Всеукраїнська нарада, або про насущне у викладанні української мови і літератури

 

10 грудня. Ранок. Київ. Сипле сніг… Поспішаємо на Перемоги, 10, де відбудеться Всеукраїнська нарада для завідувачів кабінетів (методистів) української мови і літератури інститутів післядипломної педагогічної освіти. Така зустріч стає традиційною, а для нас, методистів, викладачів, – нагода поспілкуватися (не бачилися від травня, ще з Луганська). Сподіваємося на діалог, зустріч із авторами підручників, науковцями, представниками видавництв, фахової літератури. Варто віддати належне Катерині Валеріївні Таранік-Ткачук, в.о. начальника відділу експериментальної педагогіки та управління освітою департаменту загальної, середньої та дошкільної освіти МОНУ, за виокремлення із насущних проблем однієї із суттєвих: «Навчальні та методичні аспекти викладання української мови і літератури в сучасній школі». День напруженої праці, наповнений  діалогом, приніс задоволення від почутого й побаченого. Адже не кожен день  випадає можливість зустрітися із Жебровським Б.М., заступником Міністра освіти і науки України, у виступі якого вчувалася тривога за майбутнє освіти; з уважністю вислухала легенду української мовної науки Єрмоленко С.Я., доктора філологічних наук, професора, члена-кореспондента НАН України. Питання підручникотворення, які є на часі, розкривали автори, відомі науковці, практики: Глазова О.П., Авраменко О.М., доценти кафедри методики мов і літератур Інституту післядипломної педагогічної освіти Київського університету ім. Б.Грінченка; Заболотний О.В., вчитель української мови і літератури НВК «Сквирський ліцей» - ЗОШ І-ІІ ступенів. Виступи науковців: Голуб Н.Б., завідувача лабораторії навчання української мови Інституту педагогіки НАН України, доктора педагогічних наук, професора; Хом’яка І.М., завідувача кафедри української мови і літератури Національного університету «Острозька академія», доктора педагогічних наук, професора; Карамана С.О., завідувача кафедри української мови Гуманітарного інституту Київського університету ім. Б.Грінченка, доктора педагогічних наук, професора; головного редактора журналу «Українська мова й література в сучасній школі», Шелехової Г.Т., провідного наукового співробітника лабораторії навчання української мови Інституту педагогіки НАН України, кандидата педагогічних наук, старшого наукового співробітника, засвідчили про взаємодію науки і практики в Україні. Не обійшлося  на нараді без приємних подарунків від видавничого дому «Освіта», якими щедро ділилися Красуцька І.В., заступник головного редактора, та Галіцина Л.В., керівник Навчально-методичного центру видавництва «ПЕТ».

… Під ногами поскрипує сніг, міська суєта дається взнаки. Проте вже вкотре «прокручуєш» плівку подій, свідком яких була, а в голові рояться думки про день завтрашній, сповнений творчості й наснаги.

Громадське обговорення проекту "Орієнтири літературного освітнього канону"

Літературний освітній канон має відповісти на нагальні питання сучасної літературної освіти: за якими критеріями слід добирати твори для вивчення у вищих навчальних закладах і школах, а які слід пропонувати молоді для самостійного читання, як подолати кордони між сучасним юнацьким сприйняттям світу та мистецтва й класикою вітчизняної й світової літератури. Більше

День Катерини

7 грудня християнський світ відзначає день пам'яті великомучениці Катерини («чиста душею» — так перекладається її ім'я із грецької). Розумна й освічена, ця жінка була страчена за віру близько 373 року. Через декілька років єгипетські християни знайшли останки мучениці й поховали їх у монастирі на Сінайській горі. 
В Україні ставлення до Катерини, як і до інших святих великомучениць, було особливим: довірливим і житейським. Невипадково свято Катерини називали святом «дівочої долі». Сподіваючись на розуміння й допомогу святої, жіноцтво просило її про щасливий шлюб, злагоду в сім'ї.

У багатьох регіонах України на Катерини дівчата за традицією зрізали гілки вишні, ставили їх у воду чи землю на покуті або на вікні в хаті. Якщо вони розцвітали до Різдва або Нового року, — це передвіщало скорий шлюб, а як ні...

Олександр Олесь (до 135-річчя від дня народження)

Живи,  Україно,  живи  для  краси,
Для  сили,  для  правди,  для  волі!

 Шуми,  Україно,  як  рідні  ліси,

Як  вітер  в  широкому  полі.  

Олександр Олесь

Більше...

Свято Введення в храм Пресвятої Богородиці, або «Третя Пречиста»

Четвертого грудня відзначаємо свято Введення в храм Пресвятої Богородиці – «Введення», або «Третю Пречисту».

У Святому Євангелії нічого не згадується про подію Введення в храм Пресвятої Богородиці. Це свято, як і свято Різдва  й Успіння Божої Матері, засноване на традиціях церкви та на апокрифах. Ці джерела подають, що батьки Пресвятої Богородиці св. Йоаким й Анна, будучи бездітними, дали обіцянку, що якщо в них народиться дитя, то вони віддадуть її на службу Богові в Єрусалимський храм. Господь Бог вислухав їхні молитви й дав їм доньку. Коли Марії виповнилося три роки, батьки привели її до храму й віддали в руки первосвященика Захарії, батька св. Івана Предтечі. Тут Пресвята Богородиця перебувала тривалий час аж до заручин зі св. Йосифом.

У календарному циклі українського народу це свято завершує осінній сезон і починає зимовий. Головною метою святкувань цього дня було накликати багатство та добробут на майбутній рік. 
Більше про свято...

Жнивуємо, або про підготовку до проведення обласного етапу конкурсів (ім. Т.Шевченка та ім. П.Яцика)

Жнивуємо… Дякувати Богу, що є кому, незважаючи ні на що, сповідувати своє покликання навчати. Навчати любові до рідного слова, до збереження традицій, які ввійшли в наше життя з молоком матері… Ми усвідомлюємо, що майбутнє залежатиме від того, як поведемо своїх вихованців. Робимо все, щоб підтримати цей вогник любові до слова, щоб не загубити ту Божу іскру, яку відкриваємо не один рік. І цьогоріч, уже вкотре, вишукуємо можливість, щоб  знавці української мови та їхні учителі отримали моральне задоволення від участі. Позаду залишилися шкільний, районний (міський) етапи ІУ Міжнародного мовно-літературного конкурсу учнівської й студентської молоді ім. Т. Шевченка та ХІУ Міжнародного конкурсу знавців української мови імені П. Яцика.  Виходимо на фінішну пряму, а «кожен фініш – це, по суті, старт». Тому бажаю своїм колегам терпіння й наснаги, щоб зібрати щедрий урожай на обласному етапі, й, звичайно, проектувати перемогу на фінальному. Успіхів і сили духу зичу учасникам! 
Більше про проведення обласного етапу: нормативна база, фотоподії  

     

Відлуння десятиліть (до 100-річчя від дня народження П.Воронька)

Нічого від початку не почнеш,
Щоб навіть зміг удруге народиться,
І вдруге трапиш в сіть прадавніх меж,
Де вкорінились глід або щириця.
Стопою вчуєш втоптану тропу...
Ось тут і маєш свій знайти початок –
Серед автографів мільйонних і печаток
На сіль переварить чужу ропу.
І коли ти у пошуку мастак,
Коли для істини – всю душу, кров і піт.
Сіль стане трохи іншою на смак,
Аніж була до тебе сотні літ.
(П.Воронько)

Більше про  творчість