Показ дописів із міткою Бібліотека. Показати всі дописи
Показ дописів із міткою Бібліотека. Показати всі дописи

пʼятниця, 6 березня 2015 р.

«АРТ&ОСВІТА» в Запоріжжі, й про "Подих весни" в обласній бібліотеці

Пахне весною. Несміло, але впевнено сонечко обціловує кожного, хто йде йому назустріч. По-справжньому подих весни відчули гості незвичайного дійства, яке сьогодні відбулося у відділі мистецтв Запорізької обласної універсальної наукової бібліотеки (директор Ольга Волкова), де відкрилася виставка вишитих картин. У межах міського проекту «АРТ&ОСВІТА» завдяки невтомній Оксані Гусак, завідуючій Інформаційно-аналітичного методичного центру департаменту освіти і науки, молоді та спорту Запорізької міської ради, кожен бажаючий мав можливість доторкнутися до таїни народження витвору Олени Білоножко, Олександри Біюн, Людмили Колесник, Галини Корицької, Тетяни Нагорнової. Неймовірним настроєм була сповнена зустріч: танець, квіти, пісня, спілкування, ЗМІ, фотосесія, солодощі,- все продумано Інною Зубовою, Ольгою Спаською, Тетяною Круть. А ще мене вразила дружня підтримка «центристів-методистів» і колег-методистів м. Запоріжжя. Щось є символічне в «Подиху весни», а саме під такою назвою відбулося відкриття виставки. Може так і варто святкувати прихід оновлення? Прихід весни… Щиро зичу всім нам щедрості душі, сонцесяйності духу й невтомності у творінні прекрасного.
На спомин - світлини
  • Запоріжжя. Виставка вишитих картин "Подих весни"     
  • МТМ: "Запорізькі вчителі створили вишивку вишитих шедеврів"   
  • Телекур'єр: 6.03. 2015.  

вівторок, 18 листопада 2014 р.

Храм духовності, й про те, як учителі української книгою причащалися

Що значить причастя для філолога? Мабуть, доторкнутися до таїни слова, пройнятися духом чогось незвичного, але такого бажаного. Спостерігала за колегами протягом двох тижнів: творили, пізнавали, тягнулися до нового. А  сьогодні пощастило потрапити у храм духовності, в Запорізьку обласну універсальну бібліотеку (директор Степаненко І.П., завідувач відділу Сотник М.В.), де щиро нам зраділи (виглядали давно!), де в кожному відділі на нас чекали цікаві презентації, нові надходження книг. Причастилися минулим і сьогочасним, почерпнули з життєдайного національного джерела культури багато незвіданого, яким щедро поділимося з колегами, вихованцями. Дивувалися. Тут "не роблять" роботу, тут живуть кожною книгою, кожною реліквією, тут переживають із кожним героєм, із кожною подією. І доки буде таке вболівання за улюблену справу, до тих пір у нас буде можливість приймати причастя в храмі книг. Щиро вдячні колективу бібліотеки за тепло й радість спілкування, зичимо щедрості меценатів, щоб підтримати таке надлюдське вболівання кожного за життя (а не виживання) наших храмів.