субота, 16 березня 2019 р.

Журавка (Фермерка)

Взято з інтернету

Вона журавкою ходила по полю, милувалася зеленим килимом озимини. Легенький вітерець по-весняному ніжно пестив її тіло. Щемливим спомином заглядав в усі закутки душі, настирливо заставляючи збирати докупи розсипані намистинки жіночої долі. Обабіч поля виднівся колодязь, по-хазяйськи обрамлений цямринням. Біля нього застиг на варті журавель, який сусідив із кущем калини. Батько розказував, що вдарило джерело несподівано, вирвалося з глибин навесні в сорок п'ятому, коли дідусь повернувся з війни. Забило життям і відродженням. Рік розміновували поле, зачищали. Посадив дідусь калину, облагородив. А на полі засіяв овес, "щоб сходився додому рід увесь", - згадувала, як батько з надією приказував. Правда, не вдалося всім зібратися після лихоліть, але саме тут вона зустріла долю й із надією виглядає з далеких доріг дітей, які випурхнули з родинного гнізда в самостійний життєвий політ. 
Продовження

Немає коментарів: