У День Матері...

Сьомий рік пішов, як я перестала бути дитиною... Не один день печуть мене слова, сказані родичкою після того, як найрідніша людина відійшла у вічність: "Кріпися, Галинко, тепер ти вже мама, твоє дитинство закінчилося". Ніяк не збагнеш, не приймеш ці слова, однак, усвідомлюєш, що залишається пам'ять і спокута: недоказала,  недослухала, недовчилася. За все, що маю й чим дорожу, вдячна Богові й Батькам. І коли випадає нагода, стараюся завітати до рідного гніздечка, де опірювалася, де набувала життєвої мудрості. Щирий матусин усміх зігріває з кожного куточка обійстя... А ще до цих пір переслідує мене запах їхнього хліба. Такий  уміли випікати тільки вони... Як відчувала, коли відновили піч, що варто зафіксувати цю магію. Й не гадалося, що то буде востаннє, коли матуся чаклувала над дійством народження хліба...

Е-лінгводидактичний креатив по-запорізьки, або тренінг відбувся

Післятренінговий релакс...
Перед  тренінгом хвилювалася.  Чи зможу? Чи встигатиму? Але тривога  була марною.  Вдячна Галині Романівні за цікавий і корисний тренінг, робота була організована бездоганно. Удосконалила свої знання й пізнала чимало нового. Обов’язково використовуватиму  в роботі. (Шевчук В. І.).

Більше про тренінг...
І світлини на спогад...