Запорошений снігом і обцілований справжніми січневими морозами спішить на гостину вечір, який у народі має назви "Голоднакутя", "голодний святвечір" чи "друга Вілія". Млосний спогад дитинства приносить радість спілкування з батьками, коли спалювали "діда", готували Голодну кутю, "лякали" дерева в садку (щоб краще родили). Пригадую, що вечеряти сідали, як тільки смеркало, бо потім тайком (щоб директор не взнали), бігли щедрувати (тільки дівчатка)... Завжди насичуюся спогадами, коли готую страви: кутю, борщ із вушками, гриби (спасибі сестрі Ганнусі Шевчук із Сороків, сестрі Галюсі Ляшок, сусідці Катрусі Біднюк зі Скоморох, колезі Любоньці Гикаві з Колиндян, які щедрою рукою вділили до свят), рибу... Як і на Багату кутю... І хоч страв менше (не 12), а вечеря вдається смачною, ситною... Цікаві обрядодії цього дня й вечора описав В.Скуратівськиий
Запорошений
снігом і обцілований справжніми січневими морозами спішить на гостину
вечір, який у народі має назви "Голоднакутя", "голодний святвечір" чи "друга Вілія". Млосний спогад дитинства приносить радість спілкування з батьками, коли спалювали "діда", готували Голодну кутю, "лякали" дерева в садку (щоб краще родили). Пригадую, що вечеряти сідали, як тільки смеркало, бо потім тайком (щоб директор не взнали), бігли щедрувати (тільки дівчатка)... Завжди насичуюся спогадами, коли готую страви: кутю, борщ із вушками, гриби (спасибі сестрі Марусі з Червонограда, яка щедрою рукою вділила до свят), рибу... Як і на Багату кутю...
І хоч страв менше (не 12), а вечеря вдається смачною, ситною... Цікаві
обрядодії цього дня й вечора описав В.Скуратівськиий
Запорошений снігом і обцілований справжніми січневими морозами прийшов на гостину вечір, котрий в народі має назви "Голодна кутя", "голодний святвечір" чи "друга Вілія". Млосний спогад дитинства приносить радість спілкування з батьками, коли спалювали "діда", готували Голодну кутю, "лякали" дерева в садку (щоб краще родили). Пригадую, що вечряти сідали, як тільки смеркало, бо потім тайком (щоб директор не взнали), бігли щедрувати (тільки дівчатка)... Наситилася спогадами, коли готувала страви: кутю, борщ із вушками, гриби (спасибі сестрам Ганнусі із Сороків та Марусі з Червонограда, котрі щедрою рукою вділили до свят), рибу... Як і на Багату кутю... І хоч страв було менше (не 12), а вечеря вдалася смачною, ситною... Цікаві обрядодії цього дня й вечора описав В.Скуратівськиий.
Завершальним акордом різдвяно-новорічних свят є Голодна кутя, голодний
Святвечір чи друга Вілія, що припадає на 18 січня. Як ви знаєте, майже на всій території України готували дві — Багату
(напередодні Різдва) та Голодну кутю, щоправда, в деяких регіонах, зокрема на
Поліссі, була ще й Щедра (в переддень Нового року)... Як і на Багату кутю, на Голодну готували лише пісні страви, але в меншій кількості. Що стосується обрядів, то
слід зазначити, що в різних регіонах України вони дещо відрізнялися один від
одного, а подекуди навіть були протилежні. Скажімо, в одних випадках Дідуха
спалювали на Маланки, або вночі чи вранці Нового року, в інших — частину обрядового
снопа тримали до Голодної куті. Більше....
