

У цей день традиційно закінчуються польові роботи, починаються морози, наближається зима. "Скує Кузьма-Дем’ян — до весни не розкувати".
У
народі Кузьму-Дем’яна називають "курячим
богом", а їхній день — дівочим,
або курячим, святом: у цей день відбувалися
молодіжні гуляння, зокрема й перші дівочі курячі складчини. Дівчата зносили на
вечорниці кури, різали, смажили або варили їх і ввечері подавали на стіл, а
хлопці приносили горілку та жартома визначали, "чия курка смачніша".
Наші предки вірили, що святі опікуються домашньою птицею, тому кури були
символом щастя й плодючості та обов’язковим складником усіх весільних
церемоній; на птиці ворожили на суджених.

Святі
були покровителями
ковальства (могли
викувати не лише залізо, а й пам’ять) і оборонцями від
змій. За легендою Кузьма і Дем’ян були колись ковалями й одного
разу, побачивши змію, вбили її, а потім спалену розвіяли за вітром. З того
попелу й розвелися змії, тож тепер ковалі повинні охороняти людей від них.

Народні прикмети
Якщо вітер на Кузьми-Дем’яна, то буде
дорога санна.
Випаде сніг — на весняну
повінь.
Якщо розвезе дорогу — не жди
морозів до початку грудня.
Немає коментарів:
Дописати коментар