Жовтневим сонцеграєм сповнений сьогоднішній день. Святковістю переливаються
привітання з нагоди Дня Учителя. Й щось символічне є в долі Ніни Борисівни
Голуб, доктора педагогічних наук, професора, завідувача лабораторіїнавчання української
мови Інституту педагогіки НАПН України, яка сьогодні святкує свій
ювілей. Та ні, святкуємо ми, мовознавчі діти великого Учителя. Мудрістю,
виваженістю, повагою сповнене кожне слово Ніни Борисівни, а ще неперевершеною
енергетикою любити його насичене все її єство.
То ж щиро зичимо:
Нeхай цвiтуть пiд небом синьооким
Ще довго-довго днi й лiта, А тиха радість чиста i висока,
Шістнадцятий день вересня для керівників МО вчителів української мови та
літератури Запорізької області надовго (я впевнена в цьому!) відлунюватиме
щирістю спілкування й запахом яблук на Мелітопольщині. Недивлячись на тривожний
час, філологи зібралися в Костянтинівському ліцеї «Ерудит» (директор Неліпа С.В.)
для проведення обласного семінару. І вже не раз, переглядаючи фото-,
відеощоденник заходу, розумієш, що духовне очищення нації відбувається не
завдяки високим гаслам, а кропіткій роботі вчителя, неустанному стремлінню його
черпати з життєдайного джерела мудрість навчати й любити рідну мову, країну, де
ти живеш. Зі стежки до пам'ятника Т.Шевченкові (де відбулося покладання квітів),
берегині рідної мови потрапили в синьо-жовтий
розвій вихованців ліцею. Не було патріотичних гасел, які (зазвичай) штучно
звучать на таких заходах, а щиро, від душі, вболіваючи за проблему, яка
обговорювалася (профільне навчання?!), висловлювали свої думки й побажання
словесники щодо майбутнього профільної освіти. А проблем чимало! Тільки гуртом,
у взаємозв'язку науки й практики, можливе їхнє вирішення…
Семінар відбувся. З позитивом і бажанням творити поверталися словесники у
свої райони. А на прощання залишали слова вдячності господарям черешнево-яблучного
краю, вчителям української мови та літератури Мелітопольського району, які
доклали всіх зусиль, щоб ще не раз захотілося завітати до них на гостину (керівник
РМО Ситник З.І.). З роси й води Вам, любі мої однодумці, величні берегині
рідної мови!
***
Це ж треба мати міць таку і силу – в жахливий час
кровопролить війни
Вселяти віру в себе й Україну, і сонце
бачить, не боятись тьми.
Нам показати прапор жовто-синій, духовну силу, що
усіх єдна.
Й відчути за спиною дужі крила, і що ВКРАЇНА ми, а не
«страна».
Уклін великий Вам, невтомні наші, од всіх, хто на
гостини завітав.
Життя хай Ваше буде повна чаша, а наш народ, щоб цю
біду здолав.
Спасибі Вам за каву й бутерброди, за світло й
сонце, що лились в вікно,
Усім нам Миру і Добра, і Згоди! На всіх дорогах, всюди
щоб "везло"!
Надія Петренко, керівник МО вчителів української мови та літератури м.Мелітополя
У народі це свято відоме насамперед як Головосік
(Всічення, Усікновення). У церковному ж календарі воно має назву Усікнення
Голови святого Пророка Предтечі й Хрестителя Господнього Івана. Відзначають
його 11 вересня. Хоч за релігійними канонами цьому святу не надають особливої
уваги, в народі воно має магічну силу. Більше...
До
найбільших серед дванадцяти річних празників християнського календарного циклу
належить і Преображення Господнє, або Спас (Великий Спас), що припадає на 19
серпня. Він уважається третім після Різдва та Великодня святом, хоч за
церковним календарем є три Спаси. Згадаймо Шевченкове: «У Межигірського Спаса
тричі причащалась». Більше
Серед
слов’янських народів, у тому числі й серед українців, свято Маковія (Маковея),
що припадає на 14 серпня, — одне з найпоетичніших і вельми шанованих (у народі
його іще називали першим Спасом чи Спаса на воді). Значною мірою цьому,
очевидно, посприяла цікава біблейська оповідка про сім святих мучеників —
братів Маковеїв та їхню матір Соломію.