Щедрість душі словесників Михайлівщини

Сонце вже котилося на спочинок, коли я поверталася додому з відрядження. На цей раз мені довелося побувати на Михайлівщині. Передзим’я навіювало смуток, але розмова з водієм якось відвертала від осінніх дум. Співбесідник виявився цікавим, відвертим і щиро ділився буднями й святами земляків. З гордістю розказував, як батьки своїми стараннями допомагали підготувати Пришибську школу до Першовересня, як він пишається своїм синочком і намагається знайти час і кошти (працює фермером і є активним учасником батьківського комітету), щоб підтримати рідний заклад. А ще вчувалася тривога й за старшого сина, який вже студент і пішов на свій хліб. У розмові час від часу пробивалися нотки захоплення тими, хто сіє розумне, добре, вічне… Переймаючись повагою до співбесідника, ловила себе на тому, що діти із сільської місцевості виростатимуть самодостатніми, якщо знайдуться небайдужі до освітянського життя (вони також були школярами й прикро, що забувають про це, «вибившись» в люди!). «Подорожуючи» Михайлівськими степами, я і в Мар’янівці, й у Любимівці, й у Пришибі чула слова вдячності землякам-меценатам за сприяння школам... 
Моє знайомство з творчою лабораторією вчителів української мови та літератури відбулося 2012 року, коли для керівників РМО вчителів української, методистів було проведено обласний семінар. І наша зустріч не була випадковою, бо саме Михайлівська районна гімназія виростила переможця ІУ етапу Всеукраїнської учнівської олімпіади з української мови та літератури Смьордову Наталю, яка першою в Запорізькій області отримала стипендію імені Т.Шевченка (вчитель Гук Р.В.). Система в роботі дала щедрі плоди. А ще працелюбність моїх колег – керівника РМО Н.І. Плоскої (більше двадцяти років очолює РМО), методиста-початківця, але вчителя з багаторічним досвідом Берегової А.П., методиста зі стажем (а тепер заступника директора) Савенкової К.В., тридцяти вчителів української мови та літератури, які працюють у районі. Щедрі словесники на добре слово, але якось несміло-скромно розповідали про свої досягнення: про себе мало, а все про тих, хто став смислом їхнього життя, про своїх вихованців. Вони пишаються тим, що є кому продовжувати їхню справу, є кому берегти традиції, бо багато повертаються в рідні гнізда вчителями…

Із роздумів виводять слова мого співбесідника, який більше двадцяти років живе в Запорізькому краї (батьки виїхали з Вірменії), й Україна стала рідною, а українську вивчив завдяки Учителям з великої літери, чиї серця незрадливо віддані справі всього життя... 

А я із задоволенням пригадала слова, навіяні семінаром у Михайлівці в 2012 році.

Михайлівський край

Михайлівський край –

колиска таланту,

душа ж його творча

формується зранку.

Стежина в минуле,

стежина в майбутнє.

І слово підтримки,

і слово напутнє.

Збережено пам'ять

свого родоводу,

а звідси – й пам'ять

мого народу.

Співають, впиваються

словом Шевченка,

доводять усім,

що Вкраїна їм ненька.

Творінь Вам і злету,

дерзань, перемог,

здоров’я, достатку

й нових висот! (Г.Корицька, 2012)

Основоположник художньої прози (до 235-річчя від дня народження Григорія Квітки-Основ'яненка)

Григорій Квітка-Основ'яненко багато зробив для наближення літератури до народних мас. Орієнтуючись на живомовну народну практику, спираючись на усну народну творчість і здобутки попередників, письменник виробив власний живописний, реалістичний у своїй основі стиль, збагатив українську літературну мову, а вплив його прози й драматургії позначився на творчості Тараса Шевченка, Марка Вовчка, пізніших українських прозаїків. 

Більше 

Сучасний урок - це твір мистецтва, або як учителі української в 40-вій на педпрактиці побували

28 листопада 2013 року вчителям української мови та літератури, слухачам курсів підвищення кваліфікації Запорізького ОІППО, випала можливість прогулятися по Бабурці. Проте це не були «гульки», а знайомство зі звичайною школою, педагогічним і учнівським колективами, якими рясно всипана українська освіта. Але це на перший погляд видалося звичайним і буденним. Переступивши поріг Запорізької спеціалізованої школи № 40 з поглибленим вивченням англійської мови відчули гостинність, побачили заклопотані очі господаря-директора та його привітні слова: «Раді зустрічі!». І це було щире, невимушене спілкування (а на педпрактику ми вже не раз сюди «напрошувалися»). Правда, цього разу вони самі «напросилися», бо вирішив колектив підтримати своїх колег, які атестуються. З яким трепетом і ніжністю розповідав Михайло Федорович Ачкасов, директор закладу, про моїх колег-словесників, із гордістю презентував музей школи, в якій «прожив» більше трьох десятків років! Підтверджую слова колег із Вільнянського району, яким довелося проїхати сорок кілометрів з гаком, щоб потрапити до 40-ої, що варто було здолати таку відстань, щоб доторкнутися до творчих майстерень Постоленко Н.В. та Голубєвої О.М., побувати на святі слова, любові до української мови та традицій, а ще внутрішньо відчути глибоке душевне єднання учнів й учителів. Дай їм, Боже, й надалі щедро ділитися своїми напрацюваннями, отримуючи за це любов, повагу від свої вихованців.

