». Цьогоріч пройдено нелегкий, але неймовірно захоплюючий шлях мовно-літературних випробовувань. Запорука успіху – щоденна й наполеглива праця вчителя й вихованця. Зі слів колеги Віри Анатоліївни Романенко (Токмацька СШ № 2), яка ділилася радістю перемог Даринки Діденко (переможець-фіналіст олімпіади (4 роки поспіль)), конкурсів, важливою складовою була настроєвість і самої учениці. Пригадую волю до перемоги Ілони Хандюк (Запорізька гімназія № 31), яка відмовилася від поїздки до Америки тільки ради того, щоб у 10 класі знову ж таки взяти участь в олімпіаді (ІІІ місце), а в 11 – тріумфально вийти за нагородою (І місце). Воєдино зливалися впертість і сила духу для Анастасії  Івашини (Богданівська ЗОШ), Наталі Смьордової (Михайлівська РГ), Дарини Богатирьової (Бердянська СШ № 16), Аліси Канарової (Приазовська СШ «Азимут»), Марії Шимнович (Бердянська СШ № 16), які рік за роком торували переможний мовно-літературний шлях... Відбулося й цьогоріч. Радістю перемоги смакують Шавлюк Анна (І місце), учениця 9 класу КЗ «Веселівська ЗОШ І-ІІІ ст № 1» СР (учитель Латиш Т.А.); Хелемендик Олександра (ІІ місце), учениця 9 класу Запорізької гімназії № 27 (вчитель Сінченко Ю. М.); Залевська Ольга (ІІІ місце), учениця 8 класу Запорізької гімназії № 6 (вчителі Залевська Б.Ю., Тараніна О.Ю.). Їхнє українське слово переможно кріпло з 3-5 класу в мовно-літературних конкурсах, олімпіадах (Хелемендик Олександра – минулоріч фінішувала з І місцем на олімпіаді й у конкусі ім. Т.Шевченка – стала стипендіаткою Президента);  Залевська Ольга – два роки поспіль (5-6 клас) отримувала стипендію Президента (конкус ім. Т.Шевченка). Щиро зичу Шавлюк Анні (минулоріч ІІ місце) долучитися до когорти стипендіатів Президента. За крок до перемоги були й добре знані (й не тільки в нашому краї) Валерія Денисенко, учениця 10 класу Запорізької гімназії № 93 (вчитель Сисоєва Т.Ю.); Валерія Щебликіна, учениця 11 класу КЗ «Веселівська районна різнопрофільна гімназія» СР (учителі Філь Г.Б., Слічна Л.Г.). Дівчата посідали призові місця в конкурсах, олімпіаді, а Валерія Щебликіна у 2018 році виборола І місце в конкурсі ім. Т Шевченка. Відчули дух інтелектуального поєдинку восьмикласниці Чабан Софія (Запорізька гімназія № 93, вчитель Левашова Н.В.) та Хен Катерина Запорізький ліцей № 34, вчитель Кияниця С.Ф.); десятикласниця Золотаренко Катерина (Запорізька гімназія № 2 імені Лесі Українки, вчитель Новицька Л.О.); одинадцятикласниця Гусенко Крістіна (Мелітопольська ЗОШ І-ІІІ ст.№ 20, вчитель Добруля О.І.). Сподіваюся, що ні холод, ні умови проживання (а звідси й простуда) не відіб’ють бажання вибухнути знаннями в наступному році?! Учасниці ще в дорозі… Нехай путь буде щасливим, а весняні сонячні промені напоять їхні серця тільки позитивними спогадами. Слова вдячності шлю  Сисоєвій Т.Ю. та Філь Г.Б., які протягом семи днів розділяли з усіма і тривогу, й радість успіху. Щиро зичу всім не втрачати віру, бажання й любов до українського слова. Сподіваюся, що знайдуться меценати, які фінансово підтримають учасників олімпіадного руху. На спомин світлини.

субота, 24 березня 2018 р.

Наукові розвідки: Активізація пізнавальної активності учнів на уроках української мови та в позаурочній діяльності шляхом використання веб-технологій

У статті розглядаються шляхи активізації пізнавальної активності учнів на уроках української мови та в позаурочній діяльності в умовах застосування веб-технологій; виокремлюються можливості веб-інструментів та їхній уплив на досягнення визначеної мети. Зокрема наголошується на проектуванні вчителями української мови та літератури Запорізької області навчально-освітнього середовища (веб-майданчика) з певними функціями, параметрами, блоками. Автор з’ясовує роль веб-квест технології та її вплив на активізацію пізнавальної активності учнів у вирішенні проблемно-пошукових, дослідницьких завдань у позаурочний час. Більше...                                                                      
 

вівторок, 20 березня 2018 р.

