субота, 13 лютого 2016 р.

Фінальні акорди VI Міжнародного конкурсу ім. Т.Шевченка


***
Шевченко… Наш поет перетерпів
Жорстокі забаганки злої долі.
Самотнім був, лишився без батьків
І плакав він, працюючи в неволі.
У пана він служив багато літ
Та прагнув лиш допомогти країні.
Тепер його шанує цілий світ,
Всі пам’ятають заповіт і нині.
Жорстокий пан в Шевченка забирав
Свободу слова та карав щоднини,
В куток забившись, потай малював
Шевченко наш вуглиною картини.
Настала мить, коли кріпак Тарас
Мав змогу опинитися на волі.
Писав він про козацький славний час,
Звитягу гетьманів, козацькі долі
Про хвилі, що несе ріка Дніпро,
Що в Україні найщедріші люди,
Що оповиє нас колись добро,
Що мирно в нас на Україні буде.
Шевченка пісня сильна й голосна
Розкрила вчинки всіх панів погані,
Сибіром цар поета покарав,
Його слова він закував в кайдани.
Та мрії про Україну святу
Не покидали Кобзаря в неволі.
Він бачив її вільну та нову,
А людям заповів легкої долі.
Його слова ж бо житимуть в віках,
Їх пам’ятаймо кожної хвилини,
Єднаймося ж, брати мої, в думках
Про щастя, волю і щасливу днину.
Залевська Ольга, учениця 6 класу Запорізької гімназії № 6 (читаючи "Кобзар"). 2016 р.