Шістнадцятий день вересня для керівників МО вчителів української мови та
літератури Запорізької області надовго (я впевнена в цьому!) відлунюватиме
щирістю спілкування й запахом яблук на Мелітопольщині. Недивлячись на тривожний
час, філологи зібралися в Костянтинівському ліцеї «Ерудит» (директор Неліпа С.В.)
для проведення обласного семінару. І вже не раз, переглядаючи фото-,
відеощоденник заходу, розумієш, що духовне очищення нації відбувається не
завдяки високим гаслам, а кропіткій роботі вчителя, неустанному стремлінню його
черпати з життєдайного джерела мудрість навчати й любити рідну мову, країну, де
ти живеш. Зі стежки до пам'ятника Т.Шевченкові (де відбулося покладання квітів),
берегині рідної мови потрапили в синьо-жовтий
розвій вихованців ліцею. Не було патріотичних гасел, які (зазвичай) штучно
звучать на таких заходах, а щиро, від душі, вболіваючи за проблему, яка
обговорювалася (профільне навчання?!), висловлювали свої думки й побажання
словесники щодо майбутнього профільної освіти. А проблем чимало! Тільки гуртом,
у взаємозв'язку науки й практики, можливе їхнє вирішення…
Семінар відбувся. З позитивом і бажанням творити поверталися словесники у
свої райони. А на прощання залишали слова вдячності господарям черешнево-яблучного
краю, вчителям української мови та літератури Мелітопольського району, які
доклали всіх зусиль, щоб ще не раз захотілося завітати до них на гостину (керівник
РМО Ситник З.І.). З роси й води Вам, любі мої однодумці, величні берегині
рідної мови!
***
Це ж треба мати міць таку і силу – в жахливий час
кровопролить війни
Вселяти віру в себе й Україну, і сонце
бачить, не боятись тьми.
Нам показати прапор жовто-синій, духовну силу, що
усіх єдна.
Й відчути за спиною дужі крила, і що ВКРАЇНА ми, а не
«страна».
Уклін великий Вам, невтомні наші, од всіх, хто на
гостини завітав.
Життя хай Ваше буде повна чаша, а наш народ, щоб цю
біду здолав.
Спасибі Вам за каву й бутерброди, за світло й
сонце, що лились в вікно,
Усім нам Миру і Добра, і Згоди! На всіх дорогах, всюди
щоб "везло"!
Надія Петренко, керівник МО вчителів української мови та літератури м.Мелітополя
У народі це свято відоме насамперед як Головосік
(Всічення, Усікновення). У церковному ж календарі воно має назву Усікнення
Голови святого Пророка Предтечі й Хрестителя Господнього Івана. Відзначають
його 11 вересня. Хоч за релігійними канонами цьому святу не надають особливої
уваги, в народі воно має магічну силу. Більше...
До
найбільших серед дванадцяти річних празників християнського календарного циклу
належить і Преображення Господнє, або Спас (Великий Спас), що припадає на 19
серпня. Він уважається третім після Різдва та Великодня святом, хоч за
церковним календарем є три Спаси. Згадаймо Шевченкове: «У Межигірського Спаса
тричі причащалась». Більше
Серед
слов’янських народів, у тому числі й серед українців, свято Маковія (Маковея),
що припадає на 14 серпня, — одне з найпоетичніших і вельми шанованих (у народі
його іще називали першим Спасом чи Спаса на воді). Значною мірою цьому,
очевидно, посприяла цікава біблейська оповідка про сім святих мучеників —
братів Маковеїв та їхню матір Соломію.
У нашому селі, як і в багатьох інших,
побутувало прислів’я: «Після Ілля купається тільки свиня». Мене дивувало: на
вулиці ще тепло — свято пророка Іллі припадає на 2 серпня, — а мама з татом
загадують, аби не смів купатися в річці, бо, якщо не потягне на дно утопленик,
то неодмінно на спині вербові гілки виростуть... Більше
Слово про Вчителя
