субота, 7 грудня 2013 р.

Громадське обговорення проекту "Орієнтири літературного освітнього канону"


Літературний освітній канон має відповісти на нагальні питання сучасної літературної освіти: за якими критеріями слід добирати твори для вивчення у вищих навчальних закладах і школах, а які слід пропонувати молоді для самостійного читання, як подолати кордони між сучасним юнацьким сприйняттям світу та мистецтва й класикою вітчизняної й світової літератури. Більше

пʼятниця, 6 грудня 2013 р.

День Катерини

7 грудня християнський світ відзначає день пам'яті великомучениці Катерини («чиста душею» — так перекладається її ім'я із грецької). Розумна й освічена, ця жінка була страчена за віру близько 373 року. Через декілька років єгипетські християни знайшли останки мучениці й поховали їх у монастирі на Сінайській горі. 
В Україні ставлення до Катерини, як і до інших святих великомучениць, було особливим: довірливим і житейським. Невипадково свято Катерини називали святом «дівочої долі». Сподіваючись на розуміння й допомогу святої, жіноцтво просило її про щасливий шлюб, злагоду в сім'ї.
У багатьох регіонах України на Катерини дівчата за традицією зрізали гілки вишні, ставили їх у воду чи землю на покуті або на вікні в хаті. Якщо вони розцвітали до Різдва або Нового року, — це передвіщало скорий шлюб, а як ні...



четвер, 5 грудня 2013 р.

Олександр Олесь (до 135-річчя від дня народження)

Живи,  Україно,  живи  для  краси,
Для  сили,  для  правди,  для  волі!
 Шуми,  Україно,  як  рідні  ліси,
Як  вітер  в  широкому  полі.  
Олександр Олесь




середа, 4 грудня 2013 р.

Свято Введення в храм Пресвятої Богородиці, або «Третя Пречиста»

Четвертого грудня відзначаємо свято Введення в храм Пресвятої Богородиці – «Введення», або «Третю Пречисту».
У Святому Євангелії нічого не згадується про подію Введення в храм Пресвятої Богородиці. Це свято, як і свято Різдва  й Успіння Божої Матері, засноване на традиціях церкви та на апокрифах. Ці джерела подають, що батьки Пресвятої Богородиці св. Йоаким й Анна, будучи бездітними, дали обіцянку, що якщо в них народиться дитя, то вони віддадуть її на службу Богові в Єрусалимський храм. Господь Бог вислухав їхні молитви й дав їм доньку. Коли Марії виповнилося три роки, батьки привели її до храму й віддали в руки первосвященика Захарії, батька св. Івана Предтечі. Тут Пресвята Богородиця перебувала тривалий час аж до заручин зі св. Йосифом.
У календарному циклі українського народу це свято завершує осінній сезон і починає зимовий. Головною метою святкувань цього дня було накликати багатство та добробут на майбутній рік. 
Більше про свято...

понеділок, 2 грудня 2013 р.

Жнивуємо, або про підготовку до проведення обласного етапу конкурсів (ім. Т.Шевченка та ім. П.Яцика)


Жнивуємо… Дякувати Богу, що є кому, незважаючи ні на що, сповідувати своє покликання навчати. Навчати любові до рідного слова, до збереження традицій, які ввійшли в наше життя з молоком матері… Ми усвідомлюємо, що майбутнє залежатиме від того, як поведемо своїх вихованців. Робимо все, щоб підтримати цей вогник любові до слова, щоб не загубити ту Божу іскру, яку відкриваємо не один рік. І цьогоріч, уже вкотре, вишукуємо можливість, щоб  знавці української мови та їхні учителі отримали моральне задоволення від участі. Позаду залишилися шкільний, районний (міський) етапи ІУ Міжнародного мовно-літературного конкурсу учнівської й студентської молоді ім. Т. Шевченка та ХІУ Міжнародного конкурсу знавців української мови імені П. Яцика.  Виходимо на фінішну пряму, а «кожен фініш – це, по суті, старт». Тому бажаю своїм колегам терпіння й наснаги, щоб зібрати щедрий урожай на обласному етапі, й, звичайно, проектувати перемогу на фінальному. Успіхів і сили духу зичу учасникам! 
Більше про проведення обласного етапу: нормативна база, фотоподії  
     


неділя, 1 грудня 2013 р.

