субота, 2 травня 2015 р.

Моя вишивкотерапія

Вишиваю з дитинства: серветки, рушники, подушечки, костюм, плаття, сорочки... Така собі вишивкотерапія.  Хто вишиває, думаю, мене зрозуміє, коли у твоїх руках народжується диво, краса. Та найбільше мені подобається сам процес. Правда, очі вже не ті, але бажання доторкнутися до таїни творення не залишає у спокої. Тепер картини заполонили все моє єство. У суботу, біля віконця, дозволяю собі (та й із підтримкою моїх чоловіків!)  мудрувати над вишиванням. Нарешті додзьобала триптих - народилися "лимони". Ділюся радістю...