Витоки



Никнейм Галина Корицька зарегистрирован!








******************************************************


*********************************************************************************
************************************************************************************************************

********************************************************************************************

Казки:

************************************************************

Притча "Мудрiсть"

Трапилося це в давнi часи, коли ще племена русичiв мешка­ли в цих краях. I все було гаразд, аж ось на цi мiсця страшнi засухи напали, суховiї зачастили, чорний мор пробiг. I захви­лювалася молодь усiх племен: навiщо нам старцi? Не сiють, не жнуть. Вирiшили всiх до Змiїного урвища покидати.
Та в племенах-родинах достатку бiльше не стало, порядку не додалося, щастя не з’явилося ...
А ось у великiй родинi Добряченкiв старший син Мирослав так жалiв свого батька, так любив його, що не змiг покинути напризволяще без допомоги.Вiн сховав тата в печерi. Одного разу, коли син розповiв, що знову недорiд i хлiба не зберуть навiть на насiння, старий бать­ко порадив: «Мирославе, навчи своїх односельцiв встати до схо­ду сонця й вийти в поле, поки роса не збита, й побачать люди стежинки – то мишi-польовки до своїх схронiв шляхи прокла­ли. Пройдiть ними, й у кожному схоронi по пуду-два зерна знайдете».Так i зробили й не вимерли з голоду.Юнак признався тодi, що врятував батька вiд смертi.Захвилювалися всi, адже в кожнiй сiм’ї були страченi дiди й прадiди, мудрi старожили. I тодi принесли Мирославового бать­ка на руках i поклонилися йому вдячно, й зробили старшим над всiма племенами. Вiдтодi в племенах слов’янських народiв по­важно ставляться до мудрих старцiв. (За О. Борозною).


Никнейм Галина Корицька зарегистрирован!

Немає коментарів: