Камертону філолога - 5

У вересні 2013 року народилося дитя, яке заполонило моє професійне життя неймовірним бажанням творити, спілкуватися, знаходити однодумців. Це вже тепер, із п'ятирічного його віку усвідомлюю, наскільки народження було необхідним і бажаним. Завдяки Камертончику (так із ніжністю називають друзі) в нас була можливість радіти успіхам, співпереживати за колег, ділитися науково-методичними смаколиками, сказати Слово про... Це на сьогодні ми впевнені в собі, знаємо, чим і як зацікавити спільноту. Пригадую, як ставали на ноги, як завдяки міцному плечу підтримки всіх небайдужих до українськомовного ресурсу у тримісячному віці посіли І місце в Міжнародному конкурсі на кращий веб-ресурс у номінації "Зробив сам". Було  по-всякому... Однак і тепер до нас  забігають на гостину з усіх куточків світу, нами цікавляться, про нас пишуть... Щиро вдячні всім, хто з нами. Зі сподіваннями на продовження діалогу...

Запорізький Січовий: 25 кроків до успіху

Січовики святкують... Велике Урочисте Козацьке Коло збирає славну колегіантську родину на ювілей: 25! Це юний вік, сповнений мрій і сподівань... Це чверть від цілого, напоєна шаною до дитини, виплекана українським словом і неймовірною любов'ю до України. Це одна із славних освітянських сторінок Запорізького краю, яка народилася в гідності й терпимості, в щирості і прагненні зберегти і примножити. Це Доля... Й велике щастя бути причетним до славних козацьких традицій, які надійно вкоренилися в колегіумі. Це вже тепер, із відстані часу, осмислююєш нелегкий шлях становлення, боротьби, утвердження. Рік за роком, крок за кроком виважено й мудро веде до вершини визнання Єршова Валентина Омелянівна - Берегиня шкільної родини! Розкрилля розуму, таланту, праці злилися воєдино й дають плідні результати. Є ким пишатися. Кожен колегіант - це особистість, напоєна увагою й повагою Вчителів, які плекають гідне наше майбутнє. З роси й води на довгі роки, Колегіуме! 

Хай  вишиванками виспівує Вам доля,

Й Козацьке Коло буде  міцне й пружне.

Хай веселково стелиться дорога,

А радість творчості назавжди поглине.

Запорізькому ОІППО - 75. Запрошую до розмови...

Змалку любила слово. Чи злітало воно з вуст дідусевої казки, чи впивалася ним, коли слухала пісню. А як співали мої батьки!.. У школі отримувала незвичайний позитив від уроків української (думаю, що саме Тетяна Леонтіївна, Оксана Михайлівна, Христина Володимирівна (світла їм пам’ять) заразили мене любов’ю до рідного слова на все життя).