Творчість – це не сума знань, а особлива спрямованість інтелекту...

Творчість – це не сума знань, а особлива спрямованість інтелекту, особливий взаємозв’язок між інтелектуальним життям особистості й проявом її сил в активній діяльності (В.Сухомлинський)

У жовтні на базі Запорізького обласного інституту післядипломної педагогічної освіти проходили курси для вчителів української мови та літератури. Зібрався незвичайно позитивний колектив, який своєю енергетикою зарядив нас надовго. Та й ці три тижні пролетіли швидко, залишаючи приємні спогади про спілкування. Крок до співтворчості, зроблений на спецкурсах, сподіваюся, що в майбутньому переросте в справжнє джерело творчості.
 Працюючи

Ми працю любимо, що в творчість перейшла...

15-16 жовтня 2013 року мені довелося побувати в одному з найвіддаленіших куточків Запорізької області - в Куйбишеве. Повертаючись із відрядження й споглядаючи за переливами осені, в думках постійно наверталася до тих шкіл, які, незважаючи на безгрошів'я, щоденні життєві клопоти, виборюють право бути серед кращих. І уже вкотре переконуєшся, що в основі творення майбутнього - його (чи її) величність - Учитель.

14 жовтня - Свята Покрова

Чотирнадцятого жовтня відзначається одне з найбільш шанованих свят в Україні - свято Покрови Пресвятої Богородиці, або, як зазвичай кажуть, "Покрови" чи "Святої Покрови". 

Відомий дослідник звичаїв українського народу Олекса Воропай писав, що після зруйнування Запорозької Січі в 1775 році козаки, що пішли за Дунай в еміграцію, взяли з собою образ Покрови Пресвятої Богородиці. Впродовж століть в Україні це свято набуло ще й козацького змісту та отримало другу назву - Козацька Покрова. З 1999 року свято Покрови в Україні відзначається як День українського козацтва. 

"Покрова накриває траву листям, землю - снігом, воду - льодом, а дівчат - шлюбним вінцем". В українських селах до сьогодні дотримуються давньої народної традиції грати весілля після Покрови. Шлюбна пора в Україні - від Покрови й до початку Пилипівки. До Покрови завершувався період сватань і приготування до весіль, який починався після Першої Пречистої (рубрика "Витоки).

Всесвітній день яйця

У багатьох європейських країнах світу у другу п’ятницю жовтня відзначається неофіційне свято – Всесвітній день яйця. Мабуть, це найулюбленіше свято у всіх любителів яєчні й омлетів, запіканок і сирників, і просто варених яєць. Звідки ж з’явилося це досить незвичайне свято та як його святкують у різних країнах світу?

Запорізькому ОІППО - 75. Запрошую до розмови...

Змалку любила слово. Чи злітало воно з вуст дідусевої казки, чи впивалася ним, коли слухала пісню. А як співали мої батьки!.. У школі отримувала незвичайний позитив від уроків української (думаю, що саме Тетяна Леонтіївна, Оксана Михайлівна, Христина Володимирівна (світла їм пам’ять) заразили мене любов’ю до рідного слова на все життя).

Культура української мови

Культура мови — це проблема, що так чи інакше наявна в усякій національній спільноті й буває предметом публічного обговорення та пильної уваги мовознавців, письменників, узагалі людей, небайдужих до виражальних можливостей слова або до престижу своєї мови. Адже літературна мова в усіх народів відрізняється від розмовної, «народної», і потребує постійного дбайливого догляду, культивування.

Із творчими початками...

Із творчими початками

Із зажинками... Жовтень багатий не тільки святами, а й творчими буднями. Стартував шкільний етап олімпіад, не за горами - районний, обласний. Важливо, щоб не загубилися ми у творчій круговерті. Не так ми, як оті наші неперевершені, розумні, креативні переможці попередніх років. Майбутні філологи, журналісти, а може, звичайні (й незвичайні!) особистості, які знають українську мову, люблять її, не цураються. Зауважу, що на змагання випадкові не потрапляють. Це щоденна напружена праця, участь у конкурсі знавців української мови, мовно-літературному імені Т.Шевченка (та ще чимало конкурсів, які "спускають згори" (і не тільки)).

У 2012-2013 н.р. Запоріжжя приймало ХХУІІ Всеукраїнську олімпіаду з української мови та літератури. Сподіваюся, що мої запросини до релаксації, викличуть позитив і бажання ще не раз згадати, пережити неймовірні години тріумфу й творчості. 

Зичу всім щедрих ужинків на мовно-літературній інтелектуальній ниві! 

Українським Учителям (і не тільки) до професійного свята

Труди Ваші видно всюди, в кожнім регіоні.

В Міністерстві, в "Білім домі", в нашому районі.

До вічного

Хто ми? Які? Звідки? Ці запитання завжди з нами. Відповіді на них ми шукаємо всюди, всіх слухаємо і всіх запитуємо. А, може, варто прислухатися, насамперед, до голосу, який то тихіше,  то гучніше звучить у нас самих? Можливо, в нас це лише відлуння, а сам голос із далекої-далекої давнини? Чому саме тепер ми вимушені все частіше вдумуватися в Шевченкове «... чиї ми діти? Яких батьків?» Нас до цього закликає голос совісті нашої. Повинні повернутися з безпам'ятства, бо, на жаль, рідко хто знає своїх пращурів. Кожна дитина повинна не цуратися, не соромитися свого, рідного, бо рідне найсвятіше....