Відлуння десятиліть (до 100-річчя від дня народження П.Воронька)



Нічого від початку не почнеш,
Щоб навіть зміг удруге народиться,
І вдруге трапиш в сіть прадавніх меж,
Де вкорінились глід або щириця.
Стопою вчуєш втоптану тропу...
Ось тут і маєш свій знайти початок –
Серед автографів мільйонних і печаток
На сіль переварить чужу ропу.
І коли ти у пошуку мастак,
Коли для істини – всю душу, кров і піт.
Сіль стане трохи іншою на смак,
Аніж була до тебе сотні літ.
(П.Воронько)

Більше про  творчість






субота, 30 листопада 2013 р.

Щедрість душі словесників Михайлівщини

Сонце вже котилося на спочинок, коли я поверталася додому з відрядження. На цей раз мені довелося побувати на Михайлівщині. Передзимя навіювало смуток, але розмова з водієм якось відвертала від осінніх дум. Співбесідник виявився цікавим, відвертим і щиро ділився буднями й святами земляків. З гордістю розказував, як батьки своїми стараннями допомагали підготувати Пришибську школу до Першовересня, як він пишається своїм синочком і намагається знайти час і кошти (працює фермером і є активним учасником батьківського комітету), щоб підтримати рідний заклад. А ще вчувалася тривога й за старшого сина, який вже студент і пішов на свій хліб. У розмові час від часу пробивалися нотки захоплення тими, хто сіє розумне, добре, вічне… Переймаючись повагою до співбесідника, ловила себе на тому, що діти із сільської місцевості виростатимуть самодостатніми, якщо знайдуться небайдужі до освітянського життя (вони також були школярами й прикро, що забувають про це, «вибившись» в люди!). «Подорожуючи» Михайлівськими степами, я і в Мар’янівці, й у Любимівці, й у Пришибі чула слова вдячності землякам-меценатам за сприяння школам... 
Моє знайомство з творчою лабораторією вчителів української мови та літератури відбулося 2012 року, коли для керівників РМО вчителів української, методистів було проведено обласний семінар. І наша зустріч не була випадковою, бо саме Михайлівська районна гімназія виростила переможця ІУ етапу Всеукраїнської учнівської олімпіади з української мови та літератури Смьордову Наталю, яка першою в Запорізькій області отримала стипендію імені Т.Шевченка (вчитель Гук Р.В.). Система в роботі дала щедрі плоди. А ще працелюбність моїх колег – керівника РМО Н.І. Плоскої (більше двадцяти років очолює РМО), методиста-початківця, але вчителя з багаторічним досвідом Берегової А.П., методиста зі стажем (а тепер заступника директора) Савенкової К.В., тридцяти вчителів української мови та літератури, які працюють у районі. Щедрі словесники на добре слово, але якось несміло-скромно розповідали про свої досягнення: про себе мало, а все про тих, хто став смислом їхнього життя, про своїх вихованців. Вони пишаються тим, що є кому продовжувати їхню справу, є кому берегти традиції, бо багато повертаються в рідні гнізда вчителями…
Із роздумів виводять слова мого співбесідника, який більше двадцяти років живе в Запорізькому краї (батьки виїхали з Вірменії), й Україна стала рідною, а українську вивчив завдяки Учителям з великої літери, чиї серця незрадливо віддані справі всього життя... 
А я із задоволенням пригадала слова, навіяні семінаром у Михайлівці в 2012 році.
Михайлівський край
Михайлівський край –
колиска таланту,
душа ж його творча
формується зранку.

Стежина в минуле,
стежина в майбутнє.
І слово підтримки,
і слово напутнє.

Збережено пам'ять
свого родоводу,
а звідси – й пам'ять
мого народу.

Співають, впиваються
словом Шевченка,
доводять усім,
що Вкраїна їм ненька.

Творінь Вам і злету,
дерзань, перемог,
здоров’я, достатку
й нових висот! (Г.Корицька, 2012)