Добіг кінця конкурс на порталі Web-resurs.ru. Вдруге "Камертон філолога" за рішенням журі визначено серед кращих. Вдячна всім, хто знайшов час і можливість проголосувати за нас. Ваша підтримка - це бажання бути з Вами, підтримувати всі Ваші-наші діяння. Цьогоріч, завдяки дружній підтримці справжніх і надійних друзів сайт "Обрії науковця-філолога" за результатами користувацького голосування посів ІІ місце.
9 березня 2014 року шкільною літературно-краєзнавчою студією "Провесінь" було започатковано (принаймні так постановила тоді громада) щорічні громадські Шевченківські читання біля погруддя Т.Г.Шевченка в с.Дубове. За рік все змінилося, на жаль... А жаль...
На перехресті вулиці Ковельської (названою в давнину Коптєлою) з найстарішими вулицями Дубового - Старожилів (Рудавина, Малий Кут) та Шевченка (Дубини, Cередки) - погруддя велета людського духу Т.Г.Шевченка. Відомо, що 21 вересня 1846 року Великий Кобзар отримав розпорядження генерал-губернатора Дмитра Бібікова, якому була підпорядкована Тимчасова комісія для розгляду давніх актів у Києві, виїхати в різні місця Київської, ВОЛИНСЬКОЇ, Подільської губерній для збору народних переказів, пісень, історичних документів, оглянути й замалювати стародавні могили, монументальні пам’ятки тощо.
Поет залишив на папері рисунки багатьох пам’ятних будівель, могил, зібрав чимало народних оповідань, пісень і казок. Про цю подорож по Волині Шевченко написав у творі «Варнак». Щодо Ковельщини, то тут Шевченко мав замалювати для праці професора Миколи Іванішева місця, пов’язані з ім'ям московського втікача часів Івана Грозного князя Андрія Курбського-Ярославського в тогочасному Ковельському повіті, зокрема у Вербці і Секуні. З с. Вербки поїхали Т.Шевченко та М. Іванішев до села Секунь (Старовижівський р-н), що знаходиться за 18 кілометрів північно-західніше від м.Ковеля. Цей шлях пролягав через с.Дубове. Минули роки, століття, але дубівчани гідно шанують пам'ять про Великого Кобзаря, увіковічивши, хоч і короткочасне, перебування Кобзаря в нашому селі. (Наталія Тхоржевська). Флеш-моб "З Кобзарем у серці" by
Пахне весною.
Несміло, але впевнено сонечко обціловує кожного, хто йде йому назустріч.
По-справжньому подих весни відчули гості незвичайного дійства, яке сьогодні
відбулося у
відділі мистецтв Запорізької обласної універсальної наукової бібліотеки
(директор Ольга Волкова), де відкрилася виставка вишитих картин. У межах міського
проекту «АРТ&ОСВІТА» завдяки невтомній Оксані Гусак, завідуючійІнформаційно-аналітичного методичного
центру департаменту освіти і науки, молоді та спорту Запорізької міської ради, кожен
бажаючий мав можливість доторкнутися до таїни народження витвору Олени
Білоножко, Олександри Біюн, Людмили Колесник, Галини Корицької, Тетяни Нагорнової.
Неймовірним настроєм була сповнена зустріч: танець, квіти, пісня, спілкування,
ЗМІ, фотосесія, солодощі,- все продумано Інною Зубовою, Ольгою Спаською,
Тетяною Круть. А ще мене вразила дружня підтримка «центристів-методистів» і колег-методистів
м. Запоріжжя. Щось є символічне в «Подиху весни», а саме під такою назвою відбулося
відкриття виставки. Може так і варто святкувати прихід оновлення? Прихід
весни… Щиро зичу всім нам щедрості душі, сонцесяйності духу й невтомності у творінні
прекрасного.
