середа, 9 листопада 2016 р.

Про дівчину в жовто-блакитному й закоханість у неї учня Запорізького НВК № 42

Осіннє Запоріжжя вранці на Дмитрія щедро вкрилося туманом... Сіро, буденно метушилися люди, поспішаючи в повсякденність життя, клопотів, надій... Переповнений автобус мчав, догоджаючи кожному. Та хіба догодиш? Здавалося, настрій погоди передавався й пасажирам. Мені пощастило, бо, пересівши в напівпорожню маршрутку, зразу опинилася сам на сам зі своїми думками, визбируючи тільки позитив. Міська суєта відійшла на задній план, а серце сповнювалося млосним щемом спогадів, які щораз гріють душу, коли радію минулому. Цього разу перегортала сторінку за сторінкою наших інтелектуальних жнив і тішилася, що вони були щедрими на перемоги, на знайомство з новими й зустріч із неодноразовими переможцями конкурсів, олімпіад... Поспішаючи на педагогічну гостину в Запорізький НВК № 42, сподівалася на зустріч із Олександром Смирновим, котрий запам'ятався сонцесяйністю, неординарним мисленням, украпленням у творчу роботу поетичних рядків, переможцем конкурсу ім. Т.Шевченка, олімпіади з української... У задумі підходжу з колегами до школи. І все ж таки приємна несподіванка  - Сашко. Усміхнений, щасливий поспішав до Наталі Володимирівни. Як рідний ... Підбіг, привітався. Перекинулися про минуле й сучасне... Вже у класі, де на нас чекали колеги, зрозуміли, що Сашко великий син шкільної родини, бо саме вона (школа) зростила його. Щиро, відверто вже сьогодні студент філологічного, стипендіат Кабінету Міністрів України, релаксував Олександр Валентинович участю в конкурсі, олімпіаді. А ще зворушливо висловлював слова вдячності Зубець Н.О. (доценту ЗНУ), Цвєтанській Г.В. (вчителю із Приазов'я) (та й мені перепало!) за організацію і проведення відбірково-тренувальних зборів, де він був учасником; за підтримку, яку кафедра філософії та суспільно-гуманітарних дисциплін ЗОІППО надала для рекомендації на здобуття стипендії Кабінету Міністрів України... Непомітно збігала педагогічна гостина. У теплі, спокої, мудрості слів. Вслухаючись у розповідь заступника директора Карась А.І., переймаючи досвід Бачурської Н.В. щодо роботи з філологічно обдарованими учнями, усвідомлювала, що в маленькій школі на окраїні Запоріжжя, творять люди з великою любов'ю в серці до дитини, до української мови... Щиро вдячні педагогічному колективу Запорізького НВК  № 42 (директор Могилін О.В.) за тепло зустрічі й щирості слів. Із роси й води Вам на довгі роки, хай не зміліє джерело Вашої духовності.
PS. Повертаючись із педагогічної гостини, релаксувала почутим і побаченим, а в голові відлунювали слова Сашка "Про дівчину в жовто-блакитному", слова народжені серцем і болем: 
"Сонце диктує дрес-коди

обрію в па̀лких тонах"...
І вже сьогодні, в День української писемності та мови, зичу всім нам незрадливої любові до мелодії рідного слова.

Із Днем української писемності