пʼятниця, 28 листопада 2014 р.

Сучасна поезія в Запорізькому класичному ліцеї, й про педагогічну практику вчителів української

Радість зустрічі з друзями, та ще й із давніми, для мене завжди - позитив. Так було й цього разу. Припорошена стежина привела до Запорізького класичного ліцею, куди із задоволенням і користю (уже вкотре!) йдемо на педагогічну гостину. Кожного разу на слухачів курсів ПК, учителів української мови та літератури, чекають методичні родзинки. Саме у цьому затишному закладі вперше доторкнулися до дивосвіту відеопоезії; ліцеїсти із музикою (!!!) неодноразово зустрічали учасників Міжнародного конкурсу ім. П.Яцика… А ще тут навчають любити й творити слово. Музику душі випромінювали восьмикласники у літературній вітальні. Звучала поезія сучасна. Кожне власне створене слово сповнювалося вболіванням за долю України, відгукувалося надією на мир і спокій. Роздумуючи над почутим, дивувалася, звідки в не по-дитячому осмислених словах стільки співпережиття, мудрості, сили слова? Мабуть, життя заставляє дорослішати. А ще ліцей, багатий на творчість і пізнання, став осередком духовності, де зберігаються національні традиції, де по-родинному збираються на свята. Щиро зичимо педагогічному колективу  (директор Баньковська О.Г., заступник Василенко Л.П.) світлості душі й сили слова ліцеїстів.