пʼятниця, 7 грудня 2018 р.

Доля чи недоля? Доля!

Шостий день грудня, припорошений сніжком і дівочими сподіваннями, добігав кінця. Сонце котилося на спочинок, звільняючи путь сутінкам, які настирливо заповзали в душу й осідали неспокоєм у серці не однієї юнки. Успіти б?! 
... Припікало морозцем. Пізніми листочками тремтіли дерева, які стояли в зимовій передвечірній задумі й очікували на дивовечір. Саме напередодні свята необхідно зірвати по листочку з різних дерев, щоб покласти під подушку, а вже в день Катерини, 7 грудня, запросити найменшого в родині хлопчика посприяти у виборі долі. Застигали у трепетному очікуванні, з надією, що до рук потрапить не листочок яблуні, бо тоді ще весь рік у дівках ходити...
Спомини окутують усе єство й повертають у минуле, сповнене сподівань на щасливу дівочу долю. Пам'ятаю, як відламували вишневі гілочки і ставили у воду, а потім щоденно, аж до Різдва, з надією спостерігали, чи галузки подарують надію на заміжжя... 
... "Доле-доле, йди до мене кашу їсти", - доноситься із матусиної юності. Уявляєш, як доля-батько, почувши заклик коханої, виходить зі свого сховку й подає надію на 54-річне родинне майбутнє!.. 
Отак і переплітаються звичаєвість і романтичні сподівання на щасливе жіноче майбуття. Катерини.
#Замальовки_з_традицій#Галина_Корицька. 7 грудня 2018 року.

четвер, 8 листопада 2018 р.

Скоморохи празникують, або трохи про дмитріївські традиції

Скоморохи празникують... Гай-гай, коли то було, як на Дмитра летілося додому, бо в селі збиралися на празник? Не повернути тих років, які до цих пір щемлять спогадами про святковість. Найбільше очікували на гостину, коли звідусіль з'їжджалися, сходилися родичі. То було єднання роду, родини... На сьогодні тільки спогади ятрять душу, бо залишилася хата на обійсті й криниця, обрамлена калиновим намистом, де й вода солодка-солодка... Та ніхто тебе не виглядає... Спогади...Вітаю односельців із празником. Нехай щасливо храмується! 
Утім, про цей день повідав В.Скуратівський у "Дідусі"...

неділя, 4 листопада 2018 р.

У ранковій студії

неділя, 28 жовтня 2018 р.

Як філологині Запорізького краю на виставці інноваційними смаколиками пригощали, або Х Міжнародна відбулася

Двадцять четвертий день жовтня 2018 року подарував нам, ініціаторам проведення педагогічного коучингу «Навчаємо української: простір цифрових можливостей" у рамках Х Міжнародної виставки, неймовірний творчий заряд і море емоцій. Звичайно, 45 хвилин на нас 5, - то краплинка в морі, однак, те, що на наше запрошення відгукнулися д.п.н., професор Ніна Голуб, д.п.н., професор Олена Горошкіна, д.п.н., професор Ганна Онкович вартує багато. Вдячні гостям із Сум, Одеси, Кривого Рогу, Києва, що завітали на нашу педгостину і смакували цифровими смаколиками, які підготували на учительському тьюторингу «Вмію сам, і вас – навчу»Подлєсна Ірина, вчитель-методист Новоспаської ЗОШ І-ІІІ ступенів Приазовської районної ради Запорізької області ("Реалізація проблемно-пошукової діяльності учнів на уроках української мови засобами веб-квест технології"); Пелипенко Світлана, вчитель-методист Енергодарської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів № 2 Енергодарської міської ради Запорізької області ("Використання можливостей хмарних технологій у практиці вчителя-філолога"); Бистрицька Наталія, вчитель-методист Богданівської ЗОШ І-ІІІ ступенів Чернігівської селищної ради Чернігівського району Запорізької області ("Організація позаурочної діяльності учнів засобами новітніх технологій"); Колесник Тетяна, вчитель-методист Кушугумського навчально-виховного комплексу «школа І-ІІІ ступенів - гімназія «Інтелект» Запорізького району Запорізької області ("Візуалізація освітнього процесу засобами цифрових технологій"). Незабутніми залишаться для нас спілкування з відомими лінгводидактами Ніною Голуб, Оленою Горошкіною, які підтримують наші напрацювання з цифрової лінгводидактики. "Педагогічної виставою" у виконанні креативних педагогів із Запоріжжя" захопилася Ганна Онкович, відомий дидакт, педагог.  "Абетковий словограй", який подарувала Ганна Володимирівна, знайшов прихильників у Запорізькому краї. Щиро раділи за нашу Світлану Пелипенко, яка отримала золоту медаль за представлення власного педдосвіду. Адресую слова вдячності в.о. проректора ЗОІППО Олені Варецькій, д.п.н., яка підтримала мою пропозицію представити  досвід на виставці.  Вочевидь, педгостина відбулася. Релаксуємо...Хмаринка, до якої ми не встигли дібратися із-за браку часу, залишає надію на продовження спілкування...




неділя, 21 жовтня 2018 р.

Творчий е-лінгводидактичний драйв по-веселівськи, або тренінг відбувся

16-19 жовтня 2018 року на базі Веселівської СР відбувся тренінг "Моделювання уроку української мови в умовах розвитку електронного освітнього середовища" (тренери: Корицька Г.Р., кандидат філологічних наук, доцент кафедри філософії та суспільно-гуманітарних дисциплін комунального закладу "Запорізький ОІППО" ЗОР та Пересунько Т.М., учителька української мови та літератури Балабинського НВК "Престиж").  Таки отримала задоволення від співтворчості з філологинями (й не тільки!) Веселівської СР. Щиро вдячна селищному голові Кіяшку П.М., секретарю СР Стогній Р.О., директору гімназії Кривку І.О., керівнику МО Філь Г.Б., учителю інформатики Корвегіній В.А. за плече підтримки в організації і проведенні тренінгу. З надією на продовження творчого діалогу...

неділя, 14 жовтня 2018 р.

НУШ: комунікативний тренінг "Навчаємо українською"

9-11 жовтня 2018 року на базі КЗ "Запорізький ОІППО" ЗОР відбувся комунікативний тренінг "Навчаємо українською" для філологів, які  в жовтні-листопаді проводитимуть навчання педагогів-предметників Запорізької області, що працюють у школах (класах) із навчанням мовами національних меншин. На сьогодні створено Програму, майбутніми тренерами розроблено контент, упорядковується навчально-методичний посібник. Фоторелакс. Щоденник-релакс.

субота, 22 вересня 2018 р.

Камертону філолога - 5

У вересні 2013 року народилося дитя, яке заполонило моє професійне життя неймовірним бажанням творити, спілкуватися, знаходити однодумців. Це вже тепер, із п'ятирічного його віку усвідомлюю, наскільки народження було необхідним і бажаним. Завдяки Камертончику (так із ніжністю називають друзі) в нас була можливість радіти успіхам, співпереживати за колег, ділитися науково-методичними смаколиками, сказати Слово про... Це на сьогодні ми впевнені в собі, знаємо, чим і як зацікавити спільноту. Пригадую, як ставали на ноги, як завдяки міцному плечу підтримки всіх небайдужих до українськомовного ресурсу у тримісячному віці посіли І місце в Міжнародному конкурсі на кращий веб-ресурс у номінації "Зробив сам". Було  по-всякому... Однак і тепер до нас  забігають на гостину з усіх куточків світу, нами цікавляться, про нас пишуть... Щиро вдячні всім, хто з нами. Зі сподіваннями на продовження діалогу...