Показ дописів із міткою Мелітопольщина. Показати всі дописи
Показ дописів із міткою Мелітопольщина. Показати всі дописи

неділя, 5 червня 2016 р.

Про духовних берегинь із Медового міста й КПК учителів української

Травень. Закінчення навчального року... Однак 33 колегам із Мелітопольщини, Веселого, Приазов'я, Якимівки саме в гарячу пору випала можливість пройти КПК учителів української. Спілкування вдалося. Незважаючи на освітянські травневі жнива, нам пощастило причаститися духовністю в Мелітопольській гімназії № 9 (директор Чугай Л.В., заступник Камінська О.Г.), куди було запрошено на педагогічну практику; відчути моральну, технічну підтримку колективу Мелітопольської ЗОШ № 11 (директор Овсянникова М.С., заступник Шиліна Г.А., вчитель інформатики Серьожкіна О.О.), де відбувалися курси. Щиро вдячна Людмилі Ларіоновій, старості, яка підставляла дружнє плече організаційної підтримки. Звичайно, моїм колегам, викладачам ЗОІППО, особлива шана, бо дорога на Мелітополь забирає чимало часу, але бажання донести інноваційне бере верх, незважаючи ні на що. З користю для себе відзначила креативний подих молодості й мудрості. Курсова гостина відбулася. Відлунюватиме ще довго традиційним і новітнім. Усім щиро зичу позитиву від спілкування, професійного зростання (а не вигорання), сонячної відпустки з присмаком літнього дощу й постійного бажання йти назустріч незвіданому, творчому.


четвер, 10 вересня 2015 р.

На гостину в медовий край

Про дистанційні дива від Галини Шиліної з Мелітополя ми вже неодноразово повідомляли в Камертоні. Нарешті для керівників МО вчителів української мови та літератури, методистів Запорізької області випаде нагода доторкнутися до творчого дивосвіту Галини Анатоліївни, яка  натхненно, але на голому (не приходить на ум інше слово?!) ентузіазмі впроваджує в Запорізькій області дистанційне навчання української. Пригадую, як ми відкривали Авторську майстерню, як виборювали місце під сонцем на конкурсі "Вчитель року", як писали дисертацію з означеної проблеми... Завжди дивувала мене працелюбність цієї невтомної вчительки. Сподіваюся, що гостина відбудеться з користю, з пізнанням. 
Для моїх колег: радітиму зустрічі з Вами в Мелітополі 15-16 вересня о 10.00 (уточнення в телефонному режимі). До цікавого спілкування!

субота, 27 вересня 2014 р.

Берегині рідної мови на Мелітопольщині, й про те, як вони над профільною освітою мудрували

Шістнадцятий день вересня для керівників МО вчителів української мови та літератури Запорізької області надовго (я впевнена в цьому!) відлунюватиме щирістю спілкування й запахом яблук на Мелітопольщині. Недивлячись на тривожний час, філологи зібралися в Костянтинівському ліцеї «Ерудит» (директор Неліпа С.В.) для проведення обласного семінару. І вже не раз, переглядаючи фото-, відеощоденник заходу, розумієш, що духовне очищення нації відбувається не завдяки високим гаслам, а кропіткій роботі вчителя, неустанному стремлінню його черпати з життєдайного джерела мудрість навчати й любити рідну мову, країну, де ти живеш. Зі стежки до пам'ятника Т.Шевченкові (де відбулося покладання квітів), берегині рідної мови  потрапили в синьо-жовтий розвій вихованців ліцею. Не було патріотичних гасел, які (зазвичай) штучно звучать на таких заходах, а щиро, від душі, вболіваючи за проблему, яка обговорювалася (профільне навчання?!), висловлювали свої думки й побажання словесники щодо майбутнього профільної освіти. А проблем чимало! Тільки гуртом, у взаємозв'язку науки й практики, можливе їхнє вирішення…
Семінар відбувся. З позитивом і бажанням творити поверталися словесники у свої райони. А на прощання залишали слова вдячності господарям черешнево-яблучного краю, вчителям української мови та літератури Мелітопольського району, які доклали всіх зусиль, щоб ще не раз захотілося завітати до них на гостину (керівник РМО Ситник З.І.). З роси й води Вам, любі мої однодумці, величні берегині рідної мови!


***
Це ж треба мати міць таку і силу – в жахливий час кровопролить війни
Вселяти  віру в  себе й Україну, і сонце  бачить, не боятись тьми.
Нам показати прапор жовто-синій, духовну силу, що  усіх єдна.
Й відчути за спиною дужі крила, і що ВКРАЇНА ми, а не «страна».
Уклін великий Вам, невтомні  наші, од всіх, хто на гостини завітав.
Життя хай Ваше буде повна чаша, а наш народ,  щоб цю біду здолав.
Спасибі  Вам за каву й бутерброди, за світло й сонце, що лились в вікно,

Усім  нам Миру і Добра, і Згоди! На всіх дорогах, всюди  щоб  "везло"!
Надія Петренко, керівник МО вчителів української мови та літератури м.Мелітополя