 |
| Світлину взято з інтернету |
Канікули! Богдан кинув
рюкзак на заднє сидіння й сам зручно вмостився у старенькому
"фольксвагені". Дорога неблизька, однак, бажана. Скільки себе
пам'ятає, як тільки весна наповнюється п'янкими запахами, його відправляють
"на вакації" в село до дідуся й бабусі.
- Синочку, ти вже у мріях, - відволік від спогадів голос матері.
- Ні, матусю, я на сьомому небі від щастя, - згадав
улюблений вислів бабусі Софії.
Як тільки автомобіль зупинявся, він біг назустріч
рідним. Бабуся, міцно пригортаючи мізинчика, щораз шептала йому про це щастя.
Він його за руку не тримав, а небо бачив над ними голубе-голубе. Може за
хмарами там є ще декілька його невидимих шарів?
- Ну, що, Мізинчику, в путь? - стрепенув від
роздумів голос батька.
- У путь! - ствердно вигукнув і прив'язав пасок
безпеки. Богдан старший привчив до порядку. "Здоров'я - найдорожчий скарб.
Безпека на дорозі - запорука його збереження", - запам'ятав батькову
науку. Більше...
Немає коментарів:
Дописати коментар