На спомин - світлини
Запоріжжя. Виставка вишитих картин "Подих весни"
МТМ: "Запорізькі вчителі створили вишивку вишитих шедеврів"
Шоста ранку. Київ зустрічає нас
сирістю й сірістю. Проте передчуття теплої зустрічі не покидає. Поспішаємо на
Перемоги, 10, куди запросили на Всеукраїнську нараду методистів української
мови й літератури обласних ІППО. На часі державна підсумкова атестація,
зовнішнє незалежне оцінювання, фінальні етапи конкурсу «Учитель року» та
олімпіади… А ще знайомство з головним спеціалістом департаменту загальної середньої
та дошкільної освіти МОН Котусенко О.Ю., котра стала нашим куратором. Тривожно
й хвилююче. Однак, переступивши поріг зали, миттєво стаєш частинкою цілого,
тебе поглинає атмосфера доброзичливості й взаємоповаги. Радість зустрічі
переростає у виважену, ділову розмову. А по-іншому й бути не може. Беруть слово
відомі науковці, методисти: Мовчан Р.В., Шелехова Г.Т., Ковбасенко Ю.І.,
Авраменко О.М., Панченков А.О. Виважено, по-мудрому обговорюємо назріле,
наболіле. До дискусії «спровокувала» й Артеменко О.А., начальник відділення
змісту позашкільної освіти та виховної роботи Інституту інноваційних технологій
та змісту освіти: інтелектуальні змагання учнівської молоді та конкурси фахової
майстерності посідають левову частку в діяльності методиста, вчителя. Не
залишилися осторонь наші друзі й порадники, педагогічні видавництва,
науково-методичні часописи, які щедро ділилися своїми новинками: Красуцька І.В.
(видавничий дім «Освіта» та журнал «Методичні діалоги»); Заблоцька Н.В. і
Камишанська О.Ю. (видавництво «Генеза»); Копитіна І.В. (видавництво «Ранок»); Калюжна
О.В. (газета «Українська мова та література). Час зустрічі пролітає на одному
подиху. З’ясувавши чимало запитань, усвідомлюю, що діалог триватиме. Важливо,
що до нас прислухаються, мають бажання почути й залишають сподівання на творчі
зустрічі. Життєдайності, життєтворчості зичу всім під мирним небом.
Млосно-солодкі
спогади окутували мою душу, коли сьогодні їхали в Запорізький національний на
підтримку Олексія: захист у МАН. Згадувала свою «науку» в Чернівецькому
університеті. А це було так давно… Незважаючи на ранню пору, мов у вулику, кипіло-вирувало
життя в першому корпусі ЗНУ. Урочисте відкриття, занурення в цікаві дослідження
школярів спонукали до вічного питання: що необхідно зробити, щоб дитина не
розчарувалася «походом» у науку, щоб праця (титанічна!!!) не звелася нанівець,
щоб «не відбити» охоти від пізнання? Толерантно, дослухаючись до кожної думки,
високоповажне журі не залишало нікого без уваги. Зрозуміло, що багатьом ще
захочеться й у наступному році взяти участь у випробуваннях (не було й натяку,
щоб відбити охоту!). І ще, мабуть, було б здорово, коли б у нас запрацювали
школи для манівців, а вчителю-практику надавалися б певні консультації-поради:
як вибрати тему, як організовувати сам процес дослідження. Цьогорічна участь у
МАН, - то вже історія (у нас - третє!). Зичимо успіхів юним науковцям і на фінальному етапі! Світлини на спомин
День рідної мови став справжнім святом для учнів Січового колегіуму. "Театр Слова", який виплекала невгамовна Світлана Григорівна Коваленко, запросили до участі в обласному конкурсі української поезії, організатором якого виступив факультет соціальної педагогіки та психології ЗНУ. Серед учнів Запорізького краю січовики вибороли гран-прі (Ілля Лук'яненко), диплом ІІ ступеню (Олексій Корицький). Гідну оцінку отримали колегіанти від шанованого журі: народного артиста України Ю. Бакума, заслуженої артистки України Н. Стадніченко, режисера О. Житомирського. Вітаємо студійців із щедрими зажинками.
Цьогоріч, завдяки дружній підтримці справжніх і надійних друзів сайт "Обрії науковця-філолога" за результатами користувацького голосування посів ІІ місце. 
