вівторок, 31 грудня 2013 р.

Слово в переддень Новоріччя, або дещо про рік, що минає


Новий рік іде до хати... А про рік минулий хочеться згадати. Тим більше, що є про що. У буденній круговерті він пролетів із шаленою швидкістю, залишаючи право на спомин. Спогади окутують душу, й  поринаєш у дванадцятимісячну відстань, яка вібрує кожним нервом. Ні, я не про нервове перенапруження (за свята "відходимо"), а про той внутрішній щем від пережитого й прожитого. Згадуючи, знову поринаєш у круговерть Всеукраїнської олімпіади з української мови та літератури, яка відбулася в Запоріжжі. Принагідно не можу не висловити слова вдячності колегам-педагогам, які розділили зі мною всю відповідальність від проведення заходу. А як не згадати гімназію "Дивосвіт", колектив якої не пошкодував ні сил, ні часу, щоб  підготувати подарунки для школярів, учасників олімпіади. Тільки тепер, на відстані часу усвідомлюєш - ти не сама. Поряд із тобою Ті, на допомогу кого можеш завжди надіятися, - не підведуть. Вочевидь, учителі української мови та літератури в Запорізькому краї сильні духом і багаті мудрістю. Звичайно, як не подякувати Богу за такий щедрий дарунок - дев'ять переможців на ІУ етапі. Це ж результат. Результат, перевірений часом і виваженістю. Гуртувалися філологи на Оріхівщині, де МО, яким понад двадцять років опікується Н.В. Красно, презентувало самодостатність і творчість. І знову ж таки про колег, тепер із Вільнянщини. Схиляю голову перед їхнім терпінням  і відданістю, якою наділені вони. Дійсно, друзі пізналися в конкурсі. В основі всього - особистість. Організовуючи фантастичну підтримку, Інна Володимирівна Дяченко, методист РМК, мабуть, і сама не усвідомила ще, що вона є великим організатором, і за нею пішли, її почули (згадую, як вона вболівала за своїх словесників під час перевірки).  А Наталя Фастовець?! Це ж треба стільки вкласти енергії, щоб спонукати словесників Вільнянщини до підтримки мого блогу у веб-конкурсі! Всім, і кожному зокрема, - вдячна. А про своїх земляків, зокрема Марію Михайлівну та Богдана Івановича Ільницьких, які зараз отримують заряд від Карпат, а мене енергетично підгодовували протягом року, варто вже окремий допис робити (і напишу!)...
Не хочу, щоб минуле переслідувало в році 2014. І сьогодні, спокутуючи перед колегами, які працювали на спецкурсі, обов’язково надолужу упущене - у "Творчій майстерні"  (правда, за новим посиланням (виросли зі штанців) - сайт: "Камертон філолога: відлуння" )), - оживуть їхні творіння.
Підсумовувати завжди нелегко. Боїшся когось не згадати добрим словом, випустити частинку із великої частки отої буденщини, яка, на жаль, стає нашим способом життя. І ніхто не зробить нам свята, якщо самі на нього не спроможемося. Створімо для себе свято радості спілкування. Гуртуймося, бо в цьому наша міць і мудрість. З Новоріччям! Хай у році Синього коня щастям веселковим повниться сповна. Щедрих ужинків нам на мовно-літературній ниві.

Немає коментарів: