четвер, 2 лютого 2017 р.

Про волю, вчительську долю й витоки патріотизму в Запорізькій гімназії № 45

Курсуємо... Передчуття весни й щедрої педагочної гостини  поспішало сьогодні зі мною на Бабурку. Внутрішня святковість заполонила все єство. З надією на пізнання інноваційного від креативних філологинь гімназії № 45 відчиняла двері закладу. Й не помилилася. Теплом, привітністю зустріли нас дівчата-гімназистки, турботою про зігрівання від щедрих поцілунків морозу перейнялися господарі... Ніякої метушні. Спокоєм та робочою атмосферою віддавало з кожного закутку. Та інакше не могло й бути! Вже вкотре філологи-хортичанки приймають слухачів КПК Запорізького краю, а щораз можуть здивувати чимось незвичайним, творчим. Та й ми не залишаємося в боргу... З радістю підтримуємо колег у професійному рості, бо виростаємо ж разом! Участь у діяльності обласних творчих груп, конференціях, семінарах, "круглих столах", проведення педагогічних гостин, - це вже як насущний хліб для них, поміркованих, виважених філологинь гімназії № 45. Та й сьогодні ми радо привітали Юлію Вікторівну Клим із присвоєнням звання "вчитель-методист". Заслужено. До такого результату вона йшла не один рік. Не просто йшла, вона відчувала постійну підтримку адміністрації: директора Мєркіної А.Л. і заступника Бровко О.В., кафедралок. Тут уміють підтримувати, цінувати, захоплюватися й щедро ділитися творчістю. Сьогодні ми "інтегрувалися". Методичний мікс уражав по-новому, коли ми разом із восьмикласникакми занурилися в незвичай світ творчості М.Коцюбинського. Ключове слово "воля" наскрізно пройшло через серця й душі як учнів, так і вчителів української. Не кожного разу на педагогічній гостині обдаровують колеги аплодисментами. Література, психологія, технології, музика... Не хотілося прощатися як із Юлею Вікторівною, так і з її сонцесяйними вихованцями. Однак розставалися, щоб потрапити у хмарний світ і креативний дивоцвіт Бровко О.В., Котенкової Л.Б., Максимович Т.П. І знову: мова, література, психологія, "хмари". Постійно прокручуючи почуте й побане, внутрішньо виникало: "Звідки?", "Чому?", "Як?", "Де?" витоки такого пружного струменя  вчительської душі й всепоглинаючої учнівської любові до українського слова? І зрозуміли, коли побачили, як гімназисти разом зі своїм національно-патріотичним ідеологом Наталею Анатоліївною Собко дискутують на теми вічного - любові до рідної землі, батьків, як занурюються у глобальність думки, щоб знайти відповідь на запитання, які потребують щирих, відвертих відповідей. А ще тут уміють пам'ятати, співпереживати, віддавати, ділитися, опікуватися... Педагогіна гостина відбулася. З надією на повернення ми залишали острів духовності, креативу, людяності. І щиро зичимо педагогічному колективу (з таким неймовірно магнетичним керівником!) щедрих освітнських ужинків під мирним небом. Для колег- педрелакс.

Дописати коментар