 Зі словами вдячності: Корицька Г.Р., кандидат філологічних наук, доцент; Шацька Н.М., кандидат педагогічних наук, доцент; Корицький В.Г., методист НМЦ Запорізького ОІППО.

P.S. Для релаксації- фото на згадку.

Царівна української прози (До 150-річчя від дня народження О.Кобилянської)

Усі мої думки тобі, народе вільний,   

і пісня серця, музика душі тобі!

Ольга Кобилянська

(До 150-річчя від дня народження)

У Пилипівку день до обіду

Одним з найтриваліших (після Великого) був Пилипівський (Різдвяний) піст, або просто Пилипівка, заговини чи запусти на Пилипівку. Він завершувався напередодні Різдва. Свято Пилипа припадає на 27 листопада. Це був останній день напередодні посту. У кожній оселі готували чимало смачних страв — борщ, локшину, пиріжки, вареники, смажене м'ясо, переважно птицю. За давнім звичаєм, до батьків обов'язково мали прийти на вечерю дочки із зятями, котрі недавно пошлюбувалися, а також запрошували кумів та одиноких сільчан. Залишки од вечері відносили бідним людям.
Більше про Пилипівку...

Нечуївськими стежками (до 175-річчя І.С. Нечуя-Левицького)

Любов'ю до літератури Іван Семенович Нечуй-Левицький завдячує батьку - той не любив хазяйнувати, а був затятим книголюбом-читальником. Семен Левицький був прогресивним священником, читав проповіді українською мовою, збирав народні пісні та обряди. Мав удома багато праць з історії України, зокрема, рукописних. Завдяки батькові Іван познайомився  з творістю Шевченка... Більше про письменника...

Конкурсні перегони (Міжнародний конкурс на кращий сайт триває)

Шановне товариство! 

Завдяки Вашій дружній підтримці отримано відзнаку

"Почесний учасник" 

у Міжнародному відкритому конкурсі інтернет-сайтів 
"Web-Resurs". 

Щиро вдячна всім, хто не залишився байдужим до мого "Камертона" - налаштування його звучання відбулося! Проте на нас чекає ще чимало напружених днів до завершення конкурсу, який зараз набуває нового забарвлення: поєдинки, спілкування в клубах, записи в блогах. Запрошую всіх на гостину й підтримку http://www.web-resurs.ru/users/korycja (голосуйте за нашу перемогу в поєдинку, залишайте коментарі в блозі, оцінюйте його, визначайте "карму"). Хто хоче долучитися до групи підтримки, заходьте на сторінку "Конкурс інтернет-сайтів - 2013" за http://www.web-resurs.ru/r63976, реєструйтеся (це займе 5-10 хвилин), у номінації "Лучший сайт "Сделал Сам" знаходьте "Камертон філолога" - "голосовать", - й обов'язково "наслідіть" на стіні, в блозі.  

З повагою, неспокійна Галина Корицька

Михайло на білому коні приїхав

День святого Михайла, або Собор святого архистратига Михаїла, відзначають 21 листопада. Починаючи від Мономаховичів (1125), київські князі вважали Михаїла своїм патроном, зображали його на стародавніх гербах Києва. Символ Михаїла присутній і на головній хоругві часів Богдана Хмельницького та на численних козацьких прапорах. Образ святого Михайла уособлює перемогу добра над темними силами. 21 листопада часто випадає перший сніг, тому й прикмета: “Михайло на білому коні приїхав”.
Детальніше про свято...

Відлуння Всеукраїнської олімпіади з української мови та літератури

Вітаємо! За  особливі успіхи у вивченні української мови та літератури  у 2012/2013 навчальному році десять переможців Всеукраїнської учнівської олімпіади з української мови та літератури отримають стипендії імені Тараса Шевченка.  Серед них - Хандюк Ілона, учениця Запорізької гімназії № 31 Запорізької міської ради та Шовкопляс Дар'я - учениця 8 класу комунального закладу «Малобілозерська спеціалізована естетична школа-інтернат ІІ-ІІІ ступенів «Дивосвіт» Запорізької обласної ради. 

Більше про призначення стипендії...