Показ дописів із міткою Березень. Показати всі дописи
Показ дописів із міткою Березень. Показати всі дописи

неділя, 31 березня 2019 р.

Софійка


Вона вмивалася розпачем. За слізьми не бачила білого світу. Треба було рятувати тітку Надію, яка колись і їй подарувала надію на щасливе дитинство. Після смерті матері батько привів чужу жінку в хату, мачуху. Однак вона зуміла знайти стежинку до серця відлюдькуватої, замкненої в собі рудоволоски. Пам'ятає, як тато вимолював прощення в матері, прикутої до ліжка, за те, що не вберіг своє щастя, що не зміг стати перешкодою на шляху страшної недуги. Не вберіг свою Віру. А тепер і над Надією нависло надлюдське випробовування. Діагноз, кинутий лікарем, вибивав землю з-під ніг. "А може помилка? Буває ж таке, що помиляються?" - тішила себе сподіваннями Софійка. В голові роєм роїлося. Вервечка думок калейдоскопічно змінювалася, але безвихідь заганяла у глухий кут. "Шукати захмарну для їхньої родини суму на лікування - марна трата часу. Вже і так у боргах, як у шовках, поки встановлювали діагноз. Батьки пенсіонери, вона студентка. Кину навчання, поїду за кордон. Кажуть, можна заробити. Але хвороба не буде чекати?", - міркувала дівчина.
Продовження...

субота, 30 березня 2019 р.

Витоки: на Олекси кидай сани , бери воза

Олексу своїм покровителем вважають бджолярі, рибалки та мисливці. На Теплого Олекси розпочинають роботи на пасіці. У давнину цього дня пасічники виносили вулики з зимівників, розкривали їх, і бджоли робили перший обліт. 
Цього дня чекали з особливим нетерпінням. Хлібороби зранку, зодягнувшись у святкове вбрання, вітали один одного з весною й теплом. Хоч особливих релігійних урочистостей і не відзначалось, більшість селян все ж остерігались працювати, «аби не розгнівити весну». Виняток був лише для пасічників. Вони керувались давнім прислів’ям: «На Теплого Олексу діставай вулики».
Більше про звичаєвість цього дня у В.Скуратівського...
Фото з обійстя І.Франка в с. Нагуєвичі (2013)

субота, 16 березня 2019 р.

Журавка (Фермерка)

Взято з інтернету

Вона журавкою ходила по полю, милувалася зеленим килимом озимини. Легенький вітерець по-весняному ніжно пестив її тіло. Щемливим спомином заглядав в усі закутки душі, настирливо заставляючи збирати докупи розсипані намистинки жіночої долі. Обабіч поля виднівся колодязь, по-хазяйськи обрамлений цямринням. Біля нього застиг на варті журавель, який сусідив із кущем калини. Батько розказував, що вдарило джерело несподівано, вирвалося з глибин навесні в сорок п'ятому, коли дідусь повернувся з війни. Забило життям і відродженням. Рік розміновували поле, зачищали. Посадив дідусь калину, облагородив. А на полі засіяв овес, "щоб сходився додому рід увесь", - згадувала, як батько з надією приказував. Правда, не вдалося всім зібратися після лихоліть, але саме тут вона зустріла долю й із надією виглядає з далеких доріг дітей, які випурхнули з родинного гнізда в самостійний життєвий політ. 
Продовження

субота, 31 березня 2018 р.

Інтелектуальна настроєвість по-запорізьки

Фінішували… І так уже шістнадцятий рік релаксую після проведення конкурсів й олімпіади. Було всього: злети й падіння; радощі перемог і болісні розчарування від невдач… Однак на сьогодні (вірю, що й на майбутнє) в учнів Запорізького краю залишається неймовірна залюбленість в українське слово! З кожним роком бачу їхню жагу до перемоги, як крок за кроком, уперто виборюють право бути серед найкращих. Вилітають із інтелектуальних гнізд одинадцятикласники, однак, упевнено вливаються у студентську родину й уже на іншому рівні «тримають марку». Цьогоріч пройдено нелегкий, але неймовірно захоплюючий шлях мовно-літературних випробовувань. Запорука успіху – щоденна й наполеглива праця вчителя й вихованця. Зі слів колеги Віри Анатоліївни Романенко (Токмацька СШ № 2), яка ділилася радістю перемог Даринки Діденко (переможець-фіналіст олімпіади (4 роки поспіль)), конкурсів, важливою складовою була настроєвість і самої учениці. Пригадую волю до перемоги Ілони Хандюк (Запорізька гімназія № 31), яка відмовилася від поїздки до Америки тільки ради того, щоб у 10 класі знову ж таки взяти участь в олімпіаді (ІІІ місце), а в 11 – тріумфально вийти за нагородою (І місце). Воєдино зливалися впертість і сила духу для Анастасії  Івашини (Богданівська ЗОШ), Наталі Смьордової (Михайлівська РГ), Дарини Богатирьової (Бердянська СШ № 16), Аліси Канарової (Приазовська СШ «Азимут»), Марії Шимнович (Бердянська СШ № 16), які рік за роком торували переможний мовно-літературний шлях... Відбулося й цьогоріч. Радістю перемоги смакують Шавлюк Анна (І місце), учениця 9 класу КЗ «Веселівська ЗОШ І-ІІІ ст № 1» СР (учитель Латиш Т.А.); Хелемендик Олександра (ІІ місце), учениця 9 класу Запорізької гімназії № 27 (вчитель Сінченко Ю. М.); Залевська Ольга (ІІІ місце), учениця 8 класу Запорізької гімназії № 6 (вчителі Залевська Б.Ю., Тараніна О.Ю.). Їхнє українське слово переможно кріпло з 3-5 класу в мовно-літературних конкурсах, олімпіадах (Хелемендик Олександра – минулоріч фінішувала з І місцем на олімпіаді й у конкусі ім. Т.Шевченка – стала стипендіаткою Президента);  Залевська Ольга – два роки поспіль (5-6 клас) отримувала стипендію Президента (конкус ім. Т.Шевченка). Щиро зичу Шавлюк Анні (минулоріч ІІ місце) долучитися до когорти стипендіатів Президента. За крок до перемоги були й добре знані (й не тільки в нашому краї) Валерія Денисенко, учениця 10 класу Запорізької гімназії № 93 (вчитель Сисоєва Т.Ю.); Валерія Щебликіна, учениця 11 класу КЗ «Веселівська районна різнопрофільна гімназія» СР (учителі Філь Г.Б., Слічна Л.Г.). Дівчата посідали призові місця в конкурсах, олімпіаді, а Валерія Щебликіна у 2018 році виборола І місце в конкурсі ім. Т Шевченка. Відчули дух інтелектуального поєдинку восьмикласниці Чабан Софія (Запорізька гімназія № 93, вчитель Левашова Н.В.) та Хен Катерина Запорізький ліцей № 34, вчитель Кияниця С.Ф.); десятикласниця Золотаренко Катерина (Запорізька гімназія № 2 імені Лесі Українки, вчитель Новицька Л.О.); одинадцятикласниця Гусенко Крістіна (Мелітопольська ЗОШ І-ІІІ ст.№ 20, вчитель Добруля О.І.). Сподіваюся, що ні холод, ні умови проживання (а звідси й простуда) не відіб’ють бажання вибухнути знаннями в наступному році?! Учасниці ще в дорозі… Нехай путь буде щасливим, а весняні сонячні промені напоять їхні серця тільки позитивними спогадами. Слова вдячності шлю  Сисоєвій Т.Ю. та Філь Г.Б., які протягом семи днів розділяли з усіма і тривогу, й радість успіху. Щиро зичу всім не втрачати віру, бажання й любов до українського слова. Сподіваюся, що знайдуться меценати, які фінансово підтримають учасників олімпіадного руху. На спомин світлини.

вівторок, 20 березня 2018 р.

Як у Запорізькому НВК № 108 весну по-інноваційному закликали, або педгостина відбулася


Зимова прохолода безжалісно нав'язується весні. Природа то дощиком, то несміливим сонячним усміхом нагадує зимі, що пора й честь знати. Однак остання не здається й безсоромно зазирає в очі перехожим, сподіваючись на підтримку свого верховодства. Чи на довго вона ще затримається, бо, вірячи традиціям, п'ятикласники разом зі своєю най-найкращою, най-найдобрішою Ганною Володимирівною доклали чимало зусиль, щоб весна почула їх. Закликали красуню по-інноваційному, працювали у групах старанно, здавалося, з погляду, з подиху ловили кожен порух учительки. Спостерігаючи за дитячою завзятістю, усвідомлювала, що таке взаєморозуміння - запорука майбутнього успіху. Логічно, виважено, продумано змодельовано урок української мови. Щедрою на методичні смаколики видалася педгостина для слухачів КПК. Знаючи Ганну Володимирівну не один рік, щораз дивуюся її наполегливості, старанності, бажанню пізнавати новеньке. Сьогодні їй удалося нас здивувати, зацікавити і навіть спонукати до навчання учнів  української на засадах електронної лінгводидактики. Респект директору закладу Кришталь В.В. за вміння підтримати педагога, створити умови для професійного розвитку. З роси й води, колеги, на довгі роки! На спомин - світлини.

