Авторська педагогічна майстерня, або як вчителі української інновації пізнавали

11 березня 2014 року вчителям української мови та літератури, слухачам курсів ПК, випала можливість доторкнутися до творчих витоків Шиліної Галини Анатоліївни, вчителя, заступника директора Мелітопольської ЗОШ, а для нас ще й креативного педагога, яка наполегливо, крок за кроком упроваджує інновації в навчально-виховний процес. Відкриття авторської педагогічної майстерні відбулося в грудні, коли науково-методична рада Запорізького ОІППО проголосувала за нашу ідею. Відбулося перше засідання, сповнене тривоги, цікавості, а ще й бажання почерпнути новеньке, непізнане, але сьогочасне. Та й із таким учителем гріх залишитися байдужим - сама горить й інших запалює! Плекаю надію, що колеги зацікавилися (підглядала, з яким непідробленим захопленням трудилися вони), дистанційним навчанням учнів української мови, перейнялися й повезуть у заклади свіжий подих інновацій.

Більше про авторську педагогічну майстерню

Із думою про Кобзаря...

     ... І на оновленій землі

Врага не буде, супостата,

А буде син, і буде мати,

І будуть люде на землі.

(Т. Шевченко. "І Архімед, і Галілей")

Вірю... Так і буде... Пророчі Шевченкові слова.  Уже вкотре перечитуючи його твори, усвідомлюєш їхню актуальність і невмирущість, яка криється в щирості, правді  й усеперемагаючій любові до України. Учителі української мови та літератури Запорізької області не залишилися осторонь знаменної дати - 200-річчя від дня народження Тараса Шевченка. Створений електронний ресурс "Світоч України" (http://ukrikt.wix.com/shevchenko-svitoch) - мікровнесок у мегадослідження спадщини Пророка.

Сучасне прочитання...

В.Руколянська (Запорізький Класичний ліцей, 2013): Т. Шевченко "Кавказ" 

А. Єрохіна (Запорізький Класичний ліцей, 2013): "Жінка в художній та літературній творчості Т.Шевченка"

Із Восьмиберезнем!

Будьмо по-весняному весняні,

По-весняному кохані,

По-весняному  щасливі,

По-весняному вродливі!

Дума вчителя-курсанта

Як добре, інколи, забувши про уроки, 

Зібрать валізи й кинувши "діла", 

Зчерствілими і спраглими вустами 

Чужої мудрості напитись з джерела.

 Нехай на тиждень, але стати "вільним", 

Махнути через терни до зірок.

І народити заново надію

Про відповідність дії і думок.

 Послухати розумних кафедралів,

При цьому розмишляти про своє. 

Побігти у крамницю, до коралів

Й помріяти, що все оце моє!

Забути свої вчительські турботи.

Бо ти ж курсантка з Божої руки!

А потім знов спішити на роботу,  

Де зачекались, певно, дітлахи.

І з свіжим поглядом і мрією палкою 

Казати їм про мудрість і добро.

І впевненою власною рукою,

 Відкрити нове мудре джерело. (Надія Савченко, Орлянська ЗОШ І-ІІІ ст. Василівського РВО).

.

Одержима з дворянського гнізда (до дня народження Лесі Українки)

Леся Українка
На роковини

Не він один її любив,

віддавна Україну

поети славили в піснях,

немов «красу-дівчину».

Від неї переймали сміх,

і жарти, і таночки,

її байки, немов квітки,

сплітали у віночки...

Більше: 

Святий Влас збиває ріг із зими

Із впровадженням християнства на наших землях чимало богів — покровителів людей або ж зовсім зникло, або ж їхні функції перейшли до нових святих. Скажімо, більшість дослідників дохристиянських вірувань вважають, що основним охоронцем домашніх тварин є весняний Юрій (святкують на сімнадцятому тижні від Різдва — 6 травня), який перебрав повноваження дайбозького Велеса. Справді-бо: традиційно на це свято віддавали пошанівок не тільки пастухам, котрі вперше споряджали череди, а й рогатій худобі та коням.  Скажу, що з домашніми тваринами пов'язано ще одне святце — день святого мученика Власа, що припадає на 24 лютого. Більше...

Міжнародний день рідної мови

ЛЮБІТЬ РІДНУ МОВУ
Мова — краса спілкування, 
Мова — як сонце ясне, 
Мова — то предків надбання, 
Мова — багатство моє.

Мова — то чиста криниця, 
Де б'є, мов сльоза, джерело, 
Мова — це наша світлиця, 
Вона як добірне зерно.

Мова — державна перлина, 
Нею завжди дорожіть: 
Без мови немає країни — 

Мову, як матір, любіть! 

Ф. Пантов

• Пісня про Україну

Сучасну українську літературу читають, й про те, як учителі КПК у ЗОШ № 75 на педпрактиці побували

Зимовий ранок. Проте не з тих, коли від морозу аж дух перехоплює. Поспішаю на педагогічну гостину в ЗОШ № 75. Проблиски сонця віщували погідний день, на душі було затишно й спокійно. Передчуття не підвело. Щораз, заходячи в цей навчальний заклад, впевнена, що вчителям української мови та літератури, слухачам КПК, буде цікаво й корисно доторкнутися до творчого дивосвіту колег сімдесят п'ятої. Звичайна загальноосвітня, але творять у ній люди з великим серцем, й творять професійно. До речі, самі "напросилися". Не буду лукавити, ми були зацікавлені в таких запросинах, бо тут є що подивитися, на кого подивитися, й є чому повчитися. А на сьогодні (уже вкотре!) ми доторкнулися до витоків професійності Людмили Миколаївни Корчевої, яка (нарешті!) вирішила долучитися до когорти вчителів-методистів. Давно пора! Щораз буваючи в неї на уроці, відкриваєш її по-новому. Загадковість душі й глибина розуму криються в цій тендітній жінці. Не кожному словеснику вдається зацікавити учнів новочасною літературою. А на уроці ми стали свідками глибокого аналізу творчості О.Ірванця з багаторівневими проблемами, які на сьогодні залишаються мегаактуальними. Учням пощастило, що з ними працюють креативні, згуртовані спільними ідеями вчителі. Надзвичайно цікавим виявився творчий проект "Ім'я Шевченка стукає в серця" (керівник Христич С.В.), який презентували нам школярі. Здавалося б, що можна маловідомого виокремити у творчості Кобзаря? А знайшли: "Шевченко й математики"! Цікаво, захоплююче...

Повертаючись після проведення педпрактики, постійно прокручую стрічку побаченого й почутого. Вже вкотре переконуюся, що вчителю літератури належить одна з найважчих, але, водночас і найпочесніша місія, - формувати душу майбутнього України. І дай, Боже, педагогічно-учнівському колективу сімдесят п'ятої (директор Гончаренко Р.В., заступник директора Єрмак Л.Ю.) рясно засівати й щедро збирати на освітянській ниві.

З повагою й вдячністю за організацію й проведення педагогічної практики, Корицька Г.Р., кандидат філологічних наук, доцент Запорізького ОІППО; Шацька Н.М., кандидат педагогічних наук, доцент Запорізького ОІППО.