Показ дописів із міткою Літературні імена. Показати всі дописи
Показ дописів із міткою Літературні імена. Показати всі дописи

пʼятниця, 26 лютого 2016 р.

Блог українського філолога: Літературний щоденник. 21 - 29 лютого

 Лютий лютує, а весну чує, - говорить народне прислів’я. Так, вночі ще добре підморожує, але ополудні зі всіх стріх  капає. Бо скоро – весна... Більше

неділя, 29 листопада 2015 р.

Запрошують "Хортицькі дзвони"

Знайомство з Мариною Брацило відбулося у 1997 році, на телепередачі "Мудрагелі". Через рік, упорядковуючи посібник "Література рідного краю", доля звела мене з Людмилою Федорівною, матір'ю поетеси (ангелом-охоронцем), коли вона несміливо зателефонувала й попросила розмістити матеріали про творчість Марини в нашому посібнику... З того часу немало води збігло... На сьогодні залишається щемливий спогад і про знайомство із сонцесяйною особистістю, її матір'ю, котра, втративши свою улюблену доню ("таку тендітну, ніжу, теплу - мов сама весна ..."), продовжує берегти пам'ять...  4 грудня   о 16.00 нас запрошують до конференцзали Запорізького національного університету (ІІ корпус вул. Жуковcького, 66-а) на вшанування переможців ІІ Всеукраїнського конкурсу молодої української поезії та авторської пісні ім. Марини Брацило «Хортицькі дзвони». Більше...

Літературні імена

неділя, 30 листопада 2014 р.

Літературні імена: грудень, 2014

середа, 30 липня 2014 р.

Літературні імена: серпень 2014

Цьогоріч у серпні літературна карта України засвітиться іменами відомих митців української літератури:
5 - 115 років від дня народження Б.Д. Антоненка-Давидовича (1899-1984), українського письменника, перекладача
- 80 років від дня народження В.М. Лиса (1934), українського письменника 
8 - 195 років від дня народження П.О. Куліша (1819-1897), українського письменника, перекладача, фольклориста, етнографа, автора "Записок о Южной Руси”
- 180 років від дня народження Ю.А. Федьковича (1834-1888), українського письменника-демократа й громадського діяча 
19 - 95 років від дня народження М.В. Кульчицького (1919-1943), українського письменника 
25 - 90 років від дня народження П.А. Загребельного (1924-2009), українського письменника 
27 - 75 років від дня народження В.І. Лучука (1934-1992), українського поета.

середа, 19 березня 2014 р.

Промінь землі - до Дня народин Ліни Костенко

Ліна Василівна Костенко народилася 19 березня 1930 р. у м. Ржищеві на Київщині. Батьки майбутньої поетеси вчителювали й з ранніх літ прищеплювали дитині високі моральні, етичні та естетичні смаки, подавали літературні, фольклорні та історичні взірці для наслідування. На все життя Ліна перед собою мала приклад батька — Василя Костенка, поліглота-самородка (він знав 12 мов), педагога від Бога, який за потреби міг на найвищому рівні викладати всі предмети у школі. Більше...
Відеопоезія. Ліна Костенко очима й душею учнів Запорізького класичного ліцею.







вівторок, 25 лютого 2014 р.

Одержима з дворянського гнізда (до дня народження Лесі Українки)


Леся Українка
На роковини
Не він один її любив,
віддавна Україну
поети славили в піснях,
немов «красу-дівчину».
Від неї переймали сміх,
і жарти, і таночки,
її байки, немов квітки,
сплітали у віночки...


субота, 8 лютого 2014 р.

Літературні імена: Юрій Єршов-Холодний

Субота. 8 лютого. Добігав до завершення обласний етап Всеукраїнської учнівської олімпіади з української мови та літератури. Зігріті теплом та увагою педколективу Січового колегіуму, спілкувалися мої колеги, учителі української, ділилися хлібом насущним на майбутнє. Заглянула Валентина Омелянівна, директор закладу, поцікавившись перебігом заходу. І тільки з їй притаманною скромністю запропонувала "Запорізьку правду" (від 6 лютого), де у "Світлиці" йшлося про двох ювілярів: Григорія Лютого, публічного й добре знаного серед мистецької спільноти (ми його вчора вітали) та Юрія Єршова-Холодного, якого "дехто тільки відкриває для себе"  - Члена НСПУ з 2011 року, автора двох книг "Кришталева ластівка" (2008) та "Народе необачний" (2011) (окремі поезії друкувалися в альманасі "Хортиця"). З Юрієм Івановичем були знайомі "заочно", коли Валентина Омелянівна подарувала його збірочку. Почувши, що він є в колегіумі, попросила автограф (не кожного дня випадає наживо побачити майстра спорту, чемпіона України з важкої атлетики та ще й майстра слова!). І знову ж таки оця Єршовська скромність!.. Поспілкувалися, вмовила на "фотосесію" (не можу відмовити собі в такій розкоші - фото на пам'ять, - це святе). А ще Юрій Іванович щедро погодився, щоб  його поезію "Шевченко. Прощання з Україною" вплели у вінок Кобзареві. Вдячні. А ювілярові бажаємо, щоб його ріка поетичних думок щедро вливалася в море поезії.
Шевченко. Прощання з Україною (Ю. Єршов-Холодний)
День стояв, як темна ніч.
Їхав до столиці.
Віз скрипів. Стогнала Січ
З "милості" цариці.
Пропливали ув імлі
Хати-поторочі.... 
Поезія
PS. Так склалося, що сьогодні ми довідалися про значну подію в житті Єршової В.О. - вона  нагороджена премією Верховної Ради. Вітаємо! 
І знову ж таки їхня, Єршовська, особливість - нагорода виявилася своєчасною для ремонту колегіуму.






вівторок, 4 лютого 2014 р.

Двохсотлітні Тарасові шляхи, й про проведення Всеукраїнського семінару


Квіточка за квіточкою вплітаємо у вінок Кобзареві свої діяння, зрошені думою про невмирущість духу генія, тим самим долучаюсь до планетарного відзначення славетної дати. На цей раз запрошуємо шановне товариство до участі у Всеукраїнському семінарі, який відбудеться в Запорізькому ОІППО за участю науковців, методистів, учителів, учнів 5 березня 2014 року. Під час проведення заходу відбудеться презентація електронного ресурсу, створеного учасниками творчої групи, обговорення...

субота, 11 січня 2014 р.

Щоб не замулилося джерело духовності, або про дивовижний Всесвіт літературного Приазов'я

Усе починається в житті з малого: з зернини – хліб, з промінчика – зоря… Любов до Батьківщини також починається з малого – з любові до рідного краю…  Так розпочала бесіду Олена Нюкало в унікальному посібнику “Література рідного краю в навчальних закладах Запорізької області”, якому дали життя в Бердянському державному педагогічному університеті (Інститут філології та соціальних комунікацій). Те, що мої колеги з Бердянська задумали написати посібник про життя й творчість митців рідного краю, чула давно.  А це ще випала честь доторкнутися до таїни його створення, коли запросили мене бути рецензентом. І вже разом із ними мене зачаровує Приазов’я, де творили, чи творять і сьогодні,   закохані в живе й суще люди, під пером яких оживає духовне джерело нашої літератури,  відігріваю душу соковитим  художнім словом О .Огульчанського,  доторкаюся до малопізнаних витоків творчості Т. Зіньківського, а ще не можу насититися живодайністю поезії Л. Геньби, В. Діденка

середа, 8 січня 2014 р.

Віра в "простих" людей (до 135-річчя від дня народження Степана Васильченка)

Степан Васильович Васильченко (Панасенко) народився 8 січня 1879 р. у містечку Ічня на Чернігівщині в бідній сім'ї ремісника. Трудова атмосфера, в якій зростав С. Васильченко, навчання в Коростишівській семінарії та Глухівському учительському інституті напередодні й у часи революційних подій 1905 р., "неспокійна", за його висловом, праця "неблагонадійного" вчителя в сільських школах на Київщині та Полтавщині, а також посилений інтерес до народної творчості, до поезії Шевченка, світової класики, — все це сприяло збагаченню життєвого й мистецького досвіду майбутнього письменника.
С. Васильченко "На перші гулі"

неділя, 5 січня 2014 р.

"Надія не ошукала...." (180 років від дня народження Степана Руданського)

Степан Руданський (1834-1873) – український поет, перекладач, фольклорист. Народився він у селі Хомутинці (нині Калинівського району Вінницької області) в родині священика, навчався в Шаргородській духовній школі, Кам’янець-Подільській духовній семінарії, Медико-хірургічній академії в Санкт-Петербурзі.




пʼятниця, 3 січня 2014 р.

Мій полюс там, де я живу (до 100-річчя від дня народження Юрія Збанацького)

Юрій Оліферович Збанацький народився в селі Борсуків на Чернігівщині. Зростав на берегах відомої «зачарованої Десни». Батько письменника — учасник першої світової війни — був поранений, довго хворів і рано помер. Мати за своє життя зазнала багато горя: поховала чотирьох маленьких дітей, у роки війни проводжала сина у партизанський загін і чекала, чекала... Ріс Юрко здібним і цікавим хлопчиком, вирізнявся великою спостережливістю, надзвичайною пам'яттю та кмітливістю. З дитинства полюбив пресу. Запам'ятався йому той день, коли листоноша приніс до хати газету, на якій було написано: «Збанацькому Юрку». Це батько виконав обіцянку: передплатив для сина газету. Скільки-то було радості! До хати тепер часто сходилися сусіди, щоб послухати, про що читає малий Юрко.

четвер, 5 грудня 2013 р.

Олександр Олесь (до 135-річчя від дня народження)

Живи,  Україно,  живи  для  краси,
Для  сили,  для  правди,  для  волі!
 Шуми,  Україно,  як  рідні  ліси,
Як  вітер  в  широкому  полі.  
Олександр Олесь




неділя, 1 грудня 2013 р.

Відлуння десятиліть (до 100-річчя від дня народження П.Воронька)



Нічого від початку не почнеш,
Щоб навіть зміг удруге народиться,
І вдруге трапиш в сіть прадавніх меж,
Де вкорінились глід або щириця.
Стопою вчуєш втоптану тропу...
Ось тут і маєш свій знайти початок –
Серед автографів мільйонних і печаток
На сіль переварить чужу ропу.
І коли ти у пошуку мастак,
Коли для істини – всю душу, кров і піт.
Сіль стане трохи іншою на смак,
Аніж була до тебе сотні літ.
(П.Воронько)

Більше про  творчість






пʼятниця, 29 листопада 2013 р.

Основоположник художньої прози (до 235-річчя від дня народження Григорія Квітки-Основ'яненка)

Григорій Квітка-Основ'яненко багато зробив для наближення літератури до народних мас. Орієнтуючись на живомовну народну практику, спираючись на усну народну творчість і здобутки попередників, письменник виробив власний живописний, реалістичний у своїй основі стиль, збагатив українську літературну мову, а вплив його прози й драматургії позначився на творчості Тараса Шевченка, Марка Вовчка, пізніших українських прозаїків. 


понеділок, 25 листопада 2013 р.

Нечуївськими стежками (до 175-річчя І.С. Нечуя-Левицького)

Любов'ю до літератури Іван Семенович Нечуй-Левицький завдячує батьку - той не любив хазяйнувати, а був затятим книголюбом-читальником. Семен Левицький був прогресивним священником, читав проповіді українською мовою, збирав народні пісні та обряди. Мав удома багато праць з історії України, зокрема, рукописних. Завдяки батькові Іван познайомився  з творістю Шевченка... Більше про письменника...