Як у Запорізькому НВК № 108 весну по-інноваційному закликали, або педгостина відбулася


Зимова прохолода безжалісно нав'язується весні. Природа то дощиком, то несміливим сонячним усміхом нагадує зимі, що пора й честь знати. Однак остання не здається й безсоромно зазирає в очі перехожим, сподіваючись на підтримку свого верховодства. Чи на довго вона ще затримається, бо, вірячи традиціям, п'ятикласники разом зі своєю най-найкращою, най-найдобрішою Ганною Володимирівною доклали чимало зусиль, щоб весна почула їх. Закликали красуню по-інноваційному, працювали у групах старанно, здавалося, з погляду, з подиху ловили кожен порух учительки. Спостерігаючи за дитячою завзятістю, усвідомлювала, що таке взаєморозуміння - запорука майбутнього успіху. Логічно, виважено, продумано змодельовано урок української мови. Щедрою на методичні смаколики видалася педгостина для слухачів КПК. Знаючи Ганну Володимирівну не один рік, щораз дивуюся її наполегливості, старанності, бажанню пізнавати новеньке. Сьогодні їй удалося нас здивувати, зацікавити і навіть спонукати до навчання учнів  української на засадах електронної лінгводидактики. Респект директору закладу Кришталь В.В. за вміння підтримати педагога, створити умови для професійного розвитку. З роси й води, колеги, на довгі роки! На спомин - світлини.

середа, 7 березня 2018 р.

Пробудження... Весняності




Весняно творчий позитив по-запорізьки, або тренінг відбувся


Відчувається ледь уловимий подих весни, яка впевнено пробивається крізь морози, сльоту. З надією на теплінь поспішала до рідного інституту, який щиро запросив до творчості спраглих і невгамовних учителів української. Передчуття не підвело, бо, незважаючи на примхи природи, на креативну гостину зібралися філологині, які зареєструвалися на тренінг  «Організація пошукової творчої діяльності учнів у процесі навчання української мови засобами веб-квест технології». Триденний драйв вилився у креативні ідеї, які сприяли створенню проекту "Слуга Слова". Невимушено, з позитивом творилося колегам, релаксували, продумували, ділилися думками... Взято ще одну методичну вершину. Й це без пафосу. Бажання пізнання, самореалізації є на сьогодні складовою педдіяльності вчителя української. Інноваційний вірус проникає в учительське єство й наповнює його спраглістю пізнання. Вдячна долі, яка подарувала мені зустріч із Іриною Подлєсною, моєю напарницею. Саме завдяки її харизмі закрутилося-завертілося в перший день..Щоразу, споглядаючи за колегами, дивуюся людській обдарованості. Миттю пролетіли три дні. Однак вони стали поштовхом до реалізації задуманого. Респект моїм колегам, які підставили дружнє педплече, створюючи умови для праці, проживання. Зичу всім нам незрадливого спілкування, бажання зустрічі й пізнання. На спомин - світлини.

субота, 24 лютого 2018 р.

За місяць до фінального інтелектуального поєдинку, і про результати на відбірково-тренувальних

Відбірково-тренувальні збори з української відбулися. Якась магія простежується в наших діяннях. Другий рік поспіль тринадцять учасників, із яких дев'ятеро впевнено вийшли на фінішну пряму. Зазначу, що й "резерв" у нас надійний! Респект учасницям! Упевненість, неймовірний запал і бажання пізнання - таким був тиждень підготовки до ІУ етапу  олімпіади. Щоденна праця над собою сприяла вже досвідченим учасницям і засвітила зірку для  несміливих (однак чіпких до знань) восьмикласниць. Ми дорожимо кожною із них, бо не випадкові гості на святі Інтелектуалів. За ними перемоги в різноманітних конкурсах, олімпіаді. Цьогоріч квиток до успіху отримують: Хелемендик Олександра - 9 клас (Запорізька гімназія № 27); Шавлюк Анна - 9 клас (КЗ "Веселівська загальноосвітня школа І- ІІІ ступенів № 1 ВСР"); Денисенко Валерія - 10 клас (Запорізька гімназія № 93); Золотаренко  Катерина - 10 клас (Запорізька гімназія № 2 імені Лесі Українки);  (Щебликіна Валерія - 11 клас (КЗ "Веселівська районна різнопрофільна гімназія ВСР"); Гусенко Крістіна - 11 клас (Мелітопольська ЗОШ № 20). Упевнено влилися в інтелектуальну родину Залевська Ольга - 8 клас (Запорізька гімназія № 6); Чабан Софія - 8 клас (Запорізька гімназія № 93); Хен Катерина - 8 клас (Запорізький ліцей № 34). Вдячна колегам, які працювали з учасниками відбірково-тренувальних зборів (Зубець Н.О., доцент кафедри української мови ЗНУ; Кияниця С.Ф., учитель Запорізького ліцею № 34; Романенко В.А., вчитель Токмацької СШ № 2; Корчева Л.М., учитель ЗОШ № 75; Єрмак Т.І., учитель Мелітопольської ЗОШ І-ІІІ ст. № 8, Колесник Т.А., вчитель Кушугумського НВК "Інтелект", Сінченко Ю.М., учитель Запорізької гімназії № 27). Слова поваги колегам-філологам, які підготували своїх вихованців і протягом тижня, покинувши "всі хатні клопоти", працювали на зборах. Безперечно, за ті умови, які створив нам колектив Запорізького Січового колегіуму  (директор Єршова В.О.), - респект. Ми робимо спільну справу й не залишалися байдужими до наших прохань адміністрації Запорізької гімназії № 2 імені Лесі Українки (директор Кравченко В.В.); Запорізької  гімназії 6 (директор Бєлік Л.В.); Запорізької гімназії № 27 (директор Гашенко Л.Д.), Запорізького ліцею № 34 (директор Дацінько Є.Г.), які сприяли у проведенні занять. Зауважу, що " резервна четвірка" (Лейла Бугрова, Наталя Данилюк, Каріна Стоянова, Євгенія Гутник) гідні уваги й поваги за їхні устремління бути серед кращих знавців української мови та літератури. Бажаємо "вибити" де'вять із дев'яти  у краї Коцюбинського і Стельмаха... Запрошуємо переглянути протокол участі... На спомин - світлини

