ДПА, ЗНО, курси… Тріада, яка "закрутила" в червні вчителів
української мови та літератури Приазов'я. А крім того, ці звичайні люди з
незвичайними гостинністю й щирістю, сповнені ще й суто особистих проблем.
Дивуєшся силі духу, а ще тому всеперемагаючому бажанню пізнати незвідане
(довелося разом із Шиліною Г.А. занурюватися в царину її творчої майстерні). Було
що почути й що почерпнути від моїх колег, котрі, долаючи тригодинний шлях, все
ж таки доносили "новеньке", "цікавеньке"… Та й самі не ликом
шиті. Петро Іванович Біда, вчитель української мови та літератури Вознесенської
ЗОШ, "відпрацьовував" звання вчителя-методиста, ведучи лабіринтами
творчості Каменяра; Галина Василівна Цветанська (керівник РМО) з притаманною їй
скромністю розповідала про свої досягнення (а їй дійсно є ким пишатися –
переможці Всеукраїнського рівня конкурсу ім. Т.Шевченка, олімпіади, які суттєво
підняли рейтинг району). Про кожну із 25-ти є що сказати: креативні, наполегливі,
спраглі… Рядок означень можна продовжувати й продовжувати.
Неблизький шлях до Запоріжжя загнав мене на дорогу роздумів про таїну
вчительської душі. Незважаючи на життєві перепитії, вчительська натура сповнена
всеперемагаючого бажання бути корисною й справедливою, відчувати плече
підтримки й черпати запал із живодайного джерела мудрості. Зичу своїм
колегам-приазовцям невпинного заряду від вітряків, які дивом видніються на
узбережжі Азовського моря.
Немає коментарів:
Дописати коментар