субота, 1 квітня 2017 р.

Шість із дев'яти, або як красуні Запорізького краю олімпійського коня на Київщині осідлали

Останній тиждень березня видався тривожним: на часі інтелектуальний поєдинок кращих із кращих знавців української мови та літератури. У закутках душі таїлася надія, що наші красунечки не пастимуть задніх, бо за кожною із них не один успіх, упертість у досягненні мрії, бажання бути найсильнішою, а в нашому випадку - неймовірна залюбленість в українське слово! Це зараз, після бажаної радісної звістки, релаксуєш шлях дівчат до Олімпу. Усвідомлюю силу духу Даринки Діденко (ІІ місце), учениці 11 класу Токмацької СШ №2 (вчитель Романенко В.А.), яка ВЧЕТВЕРТЕ!!! переможно повертається з фінального етапу!  Якось із сумом в очах робили світлину на відбіркових зборах, бо розуміли, що пройдено нелегкий, але неймовірно захопюючий шлях мовно-літературних випробовувань. Цьогоріч відчула смак перемоги Валерія Денисенко  (ІІІ місце), учениця 9 класу Запорізької гімназії № 93 (вчитель Сисоєва Т.Ю.), зірочка котрої засвітилася ще в 6 класі, коли вона здобула призове місце в мовно-літературному конкурсі ім. Т.Шевченка. Впевнено торують шлях супер-восьмикласниці:  Хелемендик Олександра (І місце), учениця 8 класу Запорізької гімназії № 27 (вчитель Сінченко Ю. М.), слово якої переможно кріпло з 5 класу в мовно-літературному конкурсі ім. Т.Шевченка; Шавлюк Анна (ІІ місце), учениця 8 класу  КЗ «Веселівська ЗОШ І-ІІІ ст № 1» СР (учитель Латиш Т.А.); Бугрова Лейла (ІІІ місце), учениця 8 класу Кушугумського НВК "школа І-ІІІ ступенів - гімназія «Інтелект» (учитель Юдіна М,М.). Аня й Лейла зростали в конкурсних гніздах і впевнено вливаються в олімпійську родину. Не один рік Валерія Щебликіна  (ІІІ місце), учениця 10 класу КЗ «Веселівська районна різнопрофільна гімназія» СР (учителі Філь Г.Б., Слічна Л.Г.) боролася за місце серед най-найсильніших. І дійсно мрії збуваються. Не варто розчаровуватися Вікторії Чорній, учениці 11 класу Запорізької гімназії № 71 (учитель  Литвин Л.М.), Євгенії Усачовій, учениці 9 класу Запорізького ліцею № 34 (вчитель Тютюненко С.В.), Просвіровій Таїсії, учениці Бердянської ЗОШ № 11 (вчитель Гонтар В.М.), які, на зло всім несприятливим вітрам, зберуть волю в кулак і вибухнуть знаннями в наступному році. Зауважу, що Таїсія двічі поспіль впевнено виборювала ІІ та ІІІ місця, а поезії Євгенії  приноситимуть насолоду ще не один рік. Вікторії зичимо скласти ЗНО й досягнути бажаного... А кожен фініш, - це, по суті, старт. Дівчата повертаються додому щасливі, втомлені, однак, на крилах перемоги. Й не було б радості творчості, якщо б їх не навчали Майстри своєї справи. Шана їм!!! Слова вдячності адресую колегам, учителям української, членам журі, яким удалося зробити мудрий вибір. Респект Нюкало О.В. та Цвєтанській Г.В., професіоналам, членам журі фінального етапу, які ще недавно вболівали за Марійку Шиманович, Даринку Богатирьову, Алісову Канарову, а цьогоріч достойно працювали серед поважного товариства.  Маючи певний досвід у проведенні такого заходу, розумію, скільки сил вкладено в його організацію. Вдячна високоповажному журі фінального етапу, колегам із Київського ОІППО за мудрість і виваженість рішень, за гостинність і сприяння у проведенні олімпіади. Доземний уклін  Сисоєвій Т.Ю. та Філь Г.Б., які були надійними порадниками дівчаткам протягом семи днів, і викохали кращих із кращих знавців української. Незрадливої любові до української під мирним небом!  А на згадку світлини

неділя, 19 березня 2017 р.