неділя, 11 лютого 2018 р.

Наукові розвідки: Професійна самореалізація вчителя української мови та літератури в умовах розвитку дигітального суспільства

Розвиток дигітального простору, прискорений темп соціальних перетворень створюють передумови для вироблення концептуально нових підходів щодо професійної підготовки вчителів-предметників в умовах модернізації змісту освіти. Упровадження сучасних інфокомунікаційних технологій забезпечує поступальне зростання професіоналізму педагога, сприяє розвитку його творчого потенціалу й самореалізації в педагогічній діяльності.  Корицька Г. (с. 117-122).       Більше...
        Світлину взято з мережі інтернет

середа, 7 лютого 2018 р.

Інтелектуальний поєдинок у Запоріжжі із присмаком сподівань, або олімпіада з української відбулася

Морозець недільного ранку якось по-особливому пощипував щічки кожному, хто поспішав на  інтелектуальну гостину в Запорізький Січовий колегіум. Однак, переступивши поріг цього неймовірно затишного закладу, де відбувався обласний етап олімпіади з української мови та літератури, відчула неймовірне тепло єднання споріднених душ, дослухалася до розмов учасників і розуміла, що лютневій паморозі не буде місця в родинному колі. Дійсно, за роки проведення олімпіади учасники зріднилися бажанням спілкуватися, перемагати, впевнено йти до мети. Цьогоріч не зрадили традиції й у родинне коло запрошували переможців-фіналістів минулорічних змагань та їхніх наставників. По-урочистому відповідально семеро із дев'яти  ділилися спогадами-враженнями від участі у фінальному етапі... Кожен із 96 присутніх, я впевнена, вимріював поїздку на батьківщину Кцюбинського, Стельмаха, де відбудеться ІУ етап Всеукраїнської учнівської олімпіади з української мови та літератури для учнів 8-11 класів. Радіємо, що не "загубили" минулорічних учасниць-красунечок. Сподіваємося, що й цьогоріч, після відбірково-тренувальних зборів, не будуть наші пасти задніх. Вдячна колегам - членам журі, "омоложеній" команді, за об'єктивність, виваженість рішень у визначенні кращих із кращих. А колективу Січового колегіуму (директор Єршова В.О.) - шана за пісенну настроєвість та тепло зустрічі учасників, керівників команд; колективу Запорізької ЗОШ № 72 (директор Усова Т.М., учитель Довбня Н.Я.) - респект за створення гідних умов праці для членів журі.

середа, 17 січня 2018 р.

Витоки: чи "Голодна кутя" буває ситною, або про традиції в переддень Водохрещі

Запорошений снігом і обцілований справжніми січневими морозами спішить на гостину вечір, який у народі має назви "Голодна кутя", "голодний святвечір" чи "друга Вілія". Млосний спогад дитинства приносить радість спілкування з батьками, коли спалювали "діда", готували Голодну кутю, "лякали" дерева в садку (щоб краще родили). Пригадую, що вечеряти сідали, як тільки смеркало, бо потім тайком (щоб директор не взнали), бігли щедрувати (тільки дівчатка)... Завжди насичуюся спогадами, коли готую страви: кутю, борщ із вушками, гриби (спасибі сестрі Марусі з Червонограда, яка щедрою рукою вділила до свят), рибу... Як і на Багату кутю... І хоч страв менше (не 12), а вечеря вдається смачною, ситною... Цікаві обрядодії цього дня й вечора описав В.Скуратівськиий