неділя, 22 січня 2017 р.

Свята не закінчуються, або про інтелектуальний поєдинок із української в Січовому колегіумі

Передчуття свята сонячно роїлося в душі, коли поспішала в Січовий колегіум, де заплановано проведення обласного етапу Всеукраїнської учнівської олімпіади з української мови та літератури. Не підвело. Та й по-іншому не могло й бути, оскільки більше двадцяти років зустрічає цей затишний, по-домашньому теплий заклад, учасників інтелектуальних змагань. Має рацію Валентина Омелянівна Єршова, директор колегіуму, що тут і стіни допомагають... Цьогоріч настрій для нас створював ансамбль "Березіль" (керівник Усенко Галина Сергіївна), котрий завоював першість у фестивалі-конкурсі "Зірки української сцени" (2016). Колядки,  щедрівки, засівальники, "коза"  створювали різдвяно-новорічний релакс... Оплесками, "під музику" вшановували учасники інтелектуального кола переможців минулорічного фінального етапу Всеукраїнської учнівської олімпіади з української мови та літератури, котрі із шести "вибили" п'ять призових місць і тим самим здобули рейтин для нашої команди у 2016-2017 н.р. - ДЕВ'ЯТЬ! (а це дало можливість Запорізькій області утримувати п'яте місце по Україні другий рік поспіль!). Дай, Боже, так і на майбутнє, бо не "губимо"  учасниць-красунечок, котрі з року в рік, крок за кроком піднімаються на інтелектуальний Олімп: Дар'я Діденко (тричі), Таїсія Просвірова (двічі), Анастасія Шаповалова (двічі), Катерина Костенкова (двічі), Валерія Денисенко (вперше, й щиро вірю не востаннє). Однак сподіваємося й на відкриття нових імен, бо серед цьогорічних учасників обласного етапу є переможці мовно-літературних конкурсів та неймовірна велика любов до українського слова дітей Запорізького краю, котру прищеплюють мої колеги, вчителі української, бо вони також у нас НАЙКРАЩІ! Олімпіада відбулася. Залишилося очікування результатів. Мабуть, воно найважче. Однак вірю, що знання буде оцінено об'єктивно (працюватиме професійне журі, перевірене часом (24.01-26.01)), а найкращих, хто посяде перше-друге місце, буде запрошено на відбірково-тренувальні збори (13.02-17.02). Поки учні виконували завдання, для вчителів було організовано семінар ("Авторська педагогічна майстерня – інноваційна форма професійного розвитку педагога"), на якому презентовано досвід діяльності вчителя української мови та літератури Пересунько Т.М. в системі ОІППО.

четвер, 19 січня 2017 р.

Витоки: А вже Третій празник...

Тріщить... Пооскрипує... Водохреща... Прийшов у гості "Третій празник". Прийшов зі своїми традиціями, прикметами, про які більше розповість В.Скуратівський...

середа, 18 січня 2017 р.

Витоки: чи "Голодна кутя" буває ситною, або про традиції в переддень Водохрещі

Запорошений снігом і обцілований справжніми січневими  морозами прийшов на гостину вечір, котрий в народі має назви "Голодна кутя", "голодний святвечір" чи "друга Вілія". Млосний спогад дитинства приносить радість спілкування з батьками, коли спалювали "діда", готували Голодну кутю, "лякали" дерева в садку (щоб краще родили). Пригадую, що вечряти сідали, як тільки смеркало, бо потім тайком (щоб директор не взнали), бігли щедрувати (тільки дівчатка)... Наситилася спогадами, коли готувала страви: кутю, борщ із вушками, гриби (спасибі сестрам Ганнусі із Сороків та Марусі з Червонограда, котрі щедрою рукою вділили до свят), рибу... Як і на Багату кутю... І хоч страв було менше (не 12), а вечеря вдалася смачною, ситною... Цікаві обрядодії цього дня й вечора описав В.Скуратівськиий.

четвер, 12 січня 2017 р.

Витоки: Наша Маланка качура пасе

Якщо перед Різдвом готували Багату вечерю, то напередодні Нового року, цебто 13 січня — Щедру. Вона не мала такої великої кількості страв, але була вельми смаковитою: ковбаси, смажене м’ясо, печеня, локшина й обов’язково млинці як прообраз сонця. У деяких регіонах, зокрема на Поліссі, варили другу кутю, заправляючи її смальцем. Від того вечеря називалася Щедрою, а звідси й Щедрий вечір. Не випадково в переважній більшості щедрівок і колядок присутній такий приспів:
Щедрий вечір, добрий вечір,
Добрим людям на здоров'я!




неділя, 8 січня 2017 р.

Наукові розвідки: веб-майданчик як навчальне середовище відкритого освітнього простору

Світлину використано із сайту 
Вичікувала... Довго, трепетно. А ще своїм творчим неспокоєм  принесла чимало клопотів редакційній раді е-журналу «Інформаційні технології і засоби навчання», куди направила статтю. Виважено віддала до рук високоповажному товариству працю не одного дня. Власне, із упровадженням в області регіонального інноваційного проекту «Хмаро орієнтоване освітнє середовище навчання української мови учнів» виношувала думку про моделювання е-середовище, яке б сприяло навчанню/вивченню української. Обіпершись на плече колег-практиків, рік мудрували над реалізацією проблеми: покроково підходили до проектування середовища (блог, сайт, платформа Moodle...). Розуміли, що тільки профі зможуть спрямувати наші думки в належне русло. Журнал «Інформаційні технології і засоби навчання» став моїм мудрим порадником із легкої руки Оксани Кучерук, доктора педнаук, професора із Житомира, котра у своїй статті посилалася на наші напрацювання. Саме із нього черпала наукову інформацію, яка допомагала пізнавати ІК-технології... На цей раз свідомо шукала й пораду, й підтримку. Півроку велася дискусія щодо мого визначення поняття «веб-майданчик», експерти терпляче ставилися до мого несприйняття їхніх рекомендацій. Врешті, у вересні було відмовлено у публікації. Однак для мене це стало новим поштовхом довести справу до логічного завершення. Перечитано, передумано немало. Щасливий випадок (набралася сміливості й написала пані Світлані Литвиновій, доктору педнаук, асоційованому редактору) допоміг поставити крапку. Але кожен фініш, - це, по суті, старт. Спілкування з п. Світланою, колегами спонукають до роздумів, до подальших наукових розввідок. І щиро вдячна членам редакційної ради е-журналу «Інформаційні технології і засоби навчання», пані Світлані, пані Лілі за мудрість і наукове плече підтримки - спраглому  до технологій філологу вона необхідна, бажана. Буду вдячна, якщо небайдужі до нашого питання ознайомляться з публікацією й висловлять своє бачення на означену проблему.