субота, 8 березня 2014 р.

Із Восьмиберезнем!

Будьмо по-весняному весняні,
По-весняному кохані,
По-весняному  щасливі,
По-весняному вродливі!


субота, 1 березня 2014 р.

Дума вчителя-курсанта

Як добре, інколи, забувши про уроки, 
Зібрать валізи й кинувши "діла", 
Зчерствілими і спраглими вустами 
Чужої мудрості напитись з джерела.
 Нехай на тиждень, але стати "вільним", 
Махнути через терни до зірок.
І народити заново надію
Про відповідність дії і думок.
 Послухати розумних кафедралів,
При цьому розмишляти про своє. 
Побігти у крамницю, до коралів
Й помріяти, що все оце моє!
Забути свої вчительські турботи.
Бо ти ж курсантка з Божої руки!
А потім знов спішити на роботу,  
Де зачекались, певно, дітлахи.
І з свіжим поглядом і мрією палкою 
Казати їм про мудрість і добро.
І впевненою власною рукою,
 Відкрити нове мудре джерело. (Надія Савченко, Орлянська ЗОШ І-ІІІ ст. Василівського РВО).
.

вівторок, 25 лютого 2014 р.

Одержима з дворянського гнізда (до дня народження Лесі Українки)


Леся Українка
На роковини
Не він один її любив,
віддавна Україну
поети славили в піснях,
немов «красу-дівчину».
Від неї переймали сміх,
і жарти, і таночки,
її байки, немов квітки,
сплітали у віночки...


понеділок, 24 лютого 2014 р.

Святий Влас збиває ріг із зими

Із впровадженням християнства на наших землях чимало богів — покровителів людей або ж зовсім зникло, або ж їхні функції перейшли до нових святих. Скажімо, більшість дослідників дохристиянських вірувань вважають, що основним охоронцем домашніх тварин є весняний Юрій (святкують на сімнадцятому тижні від Різдва — 6 травня), який перебрав повноваження дайбозького Велеса. Справді-бо: традиційно на це свято віддавали пошанівок не тільки пастухам, котрі вперше споряджали череди, а й рогатій худобі та коням.  Скажу, що з домашніми тваринами пов'язано ще одне святце — день святого мученика Власа, що припадає на 24 лютого. Більше...

четвер, 20 лютого 2014 р.

Міжнародний день рідної мови

ЛЮБІТЬ РІДНУ МОВУ
Мова — краса спілкування, 
Мова — як сонце ясне, 
Мова — то предків надбання, 
Мова — багатство моє.

Мова — то чиста криниця, 
Де б'є, мов сльоза, джерело, 
Мова — це наша світлиця, 
Вона як добірне зерно.

Мова — державна перлина, 
Нею завжди дорожіть: 
Без мови немає країни — 
Мову, як матір, любіть! 
Ф. Пантов

середа, 19 лютого 2014 р.

Сучасну українську літературу читають, й про те, як учителі КПК у ЗОШ № 75 на педпрактиці побували

Зимовий ранок. Проте не з тих, коли від морозу аж дух перехоплює. Поспішаю на педагогічну гостину в ЗОШ № 75. Проблиски сонця віщували погідний день, на душі було затишно й спокійно. Передчуття не підвело. Щораз, заходячи в цей навчальний заклад, впевнена, що вчителям української мови та літератури, слухачам КПК, буде цікаво й корисно доторкнутися до творчого дивосвіту колег сімдесят п'ятої. Звичайна загальноосвітня, але творять у ній люди з великим серцем, й творять професійно. До речі, самі "напросилися". Не буду лукавити, ми були зацікавлені в таких запросинах, бо тут є що подивитися, на кого подивитися, й є чому повчитися. А на сьогодні (уже вкотре!) ми доторкнулися до витоків професійності Людмили Миколаївни Корчевої, яка (нарешті!) вирішила долучитися до когорти вчителів-методистів. Давно пора! Щораз буваючи в неї на уроці, відкриваєш її по-новому. Загадковість душі й глибина розуму криються в цій тендітній жінці. Не кожному словеснику вдається зацікавити учнів новочасною літературою. А на уроці ми стали свідками глибокого аналізу творчості О.Ірванця з багаторівневими проблемами, які на сьогодні залишаються мегаактуальними. Учням пощастило, що з ними працюють креативні, згуртовані спільними ідеями вчителі. Надзвичайно цікавим виявився творчий проект "Ім'я Шевченка стукає в серця" (керівник Христич С.В.), який презентували нам школярі. Здавалося б, що можна маловідомого виокремити у творчості Кобзаря? А знайшли: "Шевченко й математики"! Цікаво, захоплююче...
Повертаючись після проведення педпрактики, постійно прокручую стрічку побаченого й почутого. Вже вкотре переконуюся, що вчителю літератури належить одна з найважчих, але, водночас і найпочесніша місія, - формувати душу майбутнього України. І дай, Боже, педагогічно-учнівському колективу сімдесят п'ятої (директор Гончаренко Р.В., заступник директора Єрмак Л.Ю.) рясно засівати й щедро збирати на освітянській ниві.
З повагою й вдячністю за організацію й проведення педагогічної практики, Корицька Г.Р., кандидат філологічних наук, доцент Запорізького ОІППО; Шацька Н.М., кандидат педагогічних наук, доцент Запорізького ОІППО.

четвер, 13 лютого 2014 р.

Відбірково-тренувальні: запрошуємо!

 Керуючись Указом Президента України від 30.09.2010 № 927 «Про заходи щодо розвитку системи виявлення та підтримки обдарованих і талановитих дітей та молоді», на виконання наказу Міністерства освіти і науки України від 05.08.2013 № 1079 «Про проведення Всеукраїнських учнівських олімпіад і турнірів з навчальних предметів у 2013/2014 навчальному році», Положення про Всеукраїнські учнівські олімпіади, турніри, конкурси з навчальних предметів, конкурси-захисти науково-дослідницьких робіт, олімпіади зі спеціальних дисциплін та конкурси фахової майстерності, затверджене наказом Міністерства освіти і науки, молоді та спорту України від 22.09.2011 № 1099 і зареєстроване Міністерством юстиції України від 17.11.2011 № 1318/20056, з метою підготовки школярів до державного етапу Всеукраїнської учнівської олімпіади з української мови і літератури....

субота, 8 лютого 2014 р.

Літературні імена: Юрій Єршов-Холодний

Субота. 8 лютого. Добігав до завершення обласний етап Всеукраїнської учнівської олімпіади з української мови та літератури. Зігріті теплом та увагою педколективу Січового колегіуму, спілкувалися мої колеги, учителі української, ділилися хлібом насущним на майбутнє. Заглянула Валентина Омелянівна, директор закладу, поцікавившись перебігом заходу. І тільки з їй притаманною скромністю запропонувала "Запорізьку правду" (від 6 лютого), де у "Світлиці" йшлося про двох ювілярів: Григорія Лютого, публічного й добре знаного серед мистецької спільноти (ми його вчора вітали) та Юрія Єршова-Холодного, якого "дехто тільки відкриває для себе"  - Члена НСПУ з 2011 року, автора двох книг "Кришталева ластівка" (2008) та "Народе необачний" (2011) (окремі поезії друкувалися в альманасі "Хортиця"). З Юрієм Івановичем були знайомі "заочно", коли Валентина Омелянівна подарувала його збірочку. Почувши, що він є в колегіумі, попросила автограф (не кожного дня випадає наживо побачити майстра спорту, чемпіона України з важкої атлетики та ще й майстра слова!). І знову ж таки оця Єршовська скромність!.. Поспілкувалися, вмовила на "фотосесію" (не можу відмовити собі в такій розкоші - фото на пам'ять, - це святе). А ще Юрій Іванович щедро погодився, щоб  його поезію "Шевченко. Прощання з Україною" вплели у вінок Кобзареві. Вдячні. А ювілярові бажаємо, щоб його ріка поетичних думок щедро вливалася в море поезії.
Шевченко. Прощання з Україною (Ю. Єршов-Холодний)
День стояв, як темна ніч.
Їхав до столиці.
Віз скрипів. Стогнала Січ
З "милості" цариці.
Пропливали ув імлі
Хати-поторочі.... 
Поезія
PS. Так склалося, що сьогодні ми довідалися про значну подію в житті Єршової В.О. - вона  нагороджена премією Верховної Ради. Вітаємо! 
І знову ж таки їхня, Єршовська, особливість - нагорода виявилася своєчасною для ремонту колегіуму.






пʼятниця, 7 лютого 2014 р.

Ювілей у 69, або про школу, яка дала мені крила...


Як тільки вересень, ми, учителі української, слухачі курсів ПК, - в ЗОШ № 69. Початок навчального року, - це завжди клопітно. Проте не для педколективу шістдесят дев'ятої: є кого показати, є чим поділитися. Й роблять вони це щедро, відверто. Щирість душі притаманна всім: від директора, невтомної Борисенко Л.М., - до учнів. І так щораз. Не повторюючись, креативом наповнюється наша зустріч. Тут працюють професіонали. Але сьогодні розмова не про буденність учительського життя, а про свято, яке збере всіх, хто може розділити радість зустрічі. Запрошено й мене. Вдячна, бо завжди з трепетом повертаюся до стін, які обігріли, молоду, недосвідчену, якою прийшла в школу після закінчення Чернівецького університету. Обігріли й подарували крила творчості: тут народжувалися мої посібники, тут "зіграла" свою неперевершену роль Проні Прокопівни, тут відбувалося духовне становлення... А ще працювали ті, до кого тягнувся, на кого рівнявся... (як не згадати Антипенко М.І., тодішнього директора; Гулько Н.О., Алєщенко Н.С., Іванчук Л.В ..., - кланяюся всім!). І сьогодні, в передчутті свята вітаю всіх, даруючи рядки вдячності за щасливий професійний старт.
Школі, яка дала мені професійні крила, в день 40-річчя
Вже 40 років ти стоїш -
красива, горда, галаслива.
Життям вібрує кожна мить,
даруючи наснагу й крила.

Моя тут воля гартувалась,
учителем ставала я.
І творчо жила, розвивалась,
міцніла вся моя хода.

Через роки, уже не раз
сюди я знову повертаюсь.
І відчуття таке завжди,
що я до рідного торкаюсь.

Хай не міліє джерело
творіння творчого й запалу.
Щоб ще не раз, в цих стінах нас
тепло від зустрічі зібрало.

Зростай у радості й добрі,
знанням вгамовуючи спрагу.
І кожен день, і кожну мить
здіймайся ввись усім на славу.