субота, 30 травня 2015 р.

Ой зав’ю вінки та на всі святки...

Зелені празники, як Різдвяні та Великодневі, мають ділу вервечку допоміжних обрядодій. З Трійцею тісно пов’язані такі святкові дійства, як «завивання вінків», Клечальна субота, П’ятидесятниця, Русалії, поминання предків, «гонити шуліку», себто Понеділкові заговини, що відзначають через тиждень по Зелених святах. Усі вони так чи інакше суголосні з головною ідеєю — проводом весни і вшануванням предків.

понеділок, 25 травня 2015 р.

Як філологині у хмарах вільно почуваються


Щовечора ми, учасники проекту "Змінимо звички!", працюємо в нашому спільному OneNote. Дарма, що реально нас розділяють тисячі кілометрів. Тут, у хмарному блокноті, немає ніяких стін і перешкод для нашого спілкування. Ось Ірина Подлєсна із Запорізької області... А ще й Тетяна Пересунько... (Радію за моїх любих колег! І пишаюся!!!)
Більше від Світлани Попель

четвер, 21 травня 2015 р.

Свято вишиванки

Сьогодні Україна виспівувала вишиванками... У кожному її куточку веселково  вигравали вони на дорослих і малечі.  Не залишилися осторонь і мої колеги, викладачі й учителі української, які проходять курсову перепідготовку при Запорізькому ОІППО. І сучасно, і вишукано. Оберіг... 



субота, 9 травня 2015 р.

До Дня МАТЕРІ, й про образ неньки на уроці української мови зі Світланою Денисенко






понеділок, 4 травня 2015 р.

Юрієва роса краща від вівса

Святковий календар увібрав безліч імен. Проте одне з них чи не найшанованіше. Йдеться про свято великомученика й побідоносця Юрія (Георгія, Юрая, Урая, Рая, Ір’я, Єгорія), що припадає на 6 травня. Щоправда, крім весняного («теплого»), є ще й зимовий («холодний») Юрій (9 грудня), що відбилося у влучних прислів’ях:  «Треба добре дбати, щоб не купувати: сіно до одного Юрія, а хліб до другого Юрія». Більше...

субота, 2 травня 2015 р.

Моя вишивкотерапія

Вишиваю з дитинства: серветки, рушники, подушечки, костюм, плаття, сорочки... Така собі вишивкотерапія.  Хто вишиває, думаю, мене зрозуміє, коли у твоїх руках народжується диво, краса. Та найбільше мені подобається сам процес. Правда, очі вже не ті, але бажання доторкнутися до таїни творення не залишає у спокої. Тепер картини заполонили все моє єство. У суботу, біля віконця, дозволяю собі (та й із підтримкою моїх чоловіків!)  мудрувати над вишиванням. Нарешті додзьобала триптих - народилися "лимони". Ділюся радістю...