Пахло
матіолою. Оксана, стривожена спогадами, вирішила прогулятися. Олексія не було,
поїхав провідати матір і сестру. Уже другий рік, як виїхали з окупованої
території. Вона любила літнє післядощів’я. По-особливому пахла омита
грозою свіжоскошена трава. Птаство заливалося оновленою радістю від свіжості,
яка накривала кожного, хто поспішав у надвечір’я. Оксана, окутана задумою,
взяла курс на став. Відколи себе пам’ятає, це було улюблене місце відпочинку
їхньої родини, як, власне, й багатьох містян. Завиднілися верби. Дівчина
всміхнулася: