130 днів життєтворчості крізь війну
***
О альма-матер, доленько моя.
Хай славою відлунює навкруг.
О інституте, гордосте моя,
Для вчительських сердець надійний друг!
(Гімн інституту. Слова Г.Гузовська-Корицька, музика І.Танчак)
***
Ми вдячні Богу, що Ви були, є й будьте! Наші вірні друзі, однодумці, які 130 днів спонукали, мотивували, заставляли жити, діяти. Так-так! Саме завдяки Вашій стійкості міцніли й ми, саме завдяки Вашій вірі в Перемогу вірили й ми. Оживали разом! 24/7 залишалися на зв'язку! 24/7 тримали стрій! Професійний, творчий, інтелектуальний! Нелегко виборювати волю України… Однак четвертий місяць, кожен із нас на своєму фронті наближає її – таку бажану, таку вимріяну Перемогу! А по-іншому й не буде! Вистоїмо! Чим далі, тим міцнішає плече Вашої незрадливої підтримки! Незважаючи на воєнні дії, тимчасову окупацію, Ви залишаєтеся з нами, Ви закінчуєте справу, яку розпочали в лютому: знаходите час, можливість і завершуєте проходження курсів підвищення кваліфікації; живете надією, що в серпні обов'язково разом із нами збиратимете портфелик у 5-НУШ клас (а ми тримаємо руку на пульсі, бо знаємо, що не всім удалося у квітні навчатися на тренінгу); очікуєте на участь у виставці "Освіта Запорізького краю” й майстер-класи; готуєтеся до семінарів, конференцій, в яких активно берете участь… Ростимо ж ми! Гей!