Про пам'ять, оцінювання й небайдужість до майбутнього в Інституті педагогіки НАПН України

"Щастя кожного Вчителя, коли Він продовжує себе в Учнях...", - прийшло на думку, коли вслухалася у слова Ніни Борисівни Голуб, доктора педнаук, професора, завідувача відділом навчання української мови та літератури Інституту педагогіки НАПН України, завдяки якій збираються на науково-методичну гостину небайдужі до освітянського  майбутнього. Саме в березневі дні схиляють голови перед пам'яттю видатної особистості, члена-кореспондента НАПН України, доктора педагогічних наук, професора Біляєва Олександра Михайловича його учні, всі, хто ввібрав у власне життя мудрість слів Майстра. І цьогоріч науковців, методистів, учителів у стінах Інституту педагогіки об'єднала проблема оцінювання навчальних досягнень учнів з української мови. Легко, невимушено, однак, співпереживально відбувалося спілкування. Та хіба можна було зупинятися тільки на оцінюванні, коли один за одним піднімали насущні питання майбутнього української школи? Час зустрічі промайнув, залишивши виконати чимало домашніх завдань, які наповняться новим смислом, роздумами й сподіваннями на гідне національне майбутнє...
На спомин залишаємо слова вдячності Ніні Борисівні й колегам за радість зустрічі, співтворчості та спілкування; а ще світлини ("де пам'ять є"...)

неділя, 3 квітня 2016 р.

П'ять із шести, або як запорізькі красуні на олімпійському коні з Полтавщини поверталися


Останній березневий день  сповнився щастям і радістю за успіхи команди Запорізької області, яка не пасла задніх на фінальному етапі Всеукраїнської учнівської олімпіади з української мови та літератури, що відбувся на Полтавщині: п'ять із шести. Щедрим подарунком Долі для наших красунечок стала ХХХ Всеукраїнська... І це не випадковість (минулоріч наші також "вибили" 5 із 6)! За цим успіхом неймовірне бажання знати українську, щоденна наполеглива праця над собою... А ще незрадливість українському слову (серед учасниць - переможці мовно-літературних конкурсів, олімпіади). Безперечно, схиляю голову перед своїми колегами за такий успіх. Слова вдячності висловлюю всім, хто став причетним до нашого СВЯТА: оргкомітету, членам журі, батькам. Вітаємо: дев'ятикласниць Анастасію Шаповалову (І місце), ученицю Запорізької гімназії № 93 - вчитель Сисоєва Т.Ю. та Просвірову Таїсію (ІІ місце), ученицю Бердянської ЗОШ № 11 - вчитель Гонтар В.М.; Валерію Денисенко  (ІІІ місце), ученицю 8 класу Запорізької гімназії № 93 - вчитель Сисоєва Т.Ю.; Діденко Дар'ю (ІІІ місце), ученицю 10 класу Токмацької спеціалізованої школи № 2 - вчитель Романенко В.А.; Костенкову Катерину (ІІІ місце), ученицю Запорізького ліцею № 34 - учитель Кияниця С.Ф. До речі, Шаповалова Анастасія, Просвірова Таїсія, Діденко Дар'я, Костенкова Катерина вже вдруге, а Діденко Дар'я - втретє  серед фіналістів. Радіємо успіху й Аліни Козловської, учениці 10 класу Запорізької гімназії № 71 з поглибленим вивченням іноземної мови (вчитель Литвин Л.М.), якій крихітку не вистарчило  до призового місця.  Вдячна й високоповажному журі фінального етапу, колегам із Полтавського ОІППО за мудрість і виваженість рішень, за гостинність і сприяння в проведенні олімпіади, а "Соняшнику" - за щедрість душі-подарунки. Доземний уклін  Кияниці С.Ф. та Сисоєвій Т.Ю., які були не тільки надійними помічниками дівчаткам протягом семи днів, а ще й викохали кращих із кращих знавців української. Весни, сонця, миру всім і незрадливої любові до українського слова Powered by emaze .

вівторок, 22 березня 2016 р.

