25 січня — Тетянин день. Вона вважається
покровителькою студентів і педагогів. Усі, кому близька ця дата, кажуть,
що вона пронизана по-весняному радісним настроєм, незважаючи на січневі морози
чи відлигу...
За народним повір’ям у цей день сонце повертає до
літа, а зима — до морозів.Якщо день буде сонячним, то рано повернуться птахи,
якщо сніг піде, то літо буде дощовим, а якщо вдарять морози — тоді літо буде
теплим.
А ще я вітаю своїх подруг, колег Тетян-Танечок-Танюш з іменинами!
22 січня 2014. Сніг із дощем,
ожеледиця під ногами зранку зіпсували настрій. Проте передчуття свята, яке чекало на нас,
слухачів курсів ЗОІППО, зігрівало душу. Була впевнена, що так воно й буде, бо вже
вкотре гостинно відчиняє двері для вчителів української мови й літератури цей затишний
заклад. І на цей раз у ЗОШ № 72 (директор Усова Т.М.) нам було цікаво
зануритися разом із п'ятикласниками в епоху правління Ярослава Мудрого й
доторкнутися до художнього осмислення участі цього діяча у творчості Олександра
Олеся (вчитель Дрошенко С.С.); релаксувати події, які лягли в основу
відзначення сьогоднішнього свята, - Дня Соборності України (вчитель Затєєва
О.А.). Спостерігаючи за учнями, слухаючи їхні відповіді-міркування, розуміла,
що в нас є майбутнє, бо ця школа є майстернею, де формується думка
підростаючого покоління. Зичимо педагогічному колективу щедрої, щирої віддачі від своїх вихованців. Зі словами вдячності: Корицька Г.Р., кандидат
філологічних наук, доцент; ШацькаН.М., кандидат педагогічних наук,
доцент Запорізького ОІППО.
З 14 по 16 січня в Запоріжжі
проходив обласний етап конкурсу “Учитель року”. Переможцем конкурсу в
номінації “Світова література” визнано Кузнецову Л.К. – учителя світової
літератури КЗ “Запорізька спеціалізована школа-інтернат “Січовий колегіум”.
Вітаємо й зичимо успіхів на Всеукраїнському етапі.
Учителю
української мови та літератури, магістру філології Сергєєвій Поліні Вікторівні
Бог подарував любов до слова, до українського слова, а батьки нагородили її
неймовірною вродою й щирістю душі. Познайомилися з нею за звичайних обставин:
прийшла переглянути роботу своєї учениці, учасниці й переможця обласного етапу
Всеукраїнської олімпіади з української мови та літератури. Зав'язалася по-дружньому
невимушена, цікава бесіда, яка переросла на плідну співпрацю... Відчула, що з
цією скромною, вихованою, юною колегою буде цікаво познайомитися навіть
досвідченому словеснику. І потягнулося... Педагогічні практики, активна
діяльність в обласній творчій групі, участь у складі журі обласного етапу
конкурсу, а ще творчий неспокій (себе пізнаю чверть століття тому), сподіваюся,
"пов'язали" нас на роки. І не потрібно робити їй рекламу - з діяннями
Поліни Вікторівни та її вихованців, у нас є можливість ознайомитися сьогодні.
Відеопоезія заполонила їхнє єство. Щедро вплітають у вінок Кобзареві учні
Запорізького класичного ліцею свою креативну квітку: "Жінка в художній та
літературній творчості Т.Шевченка" (автор -учениця 9 класу Єрохіна А.) та
"Кавказ" (автор - учениця 9 класу Руколянська В.). Від Поліни Вікторівни
- "SHEVA FOREVA" (або "Спали свій стереотип про Шевченка").
Сійся, родися, жито,
пшениця, всяка пашниця, На щастя, на здоров’я та на
Новий рік, Щоб уродило краще, як
торік, - Коноплі під стелю, а льон
по коліна, Щоб вас, хрещених, голова
не боліла. Будьте здорові з Новим
роком... Більше про святкування...
У давні часи Маланки, Василія та Водохреща пов’язувалися з
новорічним циклом так званого Сонячного кола. Найважливішим з них було
дайбозьке свято Щедрого Бога, яке пізніше почало називатися Маланки, або Щедрий
вечір, і яким завершувалися Святі вечори.
Сідаючи до святкової вечері, кожен одягав нову або свіжевипрану
сорочку й користувався спеціально поміченою ложкою. Перед тим як почати
трапезу, господиня просила дітей вийти з хати, а перед батьком, що сидів за
столом, клала стільки хліба й пирогів, щоб його не видно було...
Усе починається в житті з малого: з зернини – хліб, з
промінчика – зоря… Любов до Батьківщини також починається з малого – з любові
до рідного краю… Так розпочала бесіду Олена Нюкало в унікальному
посібнику “Література рідного краю в навчальних закладах Запорізької області”,
якому дали життя в Бердянському державному педагогічному університеті
(Інститут філології та соціальних комунікацій). Те, що мої колеги з
Бердянська задумали написати посібник про життя й творчість митців рідного
краю, чула давно. А це ще випала честь доторкнутися до таїни його
створення, коли запросили мене бути рецензентом. І вже разом із ними мене
зачаровує Приазов’я, де творили, чи творять і сьогодні, закохані в живе
й суще люди, під пером яких оживає духовне джерело нашої літератури,
відігріваю душу соковитим художнім словом О .Огульчанського,
доторкаюся до малопізнаних витоків творчості Т. Зіньківського, а ще
не можу насититися живодайністю поезії Л. Геньби, В. Діденка…
Степан Васильович Васильченко
(Панасенко) народився 8 січня 1879 р. у містечку Ічня на Чернігівщині в бідній сім'ї
ремісника. Трудова атмосфера, в якій зростав С. Васильченко, навчання в
Коростишівській семінарії та Глухівському учительському інституті напередодні й
у часи революційних подій 1905 р., "неспокійна", за його
висловом, праця"неблагонадійного" вчителя в сільських школах на Київщині та
Полтавщині, а також посилений інтерес до народної творчості, до поезії
Шевченка, світової класики,— все це сприяло збагаченню життєвого й
мистецького досвіду майбутнього письменника.
Учителю
української мови та літератури, магістру філології Сергєєвій Поліні Вікторівні
Бог подарував любов до слова, до українського слова, а батьки нагородили її
неймовірною вродою й щирістю душі. Познайомилися з нею за звичайних обставин:
прийшла переглянути роботу своєї учениці, учасниці й переможця обласного етапу
Всеукраїнської олімпіади з української мови та літератури. Зав'язалася по-дружньому
невимушена, цікава бесіда, яка переросла на плідну співпрацю... Відчула, що з
цією скромною, вихованою, юною колегою буде цікаво познайомитися навіть
досвідченому словеснику. І потягнулося... Педагогічні практики, активна
діяльність в обласній творчій групі, участь у складі журі обласного етапу
конкурсу, а ще творчий неспокій (себе пізнаю чверть століття тому), сподіваюся,
"пов'язали" нас на роки. І не потрібно робити їй рекламу - з діяннями
Поліни Вікторівни та її вихованців, у нас є можливість ознайомитися сьогодні.
Відеопоезія заполонила їхнє єство. Щедро вплітають у вінок Кобзареві учні
Запорізького класичного ліцею свою креативну квітку: "Жінка в художній та
літературній творчості Т.Шевченка" (автор -учениця 9 класу Єрохіна А.) та
"Кавказ" (автор - учениця 9 класу Руколянська В.). Від Поліни Вікторівни
- "SHEVA FOREVA" (або "Спали свій стереотип про Шевченка").
