Слово про Слово, або роздуми в конкурсне переджнив'я

Кожен із нас причащається словом. Плекання його починається з материнської колискової, з дідусевої казки, з учительської мудрості. У кожного своя дорога до слова… 
До слова українського, краще, до бажання знати його й володіти ним, учителі Запорізького краю ведуть своїх вихованців не один рік. Крок за кроком, перемагаючи розчарування від невдач, вперто школярі області піднімаються на вершину визнання. Це не гучні слова, а кропітка робота над собою, бажання довести (а, може, й це не головне!), що запорізькі діти знають українське слово, щиро впиваються любов’ю до нього…

Саме мовно-літературні конкурси, олімпіада зукраїнської мови та літератури сприяють творчому самовираженню школяра.

Радіємо успіхам, а коли випадає невдача, не опускаємо руки. Навпаки, мобілізуємося, й знову, знову до нього рідного, любого... Здається, ніщо не зможе спраглих відірвати від того живодайного, яке з покоління в покоління передається, бережеться, цінується. Конкурсне переджнив'я, та й власне самі жнива, - це чотири місяці напруженої організаційної діяльності й дванадцять місяців завзятої підготовки. І щастя, коли усміхається результат.

За дванадцять років "опіки" над проведенням мовно-літературних конкурсів, олімпіад було пережито й щастя успіху, й розчарування невдачами. Та руки не опускалися, а проводилася творча "селекція", й вперто йшли назустріч бажаним досягненням. Здається, момент для наших перемог настав під час проведення Всеукраїнської учнівської олімпіади з української мови й літератури в (Ужгород, Луцьк, Запоріжжя). Ми повірили в себе, у справжність твореного. Учасників змагань уже сприймаєш як рідних дітей (а ми є рідні, бо нас поріднила українська мова), співпереживаєш із кожним, а потім відгомін років доносить, що Настуня чи Артем (а таких немало) не зраджують Його величність Слово, а вже у вузах продовжують свої випробовування любов’ю до нього.

Здавалося б, для чого така словесна прелюдія до конкурсного переджнив’я (та власне вже й жнива - позаду шкільний, районний етапи олімпіади з української мови та літератури, шкільний етап мовно-літературного конкурсу учнівської й студентської молоді ім. Т. Шевченка)? Залишилося ступити крок назустріч ХІУ Міжнародному конкурсу з української мови імені П. Яцика та ХІІІ Всеукраїнському конкурсу учнівської творчості, присвяченому Шевченківським дням, які стартуватимуть 9 листопада. Я хочу звернутися до своїх колег - учителів української мови та літератури, викладачів, завдячуючи яким у 2012-2013 н.р. запорізькі учні, студенти були серед кращих знавців української мови. Не перейматися, що участь у Міжнародному конкурсі з української мови імені П. Яцика приносить нам тільки розчарування (бо якось дивно, що серед учасників цього конкурсу є переможці олімпіади Всеукраїнського рівня, стипендіати Президента, Кабінету Міністрів України, учні, які на ЗНО набирали 200 балів, а в цьому випробовуванні словом не посідали призових місць, та й взагалі сам конкурс, як на мене, набирає якогось неякісного відтінку!). Я хочу побажати всім нам віри в успіх, гідних і чесних перемог у змаганнях 2013-2014 н.р., щедрих на подарунки меценатів, (а не на тобі, Боже, що нам негоже (додатки)), й звичайно, незрадливої любові до української мови.