Радість зустрічі з друзями, та ще й із давніми, для мене завжди - позитив.
Так було й цього разу. Припорошена стежина привела до Запорізького класичного
ліцею, куди із задоволенням і користю (уже вкотре!) йдемо на педагогічну
гостину. Кожного разу на слухачів курсів ПК, учителів української мови та
літератури, чекають методичні родзинки. Саме у цьому затишному закладі вперше
доторкнулися до дивосвіту відеопоезії; ліцеїсти із музикою (!!!) неодноразово
зустрічали учасників Міжнародного конкурсу ім. П.Яцика… А ще тут навчають
любити й творити слово. Музику душі випромінювали восьмикласники у літературній
вітальні. Звучала поезія сучасна. Кожне власне створене слово сповнювалося
вболіванням за долю України, відгукувалося надією на мир і спокій. Роздумуючи
над почутим, дивувалася, звідки в не по-дитячому осмислених словах стільки
співпережиття, мудрості, сили слова? Мабуть, життя заставляє дорослішати. А ще
ліцей, багатий на творчість і пізнання, став осередком духовності, де
зберігаються національні традиції, де по-родинному збираються на свята. Щиро
зичимо педагогічному колективу (директор Баньковська О.Г., заступник Василенко Л.П.) світлості душі
й сили слова ліцеїстів.
Немає коментарів:
Дописати коментар