Показ дописів із міткою Михайлівка. Показати всі дописи
Показ дописів із міткою Михайлівка. Показати всі дописи

субота, 30 листопада 2013 р.

Щедрість душі словесників Михайлівщини

Сонце вже котилося на спочинок, коли я поверталася додому з відрядження. На цей раз мені довелося побувати на Михайлівщині. Передзимя навіювало смуток, але розмова з водієм якось відвертала від осінніх дум. Співбесідник виявився цікавим, відвертим і щиро ділився буднями й святами земляків. З гордістю розказував, як батьки своїми стараннями допомагали підготувати Пришибську школу до Першовересня, як він пишається своїм синочком і намагається знайти час і кошти (працює фермером і є активним учасником батьківського комітету), щоб підтримати рідний заклад. А ще вчувалася тривога й за старшого сина, який вже студент і пішов на свій хліб. У розмові час від часу пробивалися нотки захоплення тими, хто сіє розумне, добре, вічне… Переймаючись повагою до співбесідника, ловила себе на тому, що діти із сільської місцевості виростатимуть самодостатніми, якщо знайдуться небайдужі до освітянського життя (вони також були школярами й прикро, що забувають про це, «вибившись» в люди!). «Подорожуючи» Михайлівськими степами, я і в Мар’янівці, й у Любимівці, й у Пришибі чула слова вдячності землякам-меценатам за сприяння школам... 
Моє знайомство з творчою лабораторією вчителів української мови та літератури відбулося 2012 року, коли для керівників РМО вчителів української, методистів було проведено обласний семінар. І наша зустріч не була випадковою, бо саме Михайлівська районна гімназія виростила переможця ІУ етапу Всеукраїнської учнівської олімпіади з української мови та літератури Смьордову Наталю, яка першою в Запорізькій області отримала стипендію імені Т.Шевченка (вчитель Гук Р.В.). Система в роботі дала щедрі плоди. А ще працелюбність моїх колег – керівника РМО Н.І. Плоскої (більше двадцяти років очолює РМО), методиста-початківця, але вчителя з багаторічним досвідом Берегової А.П., методиста зі стажем (а тепер заступника директора) Савенкової К.В., тридцяти вчителів української мови та літератури, які працюють у районі. Щедрі словесники на добре слово, але якось несміло-скромно розповідали про свої досягнення: про себе мало, а все про тих, хто став смислом їхнього життя, про своїх вихованців. Вони пишаються тим, що є кому продовжувати їхню справу, є кому берегти традиції, бо багато повертаються в рідні гнізда вчителями…
Із роздумів виводять слова мого співбесідника, який більше двадцяти років живе в Запорізькому краї (батьки виїхали з Вірменії), й Україна стала рідною, а українську вивчив завдяки Учителям з великої літери, чиї серця незрадливо віддані справі всього життя... 
А я із задоволенням пригадала слова, навіяні семінаром у Михайлівці в 2012 році.
Михайлівський край
Михайлівський край –
колиска таланту,
душа ж його творча
формується зранку.

Стежина в минуле,
стежина в майбутнє.
І слово підтримки,
і слово напутнє.

Збережено пам'ять
свого родоводу,
а звідси – й пам'ять
мого народу.

Співають, впиваються
словом Шевченка,
доводять усім,
що Вкраїна їм ненька.

Творінь Вам і злету,
дерзань, перемог,
здоров’я, достатку
й нових висот! (Г.Корицька, 2012)