Інновації по-запорізьки, або як учителі української з хмарами браталися

22 березня для слухачів курсів підвищення кваліфікації вчителів української мови та літератури при Запорізькому ОІППО став по-весняному теплим, позитивним. Ні, ні! Ми весну не закликали (хоча сподіваємося на її владний прихід), а отримали справжню насолоду від креативного спілкування з Тетяною Пересунько - Хазяйкою "хмарної" майстерні. Напрочуд легко, професійно Тетяна Миколаївна розпочала свою діяльність в Авторській педагогічній майстерні, яку благословила на життя НМР інституту. Й сьогодні Валентина Яківна та Тетяна Євгенівна завітали до нас на творчу гостину. Сподіваємося (та ні віримо!), що у нашій майстерні буде чому повчитися кожному бажаючому, бо на часі реалізація регіонального інноваційного освітнього проекту «Хмаро орієнтоване освітнє середовище навчання української мови учнів», обласний фестиваль навчальних веб-майданчиків... Час від часу заглядаючи, як працюють колеги, раділа, що мудрість і досвід Майстра хмарних технологій сприятиме заохоченню до співпраці, до креативу. Бажаю всім нам щедрих ужинків на ниві інноваційній і підтримки в цій нелегкій, але насущній справі.

 На спомин - світлини:

пʼятниця, 18 березня 2016 р.

Слово про Майстра, й про підручникотворення

Єднання слова й думки відбулося у стінах Інституту педагогіки НАПН України. Як на мене, стало гарною традицією вшановувати Учителя, який понад півстоліття творив, залишивши після себе неоціненний скарб: науково-методичний доробок, учнів, наслідувачів славних його діянь. У ці березневі дні схиляємо голови перед пам'яттю видатної особистості, члена-кореспондента НАПН України, доктора педагогічних наук, професора Біляєва Олександра Михайловича, який пішов із життя у 2006 році.  У виступі кожного звучали слова гордості за те, що багатьом із присутніх Олександр Михайлович відкрив дорогу в науковий світ; слова вдячності за та той неоціненний заряд справжності, мудрості, яким щедро ділився Майстер. Цього разу науковців, методистів, учителів об'єднала проблема підручникотворення, яку, до речі, досить вдало реалізовував О.М. Біляєв зі своїми учнями. Учасників "круглого столу" привітав директор Інституту педагогіки НАПН України, професор Топузов О.М.  Завдяки теплу й щирості, якими наділені науковці Відділу навчання української мови та літератури (завідувач Голуб Н.Б., доктор педагогічних наук, професор) наша науково-педагогічна гостина ще довго грітиме душі від спілкування з небайдужими до того, за якими підручниками навчатимуться учні, як майбутні учителі української знаходять стежину до професійного становлення... Вдячна Ніні Борисівні й колегам за радість спілкування і співтворчості. Вочевидь, тільки спільними зусиллями зможемо реалізувати задумане.
Світлини на спомин :

пʼятниця, 3 квітня 2015 р.

Магнетизм учителя української, й про курси ПК на Оріхівщині


Вони змалку любили слово. Чи злітало воно з вуст дідусевої казки, чи впивалися ним, коли слухали пісню… У школі отримували незвичайний позитив від уроків української, бо саме вчителі-філологи заразили їх вірусом любові до рідного слова на все життя. Такий висновок зробила я, коли проводили тренінг-знайомство з педагогами, котрі прибули на курси до Оріхова. І вже протягом двох тижнів, насолоджуючись спілкуванням і співпрацею, розуміла, що то були слова великої шани до Свого Вчителя, бо що не наставник, - то наслідування. Склалася така собі династія вчителів української на Оріхівщині. Не позбавлені щирості й мудрості, досвідчені й юні сплели свої спогади про перший урок української і залюбленість у свою «україночку», а «україночки» натомість згадували своїх учениць і поради вступу на філологічний. Мало кому щастить бачити своїх вихованців у «дії», а тут нікуди не подінешся: постійно іспит на професійність, повсякденно на очах у тих, хто залюблював у слово, у вчительську долю, хто «давав» рекомендацію в життя. Милувалася-дивувалася, з якою повагою, ніжністю відгукувалися колеги про свого методиста РМК Наталю Красно. «Наука» на курсах ішла без бука – як мить промайнули двотижневі курсування «Запоріжжя»-«Оріхів» -«Запоріжжя». Я вдячна цим багатим на тепло й відвертість людям. Вірі Синиці, Людмилі Чуйко, Ніні Яремчук, Тетяні Петренко, Володимиру Володимировичу!!!, які взяли на себе (і це їм вдалося!) організаційні клопоти, - земний уклін за людяність і всеперемагаючу віру в дивовижність людських взаємин. Слова вдячності й моїм колегам-викладачам ЗОІППО, які пішли назустріч сільському вчителю, знайшли можливість провести заняття «на виїзді».
Життєдайності всім, квітневого сонцеграю й бажання творити під мирним небом.
Про нас написали...
На спогад - світлини:


вівторок, 31 березня 2015 р.

"Перевернуте" навчання від Наталі Романич

Електронна лінгводидактика набирає сили в діяльності вчителя української мови. Самотужки педагоги занурюються в таїну сервісів, в основному, "методом тику" пізнають технологію створення електронного контенту. Варто зауважити, що осторонь такої важливої справи не залишаються методисти. І сьогодні буде цікаво багатьом заглянути до творчої майстерні Наталі Романич, методиста з Кіровоградщини. У її "Словеснику" є чим поживитися!

понеділок, 30 березня 2015 р.

30 березня - Теплого Олекси


Олексу своїм покровителем  вважають бджолярі, рибалки та мисливці. На Теплого Олекси розпочинають роботи на пасіці. У давнину цього дня ...
Вітаю синочка з іменинами. У дарунок пісня від  Надії Крутової-Шестак "Сину, сину, ангел мій..."




Фото з обійстя І.Франка в с. Нагуєвичі (2013)   


четвер, 26 березня 2015 р.

П'ять із шести, або як запорізькі красуні Олімп на Хмельниччині підкоряли


Радісна вісточка долетіла сьогодні до Запоріжжя - команда Запорізької області не пасла задніх на фінальному етапі Всеукраїнської учнівської олімпіади з української мови та літератури: п'ять із шести. Це, в добрий час сказати,- результат моїх колег і наполеглива праця кращих із найкращих шанувальників української мови в нашому краї. Випадкових не було. Серед учасниць - переможці мовно-літературних конкурсів, олімпіади. Вітаємо: восьмикласниць Анастасію Шаповалову  (ІІ місце), ученицю Запорізької гімназії № 93 - вчитель Сисоєва Т.Ю.; Просвірову Таїсію (ІІІ місце), ученицю Бердянської ЗОШ № 11 - вчитель Гонтар В.М.; Діденко Дар'ю (ІІІ місце), ученицю 9 класу Токмацької спеціалізованої школи № 2 - вчитель Романенко В.А.; десятикласниць Богатирьову Дар'ю (ІІІ місце), ученицю Бердянської спеціалізованої школи № 16 із поглибленим вивченням іноземних мов - учитель Нюкало О.В.; Костенкову Катерину  (ІІ місце), ученицю Запорізького ліцею № 34 - учитель Кияниця С.Ф. До речі, Діденко Дар'я та Богатирьова Дар'я вже вдруге серед фіналістів. Радіємо успіху й Ані Божко, учениці 10 класу Запорізької гімназії № 71 з поглибленим вивченням іноземної мови (вчитель Литвин Л.М.), якій не вистачило одного балу до призового місця. Слова вдячності висловлюю моїм надійним колегам, членам журі, котрі об'єктивно оцінювали на обласному етапі й зробили правильний вибір. Вдячна й високоповажному журі фінального етапу, колегам із Хмельницького ОІППО, адміністрації навчального закладу № 9 м. Хмельницька за мудрість і виваженість рішень, за гостинність і сприяння в проведенні олімпіади. Якщо б змогла, то особливу відзнаку вручила Кияниці С.Ф. та Колесник Т.А., які були надійними помічниками дівчаткам протягом семи днів. Весни, сонця, миру всім і незрадливої любові до українського слова.

Галина Korytska в SlidelyGallery by Slidely Photo Gallery

субота, 14 березня 2015 р.

"Камертон філолога" знову на коні


Добіг кінця конкурс на порталі Web-resurs.ru. Вдруге "Камертон філолога" за рішенням журі визначено серед кращих.  Вдячна всім, хто знайшов час і можливість проголосувати за нас. Ваша підтримка - це  бажання бути з Вами, підтримувати всі Ваші-наші діяння.
Цьогоріч, завдяки дружній підтримці справжніх і надійних друзів сайт "Обрії науковця-філолога" за результатами користувацького голосування посів ІІ місце.




понеділок, 9 березня 2015 р.

З Кобзарем у серці

9 березня 2014 року шкільною літературно-краєзнавчою студією "Провесінь" було започатковано (принаймні так постановила тоді громада) щорічні громадські Шевченківські читання біля погруддя Т.Г.Шевченка в с.Дубове. За рік все змінилося, на жаль... А жаль...

На перехресті вулиці Ковельської (названою в давнину Коптєлою) з найстарішими вулицями Дубового - Старожилів (Рудавина, Малий Кут) та Шевченка (Дубини, Cередки) - погруддя велета людського духу Т.Г.Шевченка. Відомо, що 21 вересня 1846 року Великий Кобзар отримав розпорядження генерал-губернатора Дмитра Бібікова, якому була підпорядкована Тимчасова комісія для розгляду давніх актів у Києві, виїхати в різні місця Київської, ВОЛИНСЬКОЇ, Подільської губерній для збору народних переказів, пісень, історичних документів, оглянути й замалювати стародавні могили, монументальні пам’ятки тощо.
Поет залишив на папері рисунки багатьох пам’ятних будівель, могил, зібрав чимало народних оповідань, пісень і казок. Про цю подорож по Волині Шевченко написав у творі «Варнак». Щодо Ковельщини, то тут Шевченко мав замалювати для праці професора Миколи Іванішева місця, пов’язані з ім'ям московського втікача часів Івана Грозного князя Андрія Курбського-Ярославського в тогочасному Ковельському повіті, зокрема у Вербці і Секуні. З с. Вербки поїхали Т.Шевченко та М. Іванішев до села Секунь (Старовижівський р-н), що знаходиться за 18 кілометрів північно-західніше від м.Ковеля. Цей шлях пролягав через с.Дубове. Минули роки, століття, але дубівчани гідно шанують пам'ять про Великого Кобзаря, увіковічивши, хоч і короткочасне, перебування Кобзаря в нашому селі. (Наталія Тхоржевська).
Флеш-моб "З Кобзарем у серці" by


неділя, 8 березня 2015 р.

Із Восьмиберезнем!


До Восьмиберезня! Весни! !!! by

пʼятниця, 6 березня 2015 р.

«АРТ&ОСВІТА» в Запоріжжі, й про "Подих весни" в обласній бібліотеці

Пахне весною. Несміло, але впевнено сонечко обціловує кожного, хто йде йому назустріч. По-справжньому подих весни відчули гості незвичайного дійства, яке сьогодні відбулося у відділі мистецтв Запорізької обласної універсальної наукової бібліотеки (директор Ольга Волкова), де відкрилася виставка вишитих картин. У межах міського проекту «АРТ&ОСВІТА» завдяки невтомній Оксані Гусак, завідуючій Інформаційно-аналітичного методичного центру департаменту освіти і науки, молоді та спорту Запорізької міської ради, кожен бажаючий мав можливість доторкнутися до таїни народження витвору Олени Білоножко, Олександри Біюн, Людмили Колесник, Галини Корицької, Тетяни Нагорнової. Неймовірним настроєм була сповнена зустріч: танець, квіти, пісня, спілкування, ЗМІ, фотосесія, солодощі,- все продумано Інною Зубовою, Ольгою Спаською, Тетяною Круть. А ще мене вразила дружня підтримка «центристів-методистів» і колег-методистів м. Запоріжжя. Щось є символічне в «Подиху весни», а саме під такою назвою відбулося відкриття виставки. Може так і варто святкувати прихід оновлення? Прихід весни… Щиро зичу всім нам щедрості душі, сонцесяйності духу й невтомності у творінні прекрасного.
На спомин - світлини
  • Запоріжжя. Виставка вишитих картин "Подих весни"     
  • МТМ: "Запорізькі вчителі створили вишивку вишитих шедеврів"   
  • Телекур'єр: 6.03. 2015.  

середа, 4 березня 2015 р.

Скринька завдань : 7 клас

неділя, 30 березня 2014 р.

30 березня - Теплого Олекси


Олексу своїм покровителем  вважають бджолярі, рибалки та мисливці. На Теплого Олекси розпочинають роботи на пасіці. У давнину цього дня пасічники виносили вулики з зимівників, розкривали їх, і бджоли робили перший обліт. 

Фото з обійстя І.Франка в с. Нагуєвичі (2013)