Як філологині у хмарах вільно почуваються

Щовечора ми, учасники проекту "Змінимо звички!", працюємо в нашому спільному OneNote. Дарма, що реально нас розділяють тисячі кілометрів. Тут, у хмарному блокноті, немає ніяких стін і перешкод для нашого спілкування. Ось Ірина Подлєсна із Запорізької області... А ще й Тетяна Пересунько... (Радію за моїх любих колег! І пишаюся!!!)

Більше від Світлани Попель

Свято вишиванки

Сьогодні Україна виспівувала вишиванками... У кожному її куточку веселково  вигравали вони на дорослих і малечі.  Не залишилися осторонь і мої колеги, викладачі й учителі української, які проходять курсову перепідготовку при Запорізькому ОІППО. І сучасно, і вишукано. Оберіг... 

• Пісня про мамину сорочку

До Дня МАТЕРІ, й про образ неньки на уроці української мови зі Світланою Денисенко

Денисенко С. Твір-опис зовнішності людини за власними спостереженнями "ТИ ВСІХ СВЯТІША, РІДНА НЕНЬКО!"

Юрієва роса краща від вівса

Святковий календар увібрав безліч імен. Проте одне з них чи не найшанованіше. Йдеться про свято великомученика й побідоносця Юрія (Георгія, Юрая, Урая, Рая, Ір’я, Єгорія), що припадає на 6 травня. Щоправда, крім весняного («теплого»), є ще й зимовий («холодний») Юрій (9 грудня), що відбилося у влучних прислів’ях:  «Треба добре дбати, щоб не купувати: сіно до одного Юрія, а хліб до другого Юрія». Більше...

Моя вишивкотерапія

Вишиваю з дитинства: серветки, рушники, подушечки, костюм, плаття, сорочки... Така собі вишивкотерапія.  Хто вишиває, думаю, мене зрозуміє, коли у твоїх руках народжується диво, краса. Та найбільше мені подобається сам процес. Правда, очі вже не ті, але бажання доторкнутися до таїни творення не залишає у спокої. Тепер картини заполонили все моє єство. У суботу, біля віконця, дозволяю собі (та й із підтримкою моїх чоловіків!)  мудрувати над вишиванням. Нарешті додзьобала триптих - народилися "лимони". Ділюся радістю... 

Камертончик серед кращих

Останній квітневий день приніс приємну новину - "Камертон філолога"  ввійшов у ТОП-300 (Інтернет-реєстр нікнеймів), а на стіні нікнеймів "цеглинка" опинилася на 11 місці (Світлана Кочергіна, вчора на ФБ каркнула!!!). Вдячна за щире побажання, яке матеріалізувалося, хоча ніколи не прагнула першості (лукавити не буду).  За добу ми піднялися на 141 позицію! Слова вдячності всім небайдужим до Камертончика (так нас називають позаочі), бо це спільне визнання. Сподіваємося на підтримку й співпрацю.

Відлуння У Міжнародного (результати фінального)

"Фінальний етап У Міжнародного мовно-літературного конкурсу ім. Т.Шевченка відбувся. Сподіваємося, що учасники Запорізького краю зробили ще один крок до пізнання творчості Великого Кобзаря. Зичимо їм успіхів і незрадливої любові до українського слова", - такий пост я залишила 15.02. 2015 року після закінчення змагань. А сьогодні гарну звістку принесла п. Наталя Ільченко, яка поділилася радістю перемогоми донечки. Радію успіхам наших учасників: як добре знаних інтелектуалів (Наталя Смьордова - диплом І ступеня), так маленьким паросткам, що вперто пробиваються до світла слова (Оля Залевська - диплом І ступеня), а ще Валерія Калашник  (диплом І ступеня) гідно влилася в когорту переможців. Вже не раз закрадалася надія, що в нас буде можливість доторкнутися до таїни творінь учасників-переможців. На жаль, роботи відправляємо без повернення... Сподіваюся, що п. Богданна, матуся Олі Залевської, зможуть відтворити поезію, яку написала на фінальному етапі Оля (я була свідком цих творчих мук!). Вітаю тринадцятеро кращих серед кращих! Вдячна колегам, котрі сприяли цим результатам. Для релаксу - світлини, відеорепортажі, котрі "запалили" організаторів у Києві своєю щирістю, відвертістю, креативом.

• Залевська О. До Т.Шевченка

• На спомин  - світлини.

2015. Запоріжжя. У Міжнародний 

• Історія. Блог заступників директора ДНЗ "Михайлівське ВПУ"

• Кращі учні та студенти області зійшлися у фіналі V Міжнародного мовно-літературного конкурсу ім. Тараса Шевченка
• Телекур'єр про конкурс

Перша ластівка з "хмарного" гнізда

Коли створювала дистанційний курс "Проектування україномовного електронного освітнього середовища" на авторській хмарі, навіть гадки не мала, скільки часу, очей забиратиме цей ресурс. Проте сьогодні, після тримісячного навчання дивосвітівців, усвідомлюю, наскільки дистанційне навчання набирає сили в освітньому хмаро зорієнтованому середовищі. Куферок проектів поповнився цікавими напрацюваннями членів кафедри Малобілозерської естетичної гімназії-інтернату "Дивосвіт" (так-так, саме з цього закладу вийшов відеоролик "Пригоди Колобка в Дивосвіті" (автор Олефіренко Л.О.), який набув популярності. Хоча насиченою була програма, однак, без фанатизму, колеги впоралися, створили креативні ресурси, які гідно влиються в українську блогосферу. Сподіваюся (та й щиро вірю!), що й надалі  знаходитимуть час для наповнення навчальних майданчиків і використовуватимуть електронні засоби навчання у своїй діяльності. За кропітку працю вони отримають сертифікати від "Науки України", за що я їй (в особі п. Дениса) "безсмертно" вдячна за підтримку, можливість бехмарно працювати у Хмарах. 

Роздуми над результатами заочного етапу конкурсу "Учитель року"

 І не думала грішити у святу неділю. Та, власне, думки про заочний етап конкурсу не є гріхом, а скоріше риторичними запитаннями, які хоча б декого (я на це сподіваюся?!) заставлять замислитися над його суттю. Нарешті все збулося! Підведено підсумки, оприлюднено рейтинг, а гіркота побаченого мене вразила. Боронь, Боже, я  НЕ про некомпетентність журі, а всього-на-всього про ті ресурси, які ще раз переглянула після оприлюднення результатів (хоча на нараді в МОН України, яка відбулася 25 лютого, п. Олена Артеменко запевняла, що все буде вчасно, відкрито, прозоро...). Почну з блогів. Не вважаю себе знатним блогером, але працюючи з ресурсом уже 1 рік, 7 місяців і 1 день, взявши участь у Міжнародному конкурсі, (де у 2014 році посіли І місце, у 2015 - ІІІ місце) залишилася в роздумах над критеріями оцінювання блогів під час проведення конкурсу (правда, їх я обмізковувала вже не раз - взяти хоча б статтю в "Дивослові" (2015, №1)). Якщо власний ресурс був однією із умов конкурсу, то наскільки об'єктивно буде оцінене його змістове наповнення, коли вочевидь, що створювався у грудні місяці, а вже потім день у день хаотично наповнювався, або створений у 2011 блог дрімав, через п'ять місяців появився пост, а потім раз у 4 чи 5 місяців за нього згадали... (це я про деякі блоги переможців. Зважаючи на етику, не буду робити посилання, оскільки кожен має можливість переглянути)? Як на мене, то блог повинен стати навчальним майданчиком, на якому чітко простежується логічність дій учителя, змістове наповнення тощо (а тут радила б  забігти на гостину до  нашої учасниці - Шиліної Г.А.). Щодо майстер-класу, то варто було б розробити Положення, виробити чіткі критерії його проведення й оцінювання, бо виникали в журі труднощі під час проведення обласного етапу. Не можу нічого сказати про фахове тестування (за умовами конкурсу учасники працювали одноосібно), але, як на мене, чому б не розробити запитальник чи темарій, як це прийнято в європейській практиці, щоб кожен міг підготуватися до тестування?  Сподіваюся, що висловлені мною роздуми не будуть сприйняті, як ложка дьогтю в бочку меду, а знайдуть відгук "наверху" щодо удосконалення проведення такого важливого професійного випробовування.
Результати