четвер, 30 квітня 2015 р.

Камертончик серед кращих

Останній квітневий день приніс приємну новину - "Камертон філолога"  ввійшов у ТОП-300 (Інтернет-реєстр нікнеймів), а на стіні нікнеймів "цеглинка" опинилася на 11 місці (Світлана Кочергіна, вчора на ФБ каркнула!!!). Вдячна за щире побажання, яке матеріалізувалося, хоча ніколи не прагнула першості (лукавити не буду).  За добу ми піднялися на 141 позицію! Слова вдячності всім небайдужим до Камертончика (так нас називають позаочі), бо це спільне визнання. Сподіваємося на підтримку й співпрацю.

вівторок, 21 квітня 2015 р.

Відлуння У Міжнародного (результати фінального)


"Фінальний етап У Міжнародного мовно-літературного конкурсу ім. Т.Шевченка відбувся. Сподіваємося, що учасники Запорізького краю зробили ще один крок до пізнання творчості Великого Кобзаря. Зичимо їм успіхів і незрадливої любові до українського слова", - такий пост я залишила 15.02. 2015 року після закінчення змагань. А сьогодні гарну звістку принесла п. Наталя Ільченко, яка поділилася радістю перемогоми донечки. Радію успіхам наших учасників: як добре знаних інтелектуалів (Наталя Смьордова - диплом І ступеня), так маленьким паросткам, що вперто пробиваються до світла слова (Оля Залевська - диплом І ступеня), а ще Валерія Калашник  (диплом І ступеня) гідно влилася в когорту переможців. Вже не раз закрадалася надія, що в нас буде можливість доторкнутися до таїни творінь учасників-переможців. На жаль, роботи відправляємо без повернення... Сподіваюся, що п. Богданна, матуся Олі Залевської, зможуть відтворити поезію, яку написала на фінальному етапі Оля (я була свідком цих творчих мук!). Вітаю тринадцятеро кращих серед кращих! Вдячна колегам, котрі сприяли цим результатам. Для релаксу - світлини, відеорепортажі, котрі "запалили" організаторів у Києві своєю щирістю, відвертістю, креативом.



  • На спомин  - світлини.


2015. Запоріжжя. У Міжнародний 


неділя, 19 квітня 2015 р.

Перша ластівка з "хмарного" гнізда

Коли створювала дистанційний курс "Проектування україномовного електронного освітнього середовища" на авторській хмарі, навіть гадки не мала, скільки часу, очей забиратиме цей ресурс. Проте сьогодні, після тримісячного навчання дивосвітівців, усвідомлюю, наскільки дистанційне навчання набирає сили в освітньому хмаро зорієнтованому середовищі. Куферок проектів поповнився цікавими напрацюваннями членів кафедри Малобілозерської естетичної гімназії-інтернату "Дивосвіт" (так-так, саме з цього закладу вийшов відеоролик "Пригоди Колобка в Дивосвіті" (автор Олефіренко Л.О.), який набув популярності. Хоча насиченою була програма, однак, без фанатизму, колеги впоралися, створили креативні ресурси, які гідно влиються в українську блогосферу. Сподіваюся (та й щиро вірю!), що й надалі  знаходитимуть час для наповнення навчальних майданчиків і використовуватимуть електронні засоби навчання у своїй діяльності. За кропітку працю вони отримають сертифікати від "Науки України", за що я їй (в особі п. Дениса) "безсмертно" вдячна за підтримку, можливість бехмарно працювати у Хмарах. 

Роздуми над результатами заочного етапу конкурсу "Учитель року"

 І не думала грішити у святу неділю. Та, власне, думки про заочний етап конкурсу не є гріхом, а скоріше риторичними запитаннями, які хоча б декого (я на це сподіваюся?!) заставлять замислитися над його суттю. Нарешті все збулося! Підведено підсумки, оприлюднено рейтинг, а гіркота побаченого мене вразила. Боронь, Боже, я  НЕ про некомпетентність журі, а всього-на-всього про ті ресурси, які ще раз переглянула після оприлюднення результатів (хоча на нараді в МОН України, яка відбулася 25 лютого, п. Олена Артеменко запевняла, що все буде вчасно, відкрито, прозоро...). Почну з блогів. Не вважаю себе знатним блогером, але працюючи з ресурсом уже 1 рік, 7 місяців і 1 день, взявши участь у Міжнародному конкурсі, (де у 2014 році посіли І місце, у 2015 - ІІІ місце) залишилася в роздумах над критеріями оцінювання блогів під час проведення конкурсу (правда, їх я обмізковувала вже не раз - взяти хоча б статтю в "Дивослові" (2015, №1)). Якщо власний ресурс був однією із умов конкурсу, то наскільки об'єктивно буде оцінене його змістове наповнення, коли вочевидь, що створювався у грудні місяці, а вже потім день у день хаотично наповнювався, або створений у 2011 блог дрімав, через п'ять місяців появився пост, а потім раз у 4 чи 5 місяців за нього згадали... (це я про деякі блоги переможців. Зважаючи на етику, не буду робити посилання, оскільки кожен має можливість переглянути)? Як на мене, то блог повинен стати навчальним майданчиком, на якому чітко простежується логічність дій учителя, змістове наповнення тощо (а тут радила б  забігти на гостину до  нашої учасниці - Шиліної Г.А.). Щодо майстер-класу, то варто було б розробити Положення, виробити чіткі критерії його проведення й оцінювання, бо виникали в журі труднощі під час проведення обласного етапу. Не можу нічого сказати про фахове тестування (за умовами конкурсу учасники працювали одноосібно), але, як на мене, чому б не розробити запитальник чи темарій, як це прийнято в європейській практиці, щоб кожен міг підготуватися до тестування?  Сподіваюся, що висловлені мною роздуми не будуть сприйняті, як ложка дьогтю в бочку меду, а знайдуть відгук "наверху" щодо удосконалення проведення такого важливого професійного випробовування.
Результати

субота, 18 квітня 2015 р.

Про займенник від Тетяни Пересунько



четвер, 16 квітня 2015 р.

Кузня благородства, й про тих, хто гартує душу ліцеїста

Запоріжжя. Квітень. По-весняному розгулює вітерець, обціловуючи містян своїм прохолодно-теплим подихом. Ледь кидаючи поглядом навколо, але любуючись зеленню, яка все сміливіше тягнеться до життя, поспішаю на педагогічну гостину. Сьогодні нас, учителів української мови та літератури, слухачів курсів ПК, запрошено в незвичайний заклад - Запорізький обласний ліцей-інтернат з посиленою військово-фізичною підготовкою "Захисник". Уперше переступаю поріг закладу, в якому навчаються одні юнаки, які живуть строго за розпорядком, де відчуваєш урочистість у всьому. Однак із посмішкою Ганни Володимирівни, яка щедро ділиться радістю творчості в чоловічому колективі, розумієш, що в цих стінах є місце добру, натхненню, дружбі. По-домашньому, щедра на похвалу, керівник МО розповідає про свята і будні, радість і смуток, перемоги своїх ліцеїстів. Фільм, який створив на спогад про ліцей батько-режисер, допоміг зануритися у вир життя закладу. Магнетизм слова учителів був неймовірним. Разом із Ганною Володимирівною Горенко прожили урок "Джерела українських фразеологізмів". Цікаво було спостерігати,  як юнаки вишукано й вміло розкривали єство фразеологізмів. Креативним шляхом повела в  "Похід за щастям" (практикум НЕвдалих походів (на прикладі драми-феєрії Лесі Українки та повісті М.Коцюбинського "Тіні забутих предків")) Інна Олександрівна Назаренко (кандидат філологічних наук!). Будучи майстром слова, викладач створювала неймовірні колізії, але ліцеїсти природньо, без будь-яких зусиль, дололали перешкоди в пошуках шляху до щастя для героїв... Активно, співпереживаючи, роздумуючи.
 Сьогодні відбулася одна із тих гостин, коли не хотілося прощатися з господарями. Спілкувавння переростало в ідеї, задуми... Хочеться щиро побажати колективу (директор ліцею Стрельников Микола Васильович), щоб все задумане здійснювалося, мирних і щасливих днів, якнайшвидшого повернення колег із АТО, нескінченного бажання начати й творити.
На спомин - світлини.


вівторок, 14 квітня 2015 р.

Формування ІК-компетентності вчителя української мови та літератури засобами мережних технологій

Так я бачу формування ІК-компетентності вчителя української мови та літератури в Запорізькому ОІППО (готуюся до семінару)

неділя, 12 квітня 2015 р.

Після Великодня...

Поливаний понеділок – не просто день бешкетників. Він має своє значення, свій символізм та свої традиції. На жаль, сучасний світ далеко втік від мудрості пращурів і такі речі помалу втрачають своє сакральне значення. Сьогодні це просто весела звичка, яка частенько переходить межі здорового глузду. Але якщо в цей день вам все ж таки не вдасться залишитись сухим, не зліться. Кажуть, сердитися не можна, адже це на здоров’я та на щастя. Більше... 



субота, 11 квітня 2015 р.

Виграє Великдень дзвоном...

Виграє Великдень дзвоном,
Воскресіння сповіщає,
Хай добром і світлим миром 
До оселі завітає.
Хай гаївками лунає
Від Дніпра до Сяну,
І писанками виграє 
В днину цю весняну.
Щоб щасливилося всім
Від хати до хати,
Добра, сонця і життя
Хочу побажати.







пʼятниця, 10 квітня 2015 р.

Орнаменти та символи в писанкарстві

Передвеликодні дні сповнені молитви й незбагненного бажання доторкнутися до таїни традиції. На сьогодні багато сказано-переказано про символіку одного із найбільших свят - Великодня. Проте знання за плечима не носити, а збагатитися пропоную орнаментами й символами, які використовували в писанкарстві.


понеділок, 6 квітня 2015 р.

"Перевернутий клас" від Марини Курвітс



Як правильно відповісти на запитання "котра година"?



неділя, 5 квітня 2015 р.

Прийде вербниця - назад зима вернеться...

Усе ближче й ближче кінець Великого посту. Віддавна особливу радість приносили шоста неділя й останній перед Великоднем тиждень, який має кілька народних накличок: Чистий, Жилавий, Білий, Вербний, Цвітний (Квітний) тиждень, Лазарева субота тощо. На Галичині Вербний тиждень ще називали Шутковим. Із нетерпінням чекали останньої неділі посту діти, «бо то їхнє свято». Напередодні, тобто в суботу, майже всі сільські підлітки йшли на узлісся, щоб удосталь заготовити вербових гілочок і принести їх до церкви. У неділю біля храму відбувалася посвята червоної верби. Більше...

пʼятниця, 3 квітня 2015 р.

Магнетизм учителя української, й про курси ПК на Оріхівщині


Вони змалку любили слово. Чи злітало воно з вуст дідусевої казки, чи впивалися ним, коли слухали пісню… У школі отримували незвичайний позитив від уроків української, бо саме вчителі-філологи заразили їх вірусом любові до рідного слова на все життя. Такий висновок зробила я, коли проводили тренінг-знайомство з педагогами, котрі прибули на курси до Оріхова. І вже протягом двох тижнів, насолоджуючись спілкуванням і співпрацею, розуміла, що то були слова великої шани до Свого Вчителя, бо що не наставник, - то наслідування. Склалася така собі династія вчителів української на Оріхівщині. Не позбавлені щирості й мудрості, досвідчені й юні сплели свої спогади про перший урок української і залюбленість у свою «україночку», а «україночки» натомість згадували своїх учениць і поради вступу на філологічний. Мало кому щастить бачити своїх вихованців у «дії», а тут нікуди не подінешся: постійно іспит на професійність, повсякденно на очах у тих, хто залюблював у слово, у вчительську долю, хто «давав» рекомендацію в життя. Милувалася-дивувалася, з якою повагою, ніжністю відгукувалися колеги про свого методиста РМК Наталю Красно. «Наука» на курсах ішла без бука – як мить промайнули двотижневі курсування «Запоріжжя»-«Оріхів» -«Запоріжжя». Я вдячна цим багатим на тепло й відвертість людям. Вірі Синиці, Людмилі Чуйко, Ніні Яремчук, Тетяні Петренко, Володимиру Володимировичу!!!, які взяли на себе (і це їм вдалося!) організаційні клопоти, - земний уклін за людяність і всеперемагаючу віру в дивовижність людських взаємин. Слова вдячності й моїм колегам-викладачам ЗОІППО, які пішли назустріч сільському вчителю, знайшли можливість провести заняття «на виїзді».
Життєдайності всім, квітневого сонцеграю й бажання творити під мирним небом.
Про нас написали...
На спогад - світлини:


Відеоскрайбінг від Тетяни Пересунько

Усе більшої уваги набуває застосування  на уроках української мови використання засобів мережі Інтернет. Те, чим ділиться Тетяна Пересунько, вчитель української мови та літератури Балабинського навчально-виховного комплексу "школа І-ІІІ ступенів - гімназія" "Престиж" Запорізького району,  заслуговує на увагу й слова вдячності, наслідування досвіду. Не одну годину кропіткої праці варто віддати на благо електронної лінгводидакти. Однак Тетяна Миколаївна, вкладаючи душу у свій витвір, вперто освоює нові сервіси. На сьогодні - відеоскрайбінг "Омоніми". Буде цікаво й корисно заглянути у блог "Учителю-філологу", який є її креативним методичним майданчиком.