Храм духовності, й про те, як учителі української книгою причащалися

Що значить причастя для філолога? Мабуть, доторкнутися до таїни слова, пройнятися духом чогось незвичного, але такого бажаного. Спостерігала за колегами протягом двох тижнів: творили, пізнавали, тягнулися до нового. А  сьогодні пощастило потрапити у храм духовності, в Запорізьку обласну універсальну бібліотеку (директор Степаненко І.П., завідувач відділу Сотник М.В.), де щиро нам зраділи (виглядали давно!), де в кожному відділі на нас чекали цікаві презентації, нові надходження книг. Причастилися минулим і сьогочасним, почерпнули з життєдайного національного джерела культури багато незвіданого, яким щедро поділимося з колегами, вихованцями. Дивувалися. Тут "не роблять" роботу, тут живуть кожною книгою, кожною реліквією, тут переживають із кожним героєм, із кожною подією. І доки буде таке вболівання за улюблену справу, до тих пір у нас буде можливість приймати причастя в храмі книг. Щиро вдячні колективу бібліотеки за тепло й радість спілкування, зичимо щедрості меценатів, щоб підтримати таке надлюдське вболівання кожного за життя (а не виживання) наших храмів.