середа, 18 січня 2017 р.

Витоки: чи "Голодна кутя" буває ситною, або про традиції в переддень Водохрещі

Запорошений снігом і обцілований справжніми січневими  морозами прийшов на гостину вечір, котрий в народі має назви "Голодна кутя", "голодний святвечір" чи "друга Вілія". Млосний спогад дитинства приносить радість спілкування з батьками, коли спалювали "діда", готували Голодну кутю, "лякали" дерева в садку (щоб краще родили). Пригадую, що вечряти сідали, як тільки смеркало, бо потім тайком (щоб директор не взнали), бігли щедрувати (тільки дівчатка)... Наситилася спогадами, коли готувала страви: кутю, борщ із вушками, гриби (спасибі сестрам Ганнусі із Сороків та Марусі з Червонограда, котрі щедрою рукою вділили до свят), рибу... Як і на Багату кутю... І хоч страв було менше (не 12), а вечеря вдалася смачною, ситною... Цікаві обрядодії цього дня й вечора описав В.Скуратівськиий.