четвер, 16 квітня 2015 р.

Кузня благородства, й про тих, хто гартує душу ліцеїста

Запоріжжя. Квітень. По-весняному розгулює вітерець, обціловуючи містян своїм прохолодно-теплим подихом. Ледь кидаючи поглядом навколо, але любуючись зеленню, яка все сміливіше тягнеться до життя, поспішаю на педагогічну гостину. Сьогодні нас, учителів української мови та літератури, слухачів курсів ПК, запрошено в незвичайний заклад - Запорізький обласний ліцей-інтернат з посиленою військово-фізичною підготовкою "Захисник". Уперше переступаю поріг закладу, в якому навчаються одні юнаки, які живуть строго за розпорядком, де відчуваєш урочистість у всьому. Однак із посмішкою Ганни Володимирівни, яка щедро ділиться радістю творчості в чоловічому колективі, розумієш, що в цих стінах є місце добру, натхненню, дружбі. По-домашньому, щедра на похвалу, керівник МО розповідає про свята і будні, радість і смуток, перемоги своїх ліцеїстів. Фільм, який створив на спогад про ліцей батько-режисер, допоміг зануритися у вир життя закладу. Магнетизм слова учителів був неймовірним. Разом із Ганною Володимирівною Горенко прожили урок "Джерела українських фразеологізмів". Цікаво було спостерігати,  як юнаки вишукано й вміло розкривали єство фразеологізмів. Креативним шляхом повела в  "Похід за щастям" (практикум НЕвдалих походів (на прикладі драми-феєрії Лесі Українки та повісті М.Коцюбинського "Тіні забутих предків")) Інна Олександрівна Назаренко (кандидат філологічних наук!). Будучи майстром слова, викладач створювала неймовірні колізії, але ліцеїсти природньо, без будь-яких зусиль, дололали перешкоди в пошуках шляху до щастя для героїв... Активно, співпереживаючи, роздумуючи.
 Сьогодні відбулася одна із тих гостин, коли не хотілося прощатися з господарями. Спілкувавння переростало в ідеї, задуми... Хочеться щиро побажати колективу (директор ліцею Стрельников Микола Васильович), щоб все задумане здійснювалося, мирних і щасливих днів, якнайшвидшого повернення колег із АТО, нескінченного бажання начати й творити.
На спомин